ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.06.2002 Справа N 8/615
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Перепічая В.С.
суддів: Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Донецького обласного відділення Фонду України соціального
захисту інвалідів на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 20.02.2002р. у справі за позовом
Донецького обласного відділення Фонду України соціального
захисту інвалідів до ВАТ “Авдієвський коксохімічний завод”
про стягнення сум
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2001 року Донецьке обласне відділення Фонду України
соціального захисту інвалідів предявило у господарському суді
позов до ВАТ “Авдієвський коксохімічний завод” про стягнення
1334055,52 грн., вказавши, що розпорядженням міської ради м.
Авдіївка від 22.12.99р. № 474 відповідачу було визначено
норматив робочих місць, призначених для працевлаштування
інвалідів у кількості 275 робочих місць.
Відповідачем у 2000 році було створено усього 87 робочих місць,
що на 188 місць менше встановленого нормативу.
Посилаючись на ці обставини, просив за решту нестворених робочих
місць стягнути з відповідача 1334055,52 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від
28.11.2001р. позив задоволено частково на суму 1064400 грн.
(суддя Ємельянов А.С.).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
20.02.2002р. (судді: Мірошниченко С.В., Колядко Т.М., Кулебякін
О.С.) рішення суду скасовано частково: позов задоволено на суму
156112,88 грн., в решті позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить постанову апеляційної
інстанції скасувати і залишити рішення суду першої інстанції.
Посилаючись на неправильне застосування апеляційною інстанцією
норм матеріального права, яке регулює спірні правовідносини.
По даній справі судом касаційної інстанції обявлялась перерва на
29.05.2002р. та 05.06.2002р.
Заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна
скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно ст. 17 Закону України “Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні” ( 875-12 ) (875-12)
з метою реалізації
творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням
індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право
працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і
організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на
дільницях, де застосовується праця інвалідів, а також займатися
індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена
законом.
Кабінет Міністрів України, у відповідності з ст. 13 Закону
України “Про пенсійне забезпечення”, затвердив списки № № 1,2
виробництв, робіт, професій, посад та показників на роботах з
особливо шкідливими та важкими умовами праці.
Згідно зі ст. 6 Закону України “Про охорону праці” умови
трудового договору не можуть містити положень, які не
відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону
праці, що діють в Україні. Забороняється укладення трудового
договору з громадянином, якому за медичним висновком
протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.
Звертає увагу і те, що Законами України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та “Про залізничний транспорт” створення робочих
місць для працевлаштування інвалідів провадиться підприємствами
цієї галузі виробництва саме з урахуванням їх специфіки, де
розрахунок чотирьох відсотків провадиться від численності
зайнятих працівників, виходячи із конкретних сфер діяльності
підприємства (у непромисловому виробництві, підсобно-допоміжному
секторі).
Як вбачається з матеріалів справи, по даним статистичної
звітності за 2000 рік на ВАТ “Авдієвський коксохімічний завод”
кількість працюючих, які підпадають під списки № № 1,2, складає
3236 чоловік. Крім того, 1027 робітників підпадає під дію
Законів України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та “Про
залізничний транспорт”
За таких обставин, виходячи зі змісту і направленності наведених
законодавчих актів, суд апеляційної інстанції, мав підстави
прийти до висновку, що кількість працівників, які підпадають під
їх дію, підлягає виключенню із загальної кількості працюючих у
відповідача і не враховуватись при обчисленні цільових коштів за
нестворення робочих місць для інвалідів.
За таких обставин та керуючись статтями ст. ст. 111-5, 111-7,
111–9, 111-11 – 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду України
соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
20.02.2002р. без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук