ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
05.06.2002                                      Справа N 2/2/559
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого —              Перепічая В.С.,
суддів:                    Вовка І.В.,
                           Гончарука П. А.,
розглянувши у  відкритому  державного  комунального підприємства
судовому засіданні  в  м.  “Виробниче    ремонтно-експлуатаційне
Києві касаційну скаргу     житлове об'єднання № 3”
на постанову               Дніпропетровського       апеляційного
                           господарського суду від 26.09.01
у справі                   
за позовом                 державного  комунального підприємства
                           “Виробниче    ремонтно-експлуатаційне
                           житлове об'єднання № 3”
до                         ТОВ “Торговий центр”
 
Про   стягнення сум.
 
                           УСТАНОВИВ:
 
У  грудні  2000 року державне комунальне підприємство “Виробниче
ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №  3”  звернулося  до
суду  з  позовною  заявою  до  ТОВ  “Торговий  центр”,  в  якій,
посилаючись  на договір оренди № 03.27.52 від 21.12.99,  просило
стягнути  з  відповідача заборгованість  по  орендній  платі  за
період з 21.12.99 по 31.08.00 у сумі 3183 грн.
 
Рішенням  арбітражного  суду Запорізької  області  від  18.04.01
(суддя    Коробка   Н.Д.),   залишеним   без   змін   постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суд від  26.09.01
(судді:  Куліш  Р.Ф., Панова І.Ю., Виноградник  О.М.)  у  позові
відмовлено.
 
В   касаційній  скарзі  позивач  просить  зазначені  рішення  та
постанову   скасувати,   позов  задовольнити,   посилаючись   на
порушення судом норм матеріального та процесуального права.
 
Заслухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи
касаційної   скарги,   відзиву  на  неї,   перевіривши   повноту
встановлення  судом обставин справи та їх юридичну  оцінку,  суд
вважає,  що  касаційна скарга підлягає частковому задоволенню  з
таких підстав.
 
За  приписом п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України  від
29.12.1996  р.  №  11  (зі змінами і доповненнями)  “Про  судове
рішення”  ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         мотивувальна частина рішення  повинна
мати встановлені судом обставини, які мають значення для справи,
їх  юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки,  з
яких  суд  виходив  при задоволенні грошових та  інших  майнових
вимог.  Визнаючи  одні  і відхиляючи інші  докази,  суд  має  це
обґрунтувати.
 
Мотивувальна   частина  кожного  рішення  повинна   мати   також
посилання на закон та інші нормативні акти матеріального  права,
на  підставі яких визначено права і обов'язки сторін  у  спірних
правовідносинах.
 
Як наведено вище, державним комунальним підприємством “Виробниче
ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 3” пред'явило позов
про  стягнення сум з посиланням на договір оренди № 03.27.52 від
21.12.99.
 
У суді першої та другої інстанції відповідачем надавалась і інша
редакція цього ж договору, яка теж була підписана сторонами.
 
Суд  першої  інстанції поклав в основу рішення  договір  оренди,
яким  позивач  обґрунтовував свої вимоги.  Щодо  іншої  редакції
цього  ж  договору, наданої відповідачем, то  у  порушення  норм
процесуального права ст.ст. 32—35, 43 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
суд першої інстанції йому ніякої оцінки не дав.
 
Водночас  суд  другої  інстанції,  у  порушення  наведених  норм
процесуального  права,  з  одного  боку,  дійшов  висновку   про
законність  рішення суду, а з іншого, поклав в основу  постанови
редакцію   договору  наданої  відповідачем,  не  навівши   цьому
належних правових обґрунтувань.
 
При  цьому  як  суд першої, так і другої інстанції не  з'ясували
питання,  який  порядок укладення договорів  оренди  щодо  майна
комунальної  власності існував за рішенням виконкому Запорізької
міської ради народних депутатів від 28.01.97 № 11, і за яким  із
спірних  договорів  його було дотримано та який  договір  оренди
фактично виконувався сторонами.
 
За  таких обставин, коли судом не було з'ясовано належним  чином
дійсні  обставини  справи, що вплинуло на їх правильну  юридичну
оцінку,  застосування норм матеріального права, а тому  ухвалені
по  справі судові рішення визнати законними і обґрунтованими  не
можна.
 
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9—111-
12  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу державного комунального підприємства “Виробниче
ремонтно-експлуатаційне  житлове об'єднання  №  3”  задовольнити
частково.
 
Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від  26.09.01  та рішення арбітражного суду Запорізької  області
від  18.04.01  скасувати і справу передати на новий  розгляд  до
господарського суду Запорізької області, в іншому складі суду.
 
Головуючий          В.Перепічай
 
Судді               І.Вовк
 
                    П. Гончарук