ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2002 Справа N 9/323
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О. Ф. - головуючого, Дерепи В. І., Козир Т. П. , за участю
представника позивача – Качана А. А. дов. від 25.02.2002 року №
29,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ “Прикарпаттяобленерго” на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
7.03.2002 року у справі за позовом ВАТ “Прикарпаттяобленерго” до
Калуської теплоелектроцентралі
про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2001 року ВАТ “Прикарпаттяобленерго” звернулось до
суду з позовом до Калуської теплоелектроцентралі про стягнення
боргу за послуги по передачі електроенергії.
Рішенням господарського суду Івано – Франківської області від
19.10.2001 року позов задоволено.
З Калуської теплоелектроцентралі на користь ВАТ
“Прикарпаттяобленерго” стягнено 3123620 гривень 15 копійок
вартості наданих послуг по передачі електроенергії мережами
позивача.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
7.03.2002 року рішення суду скасовано в частині стягнення
2209511 гривень 83 коп. і в позові на цю суму відмовлено.
В касаційній скарзі ВАТ “Прикарпаттяобленерго” просить
скасувати постанову апеляційного суду, а рішення господарського
суду Івано – Франківської області залишити без зміни,
посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального права.
Зазначає, що заявив вимоги про стягнення вартості послуг з
передачі електроенергії в межах строку, встановленого для їх
подання, а тому Львівський апеляційний господарський суд
неправильно застосував п. 5 ст. 31 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
і відмовив йому в позові.
Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, договір на передачу електроенергії між
сторонами не укладався.
Відповідач фактично користується мережами позивача для передачі
електроенергії споживачам.
Тарифи на передачу електроенергії регульовані і затверджуються
постановами НКРЕ.
За таких обставин між сторонами виникли цивільно-правові
відносини відповідно до ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, внаслідок
чого у відповідача в силу ст. 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
виникло
грошове зобов’язання з невизначеним строком з оплати вартості
послуг з передачі електроенергії мережами позивача.
Вартість послуг з передачі електроенергії, фактично одержаних
відповідачем, за регульованими тарифами станом на 1.07.2001 року
склала 3123620 гривень 15 коп.
Вимогу про сплату цієї суми позивач висунув в липні 2001 року.
З огляду на це, посилання на ст. 31 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
в частині закінчення строку,
встановленого для подачі цих вимог, недоречні, а вимоги ВАТ
“Прикарпаттяобленерго” не можуть вважатися погашеними.
Враховуючи наведене, постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 7.03.2002 року має бути скасована, а
рішення господарського суду Івано – Франківської області зміні
не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Прикарпаттяобленерго” задовольнити.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 7.03.2001 року.
Рішення господарського суду Івано – Франківскьої області від
19.10.2001 року залишити без зміни.
Головуючий, суддя О. Шульга
Судді В. Дерепа
Т. Козир