ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4.06.2002 Cправа N Н27/78
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів : Мілевський Й.Р., Чернова Є.В.,
за участю представників сторін:
позивача Семенченко В.М., Магаленц В.В.
відповідача Сожнової Н.І.
розглянувши касаційну Товариства з обмеженою
скаргу відповідальністю “БССК”
на рішення від 02.10.2001
господарського суду
Дніпропетровської області
та постанову від 21.12.2001
Дніпропетровського
апеляційного господарського
суду
у справі № Н27/78
за позовом ТОВ “БССК”
до Повного товариства “Центральний
міський ломбард”
Про витребування майна з чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
02.10.2001 (суддя Татарчук В.О.) в позові про повернення майна з
чужого незаконного володіння приміщень № № 23, 24 площею 10,8
кв.м та 6,0 кв.м в будинку 129 по вул. Полтавській в м.
Павлограді відмовлено з тих підстав, що розірвання договору
оренди вказаних приміщень не тягне за собою автоматичного
припинення дії договору суборенди цих же приміщень.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.12.2001 (колегія суддів у складі: Лисенко О.М.
–головуючий, Джихур О.В., Белінська В.О.) рішення місцевого суду
залишено без змін з тих же підстав.
Поданою касаційною скаргою позивач (ТОВ “БССК”) просить Вищий
господарський суд України скасувати рішення місцевого та
постанову апеляційного судів як такі, що прийняті з порушенням
норм матеріального права, і зокрема норм глави 25 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
згідно яких припинення дії договору оренди
(розірвання договору) призводить до автоматичного припинення дії
договору суборенди.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судами при прийнятті оскаржених рішення і постанови та
заслухавши пояснення представників сторін дійшла висновку, що
вони підлягають скасуванню, а касаційна скарга задоволенню з
наступних підстав.
15.09.99 ТОВ “Торговий дім Алекс” (орендодавець) договором № 39
передав ЗАТ “Павлоградське автотранспортне підприємство”
(орендар) в оренду нежитлові приміщення загальною площею 18,0
кв.м, що розмішуються на 1 поверсі будинку № 129 по вул.
Полтавській у м. Павлограді Дніпропетровської області. Строк дії
договору визначено з 01.01.2000 по 31.12.2004. Орендар по
договору зобов’язався використовувати орендовані приміщення для
власної господарської діяльності (п. 3.1 договору) і здавати
його в суборенду тільки з письмового дозволу орендодавця (п. 3.5
договору). Сторони по договору (п. 6.1) погодили також, що всі
спори, які виникнуть з договору, будуть вирішуватись третейським
судом.
Порушуючи умови вказаного договору оренди 01.10.2001 ЗАТ
“Павлоградське автотранспортне підприємство” (орендар) без
дозволу орендодавця – ТОВ “Торговий дім Алекс” і на строк, що
перевищує дію договору оренди, уклав з Повним товариством
“Центральний міський ломбард” договір суборенди, без номера
спірних приміщень для використання їх для роботи пункту
Центрального міського ломбарду (цей договір сторони помилково
назвали договором оренди).
03.10.2000 ТОВ “Торговий дім Алекс” та ТОВ “БССК” уклали договір
№ 0310/М міни основних фондів на корпоративні права, згідно умов
якого (п. 2.1) у власність позивача “ТОВ “БССК”) було передано
п’ятиповерхову будівлю № 129, в якій знаходяться спірні
приміщення по вул. Полтавській у м. Павлограді. Право власності
на цей будинок перейшло до ТОВ “БССК” з 01.01.2001. (свідоцтво
про право власності № 110).
Згідно вимог ст. 268 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 23 Закону
України “Про оренду державного та комунального майна” при
переході права власності на здане в найом (оренду) майно від
наймодавця до іншої особи договір найму (оренди) зберігає
чинність для нового власника. Тобто, починаючи з 01.01.2001
права і обов’язки орендодавця по договору оренди перейшли від
ТОВ “Торговий дім Алекс” до ТОВ “БССК” – позивача у справі, який
вважаючи, що його майно (спірні приміщення) використовується не
відповідно до умов договору звернувся до третейського суду з
вимогою розірвати договір оренди № 39 від 15.09.99.
Рішення третейського суду від 12.03.2001 у справі № 1/2001
вказаний договір оренди розірвано. Це рішення суду не було
оскаржене і вступило в законну силу.
ТОВ “БССК” (позивач у цій справі) вважає, що припинення дії
договору найму зумовлює припинення договору піднайму, а тому
звернувся до господарського суду з вимогою про витребування
належних йому на праві власності спірних приміщень загальною
площею 16,8 кв.м згідно плану 1-го поверху будинку № 129 по вул.
Полтавській в м. Павлограді, затв. Бюро технічної інвентаризації
26.12.2000 з незаконного володіння суборендатора – Центрального
міського ломбарда.
Частиною 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно
для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
З урахуванням викладеного касаційна інстанція вважає юридичну
оцінку, дану обставинам справи місцевим та апеляційним судом
такою, що не грунтується на матеріалах справи та чинному
законодавству.
Так, місцевим і апеляційним судом помилково не враховано ту
обставину, що відповідно до змісту вимог ст.ст. 267, 268 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 22 Закону “Про оренду державного
комунального майна” відносини піднайму мають побічний характер,
залежними від відносин найму; умови договору піднайму залежать
від умов договору найму; що піднаймач може користуватися майном
тільки відповідно з його призначенням, визначеним в договорі
найму, а припинення договору найму (оренди) тягне за собою
припинення дії договору піднайму. Оскільки піднайом є договором
похідним, від договору майнового найму, у піднаймача
(суборендаря) не може бути більше прав щодо володіння і
користування майном, ніж у наймача. Похідний характер договору
піднайму означає, що припинення договору майнового найму
(оренди) з будь-яких підстав тягне за собою припинення дії
договору піднайму(суборенди) незалежно від того, закінчився
строк його дії чи ні.
За наведених обставин касаційна скарга і позовні вимоги
підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на наявність у нього згоди орендодавця на
укладений договору суборенди, підтримане господарським судом, не
грунтується на матеріалах справи, якими даний факт не доведено,
оскільки до справи долучено копію листа ЗАТ “Павлоградське
автотранспортне підприємство” від 13.09.2000 № 227 до ТОВ
“Торговий дім Алекс” про погодження тимчасового використання
орендуємого ним приміщення для роботи виїзного пункту ЦГЛ на
умовах суборенди. Наявна на цьому листі напис від руки: “Не
возражаю. Директор. Торговий дом Алекс” і підпис також не є
таким доказом, т.я. вона не містить відомостей про дату її
вчинення; термін дії суборенди; фамілії посадової особи, яка її
вчинила, а підпис на цьому листі відрізняється від підписів
директора ТД “Алекс”, який є в матеріалах справи та договорах
оренди № 39 від 15.09.99 та міни від 03.10.2000. Тотожність цих
підписів місцевим і апеляційним судами не доведена.
Не приймається до уваги касаційної інстанції, як підстава
відмови в задоволенні касаційної скарги, також подана
відповідачем додаткова угода № 1 від 15.01.2001 до договору
суборенди від 01.10.2000 щодо строку його дії до 31.12.2004,
оскільки вона укладена без погодження з новим власником спірного
майна – ТОВ “БССК”.
Помилковим є також твердження суду про непоширення дії Закону
“Про оренду державного та комунального майна” на спірні
відносини, оскільки згідно п. 3 ст. 1 оренда майна інших форм
власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше
не передбачено законодавством та договором оренди. Інше ні
договорами оренди і суборенди, ні законодавством не передбачено.
За наведених обставин касаційна інстанція вважає позовні вимоги
доведеними, а касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“БССК” задовольнити.
2.Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
02.10.2001 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 21.12.2001 у справі № Н27/78 скасувати.
3.Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння
задовольнити:
зобов’язати повне товариство “Центральний міський ломбард”
передати товариству з обмеженою відповідальністю “БССК”
нежитлові приміщення № 23, площею 10,8 кв.м і № 24 площею 6,0
кв.м, що належать йому на праві власності і знаходяться на
першому поверсі будинку № 129 по вул. Полтавській в м.
Павлограді Дніпропетровської області згідно плану першого
поверху будинку, затвердженого Павлоградським бюро технічної
інвентаризації 26.12.2000.
Видати наказ.
4.Договір суборенди вказаних приміщень від 1.10.2000 р.,
укладений Закритим акціонерним товариством “Павлоградське
автотранспортне підприємство” і Повним товариством “Центральний
міський ломбард” вважати таким, що втратив чинність з 12.03.2001
року – дня прийняття третейським судом рішення про розірвання
договору оренди № 39 від 15.09.99, укладеного Товариством з
обмеженою відповідальністю “Торговий дом Алекс” і ЗАТ
“Павлоградське автотранспортне підприємство”
5.Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача –
Повне товариство “Центральний міський ломбард”, зобов’язавши
господарський суд Дніпропетровської області видати наказ.
Головуючий В. Овечкін
Судді Й. Мілевський
Є. Чернов