ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2002                                	Справа N Д19/158

                             м. Київ

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги

О.Ф.  -  головуючого,  Дерепи  В.І.,  Козир  Т.П.  ,  за  участю

представників  сторін:  позивача  –  Пімахова  Д.  О.  дов.  від

07.06.2002  року № 7/28-374, Конарєвої С.К. дов. від  10.01.2002

року  №  7/28-11, Косцова С.А. дов. від 07.06.2002 року №  7/28-

370,   Буйвола  А.С.  дов.  від  07.06.2002  року  №   7/28-373;

відповідача – Коршун М.В. дов. від 05.03.2002 року № 475,

розглянувши  касаційну  скаргу  благодійного  фонду   “Асоціація

дитячого    харчування”    на    постанову    Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 28.02.2002 року у справі за

позовом    Дніпропетровського   міжрайонного   природоохоронного

прокурора  в  інтересах  виконавчого комітету  Дніпропетровської

міської   ради   до   благодійного  фонду  “Асоціація   дитячого

харчування”  

про   розірвання  договору  оренди  та  зобов’язання повернути 

земельну ділянку,

                       В С Т А Н О В И В:

      В   листопаді  2001  року  Дніпропетровський   міжрайонний

природоохоронний  прокурор  звернувся  до  суду  з   позовом   в

інтересах виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради до

благодійного   фонду   “Асоціація   дитячого   харчування”   про

розірвання  договору  оренди земельної  ділянки  від  21.09.2000

року.

Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від

7.12.2001 року в позові відмовлено.

Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від 28.02.2002 року рішення суду скасовано, позов задоволено.

Спірний  договір  розірвано, відповідача  зобов’язано  повернути

позивачеві земельну ділянку площею 0,23 га.

     В  касаційній  скарзі благодійний фонд “Асоціація  дитячого

харчування”    просить    скасувати    постанову    апеляційного

господарського   суду  і  залишити  без  зміни   рішення   суду,

посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального

права.

     Вказує,  що земельна ділянка надана в оренду відповідно  до

вимог  закону і використовується за цільовим призначенням,  тому

підстави  для  розірвання договору оренди  від  21.09.2000  року

відсутні.

      Вислухавши  пояснення  представників  сторін,  обговоривши

доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,

що  касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав.

    Як встановлено судом, 21.09.2000 року сторони уклали договір

оренди земельної ділянки.

Розділом   4   даного  договору  визначене  цільове  призначення

земельної  ділянки:  проектування, будівництво  та  експлуатація

торговельного центру.

Вказаний  договір  укладено на підставі  рішення  виконкому  від

6.05.2000  року  №  980  “Про  продовження  строку  дії  рішення

виконкому  міської ради від 21.05.1998 року № 970  “Про  надання

Асоціації  дитячого харчування Бабушкінського  району  земельної

ділянки  по  вул.Центральній на період проектування, будівництва

та експлуатації торгівельного центру”.

Задовольняючи  позов,  суд  апеляційної  інстанції  прийшов   до

висновку,  що  невиконання відповідачем дій по  проектуванню  та

будівництву торгівельного центру свідчить про відсутність наміру

використовувати земельну ділянку за призначенням і  є  підставою

для розірвання договору.

Однак, повністю з такими висновками суду погодитись не можна.

Так,   суд,  в  порушення  ст.ст.  38,  43,  65,  84 ГПК України

( 1798-12  ) (1798-12)
        , неповно встановив обставини справи і не з’ясував,

зокрема,  чи  дозволялося відповідачу тимчасово  використовувати

спірну земельну ділянку під продовольчо-речовий ринок і на  який

термін,  чи  чинне  на момент вирішення спору рішення  виконкому

Дніпропетровської міської Ради від 18.06.1998 року № 1135.

    За таких обставин судові рішення визнати законними не можна,

тому  вони підлягають скасуванню, а справа – передачі  на  новий

розгляд.

При  новому  розгляді суду необхідно врахувати  наведене,  більш

ретельно  перевірити доводи сторін, встановити дійсні  обставини

справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

      Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської  області

від  7.12.2001 року і постанову Дніпропетровського  апеляційного

господарського суду від 28.02.2002 року.

Справу   передати   на   новий   розгляд   господарському   суду

Дніпропетровської області в іншому складі суддів.

Головуючий, суддя  О. Шульга

Судді              В. Дерепа

                   Т. Козир