ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6.06.2002 Справа N 6-3
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В. - головуючого
суддів : Добролюбової Т.В.
Дроботової Т.Б.
за участю представників
від позивача не з’явилися
від відповідача
розглянувши у відкритому
судовому засідання касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у
Артемівському районі м. Луганська
на рішення від 31.01.2002 р. господарського
суду Луганської області
у справі 6/3
господарського суду Луганської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю Аргус”
до Державної податкової інспекції у
Артемівському районі м. Луганська
про зобов’язання ДПІ у Артемівському
районі м. Луганська надати висновок
про відшкодування ПДВ
ТОВ “Агрус” звернулось до господарського суду Луганської області
з позовом до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська про
зобов’язання відповідача подати до органів Державного
казначейства України висновок про відшкодування податку на
додану вартість за травень червень, липень 2001 р. в розмірі
38212,42 грн.
Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що ТОВ “Агрус” подало до
ДПІ податкові декларації з ПДВ за травень, червень, липень 2001
р. разом з розрахунком експортного відшкодування в сумі 39209,42
грн.
Відповідно до положень статті 8 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(із змінами та доповненнями) ТОВ
“Агрус” має право на отримання зазначеної суми експортного
відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання
розрахунку. Згідно з пунктом 5 порядку відшкодування податку на
додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової
адміністрації України та Головного управління Державного
казначейства України від 02.07.97 № 209/72 ( z0263-97 ) (z0263-97)
( в
редакції наказу ДПА України і Держказначейства України від
21.05.01 № 200/86 ( z0489-01 ) (z0489-01)
підставою для бюджетного
відшкодування ПДВ є висновок податкових органів, який подається
ними органам Держказначейства України не пізніше 5 робочих днів
до закінчення терміну відшкодування ПДВ. Проте такий висновок
відповідачем не був поданий, внаслідок чого невідшкодована сума
вважається бюджетною заборгованістю.
Господарський суд Луганської області (суддя Іноземцева Л.В.)
рішенням від 31.01.2002 р. позов задовольнив, зобов’язав ДПІ у
Артемівському районі м. Луганська в десятиденний строк з дня
набрання законної сили судового рішення видати відділенню
Держказначейства у Артемівському районі м. Луганська висновок
про відшкодування з державного бюджету України ПДВ у сумі
38212,42 грн. ТОВ “Аргус”.
Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив про доведеність
того факту, що за наслідками господарської діяльності ТОВ
“Аргус” у травні, червні, липні 2001 р. різниця між загальною
сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту має
від’ємне значення. Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума
від’ємного значення податку підлягає відшкодуванню протягом 30
календарних днів з дня подання розрахунку експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця. Бюджетне
відшкодування платнику податку здійснюється територіальними
органами Державного казначейства України за висновками державних
податкових органів за місцем реєстрації платника, як це
передбачено порядком відшкодування ПДВ, затвердженого наказом
ДПА ( z0263-97 ) (z0263-97)
(в редакції Наказу ДПА України та ДК України
21.05.2001 № 200/86 ( z0489-01 ) (z0489-01)
).
ДПІ у Артемівському районі м. Луганська подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на прийняте
господарським судом Луганської області рішення від 31.01.2002
р., просить його скасувати, мотивуючи скаргу доводами про
неправильне застосування судом норм матеріального права,
посилаючись на те, що спір про зобов’язання ДПІ надати висновок,
розглянутий господарським судом Луганської області, до
зазначеної у статті 12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
категорії спорів не відноситься, а тому
позовна заява ТОВ “Аргус” не підлягає розгляду у господарському
суді.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без
задоволення, вважаючи доводи відповідача необгрунтованими.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б., розглянувши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та
проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних
обставин справи правильність застосування господарським судом
Луганської області норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково, а рішення господарського суду Луганської області від
31.01.2002 р. скасуванню з таких підстав.
Відповідно до підпункту 7.7.1 статті 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
При розгляді справи господарським судом Луганської області було
встановлено, що за наслідками господарської діяльності ТОВ
“Аргус” у травні, червні, липні 2001 р. різниця між загальною
сумою податкових зобов’язань та сумою податковою кредиту має
від’ємне значення.
Заявлені до відшкодування суми бюджетної заборгованості з ПДВ,
відображені у податковій декларації загалом на суму 39209,42
грн. визнані господарським судом Луганської області
обгрунтованими, на момент розгляду справи підтверджені
матеріалами справи і не заперечуються відповідачем.
Особливості оподаткування операцій з вивезення /пересилання/
товарів /робіт, послуг/ за межі митної території України
визначені статтею 8 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Приписами підпункту 8.1 статті 8
названого Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено право платника
податку, який здійснює згадані експортні операції і подає
розрахунки експортного відшкодування за наслідками податкового
місяця, на отримання такого відшкодування.
Відповідно до вимог підпункту 8.6 статті 8 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
експортне
відшкодування надається упродовж 30 календарних днів, наступних
за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
Під час розгляду справи, господарським судом Луганської області,
встановлено, що визначений приписами підпункту 8.6. статті 8
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
строк проведення експортного відшкодування позивачу за
деклараціями за травень, червень, липень 2001 р. - минув.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову є порушення
передбаченого Законом права Товариства на отримання з Державного
бюджету України надмірно сплаченого ПДВ упродовж 30 календарних
днів з дня подання розрахунку експертного відшкодування.
Відповідно до частини 5 пункту 7.7.3 статті 7 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за наведеної
обставини платник податку має право у будь-який момент після
виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом
про стягнення коштів бюджету.
Однак, у даному випадку предмет позову включає вимогу про
зобов’язання ДПІ надати висновок до відділу Державного
казначейства України про відшкодування бюджетної заборгованості
з ПДВ.
Висновки Київського апеляційного господарського суду у даній
справі стосовно правомірності заявлених позивачем вимог
ґрунтуються на приписах підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та пункту 5
Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого
наказом Державної податкової адміністрації України та Головного
управління Державного казначейства України від 02.07.97 № 209/72
( z0263-97 ) (z0263-97)
.
Проте, надане Законом України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право платника податку на отримання
бюджетного відшкодування не ставиться у залежність від факту
виконання податковими органами приписів пункту 5 Порядку
відшкодування ПДВ щодо надання відповідного висновку до органів
Державного казначейства України.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства та організації мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених
або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Водночас судом першої і апеляційної інстанцій у цій справі
залишений без уваги обраний позивачем спосіб захисту порушеного
права, визначеного Законом України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та відповідність заявлених ним вимог за
своїм змістом цьому Закону.
Приписами частини 2 статті 111 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно
для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
За таких обставин, відповідно до пункту 3 статті 11І9
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню, а
справа скеровується на новий розгляд до господарського суду
Луганської області.
З огляду на викладене, керуючись статтями 1, 108, 11І5, 11І7,
111-9, 111-10, 11І11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському
районі м. Луганська задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 31.01.2001 у
справі № 6/3 скасувати, справу скерувати до господарського суду
Луганської області на новий розгляд.
Головуючий М.Михайлюк
Судді Т.Добролюбова
Т.Дроботова