ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2002 Справа N 20/593
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Підприємства з іноземними
інвестиціями “Енерджі Інжінірінг”
на рішення господарського суду м. Києва від 29.01.2002р.
у справі № 20/593 господарського суду м. Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства “Енерготрансінвест”
до відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями
“Енерджі Інжінірінг”
про визнання недійсними додаткових угод
за участю представників:
ЗАТ “Енерготрансінвест” – Гендель В.А. за дов.№ 12 від
28.01.2002р.; Ноготкова С.В. за дов. № 79 від 13.11.2001р.;
ПІІ “Енерджі інжінірінг” – Кириченко Я.В. за дов. № 338 від
18.05.2002р.
У судовому засіданні з 04.06.2002р. до 10.06.2002р.
оголошувалась перерва.
В С Т А Н О В И Л А:
Закрите акціонерне товариство “Енерготрансінвест” звернулося до
господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсними
на підставі ст. 57 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
додаткових угод від
23.10.98р., 11.12.98р. до договору від 04.03.98р. № 009, який
укладено між ним та відповідачем у справі – Підприємством з
іноземними інвестиціями “Енерджі Інжінірінг” та додаткової
угоди, викладеної у листі № 281 від 16.03.99р., посилаючись на
те, що вказані угоди укладені ним на вкрай невигідних для нього
умовах, внаслідок погроз з боку ВАТ “ДАЕК “Центренерго” та
Міністерства енергетики України (а.с.4-6).
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.01.2002р. заявлений
позов задоволено в частині визнання недійсними додаткових угод
від 23.10.98р., 11.12.98р. до договору від 04.03.98р. № 009, в
іншій частині позову відмовлено (а.с.78-80).
Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з
того, що додаткові угоди від 23.10.98р., 11.12.98р. до договору
від 04.03.98. № 009 укладені позивачем на вкрай невигідних для
нього умовах, внаслідок погрози анулювати дію ліцензії на право
поставок електроенергії та зупинити його діяльність на ринку
електричної енергії. В іншій частині позову відмовлено з тих
підстав, що зобов’язання, які викладені у листі на ім’я Першого
заступника міністра енергетики України не породжують будь-яких
прав та обов’язків, що випливають з договору № 009 від
04.03.98р.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Підприємство з
іноземними інвестиціями “Енерджі Інжінірінг” звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та
просить його скасувати, припинивши провадження у справі. У
поданій касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом
норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.
Так, зазначає скаржник, судом:
- порушено строк, встановлений для винесення ухвали про
порушення провадження у справі та надіслання її сторонам, що
позбавило його можливості взяти участь у судовому засіданні, що
було призначено на 13.12.2001р.;
- прийнято позовну заяву, яка не відповідає основним вимогам,
що пред’являються до її форми та змісту, оскільки у поданому
позові не зазначено повного найменування відповідача;
- не надіслано ухвалу про вирішення питання про відвід судді;
- після вирішення питання про відвід судді не повідомлено
належним чином про день та час розгляду справи у судовому
засіданні, що позбавило його можливості взяти участь у судовому
засіданні
- розглянуто спір по суті, незважаючи на наявність рішень у
інших справах, предметами спорів у яких між тими ж сторонами
були законність договору від 04.03.98р. № 009 як в цілому так і
його окремих положень.
У відзиві на подану касаційну скаргу ЗАТ “Енерготрансінвест”
просить залишити рішення господарського суду м. Києва від
29.01.2002р. без змін, а подану касаційну скаргу – без
задоволення, при цьому посилаючись на безпідставність доводів
скаржника та відсутність підстав для задоволення його скарги.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Судом першої інстанції при розгляді даної справи встановлено
наступне.
04.03.98р. між сторонами у справі – ЗАТ “Енерготрансінвест” та
ПІІ “Енерджі Інжінірінг” укладено договір № 009, за умовами
якого відповідач передав позивачу зобов’язання по реалізації
електроенергії, яка виробляється Трипільською ТЕС (структурним
підрозділом ДАЕК “Центренерго”.
У подальшому деякі положення вказаного договору сторонами
змінені шляхом укладення додаткових угод до нього.
Так, 23.10.98р. додатковою угодою змінено загальну суму договору
та встановлено у сумі 7967908,5грн., а додатковою угодою від
11.12.98р. змінено строк виконання зобов’язання шляхом складення
графіку платежів за поставлену ДАЕК “Центренерго” електроенергію
через відповідача.
Дійсність зазначених додаткових угод є предметом спору у даній
справі.
Визнаючи вказані додаткові угоди недійсними, суд посилається на
те, що оспорювані угоди укладені позивачем внаслідок погрози.
Однак, погроза може вважатися підставою для визнання угоди
недійсною, коли з обставин, які склалися на момент укладення
угоди вбачається, що відмова учасника угоди або його
представника від укладення угоди могла спричинити шкоду законним
інтересам зазначених осіб чи однієї з них, тобто погроза має
бути реальною.
Судом реальність вчинення дій, викладених у листах № 73 від
28.08.98р., № 06/561 від 28.08.98р., № 06/625 від 09.09.98р., та
їх протиправність, на підставі належних і допустимих доказів, не
встановлена.
Разом з тим, відповідно до ст. 47 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
судове рішення повинно прийматися за результатами обговорення
усіх обставин справи.
Принцип об’єктивної істини, тобто обгрунтованості висновків,
викладених у судовому акті, реалізується також положеннями ст.
38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка зобов’язує господарський суд не
обмежуватись поданими документами і матеріалами, а витребувати
від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, у разі
недостатності поданих сторонами документів.
Вимоги зазначених процесуальних норм судом при розгляді даної
справи не виконані, внаслідок чого ним неповно з’ясовані
обставини, що мають значення для вирішення даного спору, у
зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана
правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений
відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо
прав та обов’язків сторін.
Крім того, відповідно до п. 2 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
провадження у справі підлягає припиненню, якщо є рішення
господарського суду або іншого органу, який в межах своєї
компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про
той же предмет і з тих же підстав. Вказана норма передбачає
випадок, коли провадження у справі підлягає припиненню, у
зв’язку з порушенням при прийнятті позовної заяви вимог ст. 62
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судом при прийнятті позовної заяви за якою порушено провадження
у даній справі та розгляді даного спору не з’ясовано відсутність
певного юридичного факту, відсутність якого є однією з
негативних передумов порушення провадження у справі – рішення
господарського суду у справі зі спору між сторонами про той же
предмет і з тих же підстав.
Крім того, у рішенні суду зазначено, що у справі оголошувалась
перерва, разом з тим, докази того, що відповідач був належним
чином повідомлений про час і місце наступного засідання суду, у
якому розглянуто спір по суті, у справі відсутні. Оскільки право
на участь у засіданнях суду є процесуальним правом сторони, яке
визначено ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, його порушення тягне
за собою скасування прийнятого у справі судового акта.
За таких обставин, рішення господарського суду від 29.01.2002р.
підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду
першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5, 111 7, 111 9
– 111 11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями
“Енерджі Інжінірінг” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 29.01.2002р. у
справі № 50/593 господарського суду м. Києва скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду м.
Києва.
Головуючий Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.