ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.06.2002 Справа N 4/3223-18/482
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Перепічая В.С.
суддів: Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
розглянувши касаційну скаргу АТ “СаНа і К” на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 03.12.2001р. у
справі за позовом АТ “СаНа і К” до ВКПФ “Сім Плюс” та Київської
регіональної митниці
про стягнення сум
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2000 року АТ “СаНа і К” звернулося до суду з позовною
заявою до ВКПФ “Сім Плюс” та Київської регіональної митниці, в
якій, посилаючись на договір № 2 від 25.10.99 та додаткову угоду
до нього від 11.02.2000р., просило стягнути з ВКПФ “Сім Плюс”
збитки у сумі 368138 грн. та пеню у сумі 50000 грн.
Рішенням арбітражного суду Львівської області від
23.03.2001р. (суддя Раєвська М.В.) позов задоволено частково,
стягнуто з рахунку Київської регіональної митниці на користь
позивача 368138 грн. не отриманого доходу, в решті позовних
вимог відмовлено.
За протестом прокурора Львівської області зазначене рішення було
перевірено в порядку нагляду заступником голови арбітражного
суду Львівської області Гуликом Г.С. і постановою від 02.07.
2001р. скасовано та направлено на новий розгляд.
За апеляційною скаргою позивача Львівський апеляційний
господарський суд постановою від 03.12.2001р. (судді: Бобеляк
О.М., Дубник О.П. , Орищин Г.В.) постанову наглядової інстанції
залишив без змін.
В касаційній скарзі позивач просить постанову апеляційної
інстанції скасувати, рішенням арбітражного суду Львівської
області від 23.03.2001р. залишити без змін, посилаючись на
неправильне застосування судом норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представників АТ “СаНа і К” та представника
Київської регіональної митниці, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна
скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
шкода, заподіяна іншому органу, громадянину та підприємству
неправомірними діями митних органів України та їх службових осіб
при виконанні цими особами службових осіб при виконанні цими
особами службових обовязків, відшкодовується на загальних
підставах.
За приписом ст. 440 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шкода заподіяна особі
або майну громадянина, а також шкода. Заподіяна організації,
підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному
обсязі. За винятком випадків, передбачених законодавством.
Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо
доведене, що шкоду заподіяної не з його вини.
Шкода, заподіяна правомірними діями, підлягає відшкодуванню лише
у випадках, передбачених законом.
Як видно з матеріалів справи, спір виник з питання відшкодування
збитків, у звязку з неналежним зберіганням квітів, які було
вилучено митницею і у подальшому повернуто позивачу.
За результатами розгляду вказаного спору рішенням арбітражного
суду Львівської області від 23.03.2001р. було стягнуто з
Київської регіональної митниці на користь позивача 368138 грн.
неотриманого доходу, в решті позовних вимог відмовлено.
Разом з тим вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, у
порушення вимог ст. 43 АПК України (діяла на час вирішення
справи по суті), не зясував належним чином питання якості
спірних квітів та умов їх зберігання на протязі періоду
завантаження, затримки і передачі їх позивачу, а також
дотримання при цьому митницею вимог Митного кодексу
України ( 92-15 ) (92-15)
.
За таких обставин, суд наглядової інстанції, виходячи з
повноважень, передбачених ст. 106 АПК України, мав підстави для
скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд,
з чим правильно погодився і суд апеляційної інстанції.
При цьому, як підтверджується матеріалами справи, АТ “СаНа і К”
було видано доручення адвокату Макаренко Т.П. (а.с. 73).
З постанови ж Львівського апеляційного господарського суду від
03.12.2001р. вбачається, що з боку АТ “СаНа і К” приймала участь
Макаренко Т.П.
Зазначене позивачем, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не спростовано.
Та ж обставина, що довірена особа змінила прізвище з “Макаренко”
на “Езерницьку”, то це не вплинуло на дійсність вказаного
доручення.
За таких обставин та керуючись статтями ст. ст. 111-5, 111-7,
111–9, 111-11 – 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу АТ “СаНа і К” залишити без задоволення, а
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
03.12.2001р. без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П. А.