ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                             Суддя І-ї інстанції: Шутенко І.А.;

                             Судді апеляційної інстанції:

                             головуючий – Крутовських В.І.,

                             судді: Прокопенко А.Є.,

                             Дмитренко А.К.;

                             Доповідач у суді касаційної

                             інстанції – Харченко В.М.

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2002                          Справа N 4/4(02-5/13-17/П33)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                Борденюк Є.М. (головуючий),

                                Харченка В.М.,

                                Яценко О.В.

розглянувши у відкритому        судовому засіданні у м. Києві

касаційну скаргу                ЗАТ “Заплазький цукровий завод”

на ухвалу                       від 06.03.2002

Дніпропетровського              господарського суду

апеляційного

у справі                        № 4/4 (02-5/13-17/П33)

господарського суду             Кіровоградської області

за позовом                      ЗАТ “Заплазький цукровий завод”

до                              сільськогосподарського ТзОВ

                                “Колос”

Про   стягнення 18 420, 55 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про  час  і

місце слухання сторони були повідомлені належним чином.

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від

06.03.2002  по справі № 4/4 (02-5/13-17/П33) позивачу  повернуто

апеляційну  скаргу, оскільки її подано після закінчення  строку,

встановленого   для   її  подання,  без  клопотання   про   його

відновлення.

У  касаційній  скарзі  ЗАТ “Заплазький цукровий  завод”  просить

скасувати  вищенаведену  ухвалу Дніпропетровського  апеляційного

господарського   суду   від   06.03.2002.   Зокрема,    скаржник

посилається  на  те, що рішення суду він отримав  11.02.2002,  а

апеляційну  скаргу  направив  18.02.2002,  тобто  з  дотриманням

ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Письмового відзиву на касаційну скаргу сільськогосподарське ТзОВ

“Колос” до Вищого господарського суду не надіслало.

Заслухавши  доповідача,  перевіривши  правильність  застосування

Дніпропетровським   апеляційним   господарським    судом    норм

процесуального права, колегія суддів Вищого господарського  суду

України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Відповідно  до  ст.  93  Господарського  процесуального  кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
         апеляційна скарга подається протягом  десяти

днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом,  а  у

разі  якщо  у судовому засіданні було оголошено лише вступну  та

резолютивну   частину  рішення  –  з  дня  підписання   рішення,

оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Із  наявних  матеріалів  справи  вбачається,  що  з  апеляційною

скаргою  відносно  судового рішення, яке  відбулося  04.02.2002,

позивач  звернувся  18.02.2002, тобто з пропуском  встановленого

законом терміну, без клопотання про його відновлення.

Згідно  з п. 4 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         апеляційна  скарга

не  приймається  до  розгляду і повертається апеляційним  судом,

якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її

подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 53 Господарського процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , за заявою сторони господарський суд

може   визнати  причину  пропуску  встановленого  законодавством

процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи  зі  змісту  статті  53  Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , поважними причинами визнаються лише

ті  обставини,  які є об’єктивно непереборними  та  пов’язані  з

дійсними  істотними  перешкодами чи труднощами  для  своєчасного

вчинення сторонами справи процесуальних дій.

Оскільки  у  ЗАТ “Заплазький цукровий завод” право на оскарження

рішення суду виникло з 04.02.2002, то подаючи апеляційну  скаргу

до  суду  скаржник  повинен був подати з апеляційною  скаргою  і

подання про відновлення пропущеного десятиденного строку.

Таким   чином,   апеляційною  інстанцією  правомірно   повернуто

апеляційну  скаргу ЗАТ “Заплазький цукровий завод” без  розгляду

на підставі п. 4 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,

111-11    Господарського   процесуального    кодексу     України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,

                      П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ЗАТ “Заплазький цукровий завод” залишити без

задоволення.

2.  Ухвалу  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від  06.03.2002  у  справі № 4/4 (02-5/13-17/П33)  залишити  без

змін.

Головуючий    Борденюк Є.М.

Суддя         Харченко В.М.

Суддя         Яценко О.В.