ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2002 Справа N 2-10/11975-01
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої Борденюк Є.М.
суддів: Яценко О.В., Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Кримської регіональної митниці
на рішення та постанову від 04-11.12.2001 р. господарського
суду АР Крим та від 29.01.2002 р.
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-10/11975-01 господарського суду
АР Крим
за позовом Приватного підприємця Сарибілял
Рідвана Асановича
до Кримської регіональної митниці
Про визнання недійсним талону відмови
в судовому засіданні взяли Рябчинський О.Ю. – дов. від
участь представники: 17.04.2002 р. № 4990
від позивача: Трясун О.С. – дов. від 02.01.2001
від відповідача: р.
№ 17-07/15
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., доводи представників
сторін, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
23.04.2002 р. в судовому засіданні колегією суддів була
оголошена перерва відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до 04.06.2002 р.
Приватний підприємець Сарибілял Р.А. звернувся до господарського
суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним
талону відмови б/№ від 03.12.2001 р.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що він мав право безмитного та
звільненого від оподаткування ввозу на митну територію України
товарів, придбаних ним за рахунок кредитних коштів, отриманих на
основі кредитної угоди від 16.08.2000 р. в уповноваженому на
обслуговування кредитної лінії Гарантійної угоди, укладеної між
Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку від
16.12.1994 р., а також товар був належним чином маркований.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
04-11.12.2001 р. позовні вимоги були задоволені в повному
обсязі.
Рішення суду мотивоване тим, що Гарантійна угода, укладена між
Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку від
08.05.1998 р., ратифікована Законом України № 1439-3 від
10.02.2000 р., як і угода від 1994 р. передбачає, що товари, які
завозяться на митну територію України відповідно до даної угоди
звільняються від будь-яких податків та зборів.
Крім того, макаронні вироби, пред’явлені до митного оформлення
приватним підприємцем Сарибілял Р.А., були упаковані в мішки
поліетиленові, закриті оплавленим способом, на яких наклеєна
паперова етикетка, надрукована типографським способом
українською мовою, що містить інформацію про хімічний склад,
енергетичну цінність, склад, строк зберігання, відповідність
товару ДВСТу 875-92, тобто оформлені відповідно до ч. 2 ст. 4
Закону України “Про державне регулювання імпорту
сільськогосподарської продукції”.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 29.01.2002 р., прийнятою у складі суддів: Видашенко Т.С.,
Голік В.С., Шевченко Н.М. рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 04-11.12.2001 р. залишено без зміни з тих же
мотивів.
Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на рішення та постанову у справі, в якій
просить вказані процесуальні документи скасувати, посилаючись на
порушеня норм матеріального та процесуального права при їх
прийнятті.
Позивач подав до касаційної інстанції відзив на касаційну
скаргу, в якому просить в задоволенні касаційної скарги
Кримської регіональної митниці на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 29.01.2002 р. відмовити,
посилаючись на те, що наведені у скарзі доводи є
необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваного судового акту, дійшла
висновку, що судами, при прийнятті рішення та постанови у справі
за зібраними та оціненими доказами, правильно застосовані норми
матеріального права та не встановлено порушення процесуальних
норм, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що Кримською регіональною митницею ПП
Сарибілял Р.А. на товар, який надійшов на адресу вказаного
підприємця за контрактом № 1 від 04.08.2000 р. відповідно до
Гарантійної угоди (Кредитна лінія на підтримку малих і середніх
підприємств), укладеної між НБУ та ЄБРР, було видано 2 талони
відмови: перший № 28 від 10.09.2001 р. з підстав, що: 1) наказом
Мінфіну України та Головної митної служби України від 07.02.2001
р. відмінено пільги з оподаткування (ввізне мито, ПДВ) при
митному оформленні вантажів, придбаних за контрактами, вартість
яких сплачена за рахунок кредитної лінії ЄБРР і в зв’язку з тим,
що кредит було надано приватному підприємцю Сарибілялу Р.А. на
умовах Гарантійної угоди, яку не ратифіковано в установленому
порядку; 2) прострочений строк дії разової індивідуальної
ліцензії, виданої відповідно до наказу Мінекономіки України
№ 50/164 від 31.05.2001 р. (на основі ст. 16, 37 Закону України
“Про зовнішньоекономічну діяльність” – щодо відправника та
одержувача застосована спеціальна санкція – режим
індивідуального ліцензування); 3) позивачем допущено порушення
вимог ст. 7 закону України “Про якість та безпеку продуктів
харчування і продовольчої сировини”, оскільки було відсутнє
маркування на державній мові України, що містить інформацію про
назву продукту, енергетичну цінність, дату виготовлення, строк
зберігання.
Кримською регіональною митницею 21.11.2001 р. ПП Сарибілял Р.А.
у вигляді виключення було дозволено здійснити маркування
вказаного товару, що знаходився під митним контролем. Після
проведеного маркування ПП Сарибілял Р.А. Кримська регіональна
митниця видала талон відмови б/№ від 13.12.2001 р., з підстав
зазначених в пунктах 1, 3, на той же самий товар.
Після чого на підставі зазначених п.п. 1 та 3 був виданий другий
талон б/№ від 13.12.2001 р. щодо митного оформлення вантажу.
Рішенням господарського суду АР Крим від 17.09. – 19.09.2001 р.
(суддя Дадимська Т.В.) позовні вимоги ПП Сарибілял Р.А.
задоволені. Судом виданий недійсним талон відмови № 28 від
10.09.2001 р. щодо митного оформлення вантажу, а також
зобов’язано Кримську регіональну митницю здійснити митне
оформленя вантажу макаронних виробів вантажною митною
декларацією від 10.09.2001 р.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 15.11.2001 р. вказане рішення скасоване, прийняте нове
рішення, відповідно до якого перша причина відмови митниці щодо
оформлення вантажу, а саме відсутність маркування на державній
мові на продукти харчування визнана обґрунтованою, суд
апеляційної інстанції також визнав другу причину відмови митного
оформлення щодо відсутності пільг з оподаткування (ввізне мито,
ПДВ) безпідставною.
Постановою Вищого господарського суду України по справі
№ 2-15/8522-2001 від 04.03.2002 р. касаційна скарга Кримської
регіональної митниці на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 15.11.2001 р. за позовом підприємця
Сарибілял Р.А. до Кримської регіональної митниці про визнання
недійсним талону відмови та спонукання здійснити митне
оформлення розглянута. Касаційна скарга Кримської регіональної
митниці залишена без задоволення, касаційна скарга Сарибілял
Р.А. задоволена. Постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 15.11.2001 р. по справі № 2-15/8522-2001
скасована, а рішення суду АР Крим, котрим талон відмови
Кримської регіональної митниці в митному оформленні 500 т.
макаронних виробів, ввезених ПП Сарибілял Р.А. у вересні 2001 р.
із Туреччини визнаний недійсним, залишено без зміни.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням
господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські
спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при
вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки предметом спору між тими самим сторонами (ПП Сарибілял
Р.А. і Кримська регіональна митниця) є дійсність талону відмови
у митному оформленні вантажу – 500 т. макаронних виробів,
ввезених ПП Сарибілял Р.А. на митну територію України відповідно
до Гарантійної угоди, укладеної між Україною та Європейським
банком реконструкції та розвитку, його право на звільнення від
податків та зборів, а також відповідність макаронних виробів,
пред’явлених до митного оформлення вимогам ч. 2 ст. 4 Закону
України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської
продукції” в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
повторному доведенню не підлягає.
За таких обставин касаційна скарга Кримської регіональної
митниці задоволенню не підлягає.
Що стосується доводів касаційної скарги про те, що суди І та ІІ
інстанції безпідставно не припинили провадження у справі, то
вони є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд припиняє провадження у справі у зв’язку з
відсутністю предмета спору, якщо між сторонами у зв’язку з цим
не залишилося неврегульованих питань.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами існує,
отже, підстав припинення провадження у справі у судів не було.
Доводи відносно порушення судом І інстанції ст. 116
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
при
виданні наказу на виконання судового рішення є безпідставними,
так як оскарження рішення не позбавляє його законної сили.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Кримської регіональної митниці на рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 04-11.12.2001
р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 29.01.2002 р. залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
04-11.12.2001 р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 29.01.2002 р. залишити без зміни.
Головуюча Борденюк Є.М.
Судді: Яценко О.В.
Харченко В.М.