Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2002 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
- головуючого судді,
суддів;
розглянувши матеріали касаційної скарги керуючого санацією А.А.А.
ДВАТ "ХХХ" ДП "YYY", с. Ч-ськ Н-ської області
на постанову Я-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.02 р.
у справі № Х8
за заявою - боржника ДВАТ "XXX" ДП "YYY", с. Ч-ськ Н-ської
області,
про порушення провадження у справі про банкрутство за участю
представників від ДП "YYY" - Б.Б.Б. (довіреність №Х4 від
10.05.2002), В.В.В. - генеральний директор; ДВАТ "XXX" ДП "YYY" -
керуючий санацією А.А.А.
Ухвалою господарського суду Н-ської області від ХХ.12.01 № Х9
повноваження керуючого санацією ДВАТ "XXX" ДП "YYY" А.А.А. було
припинено та призначено керуючою санацією Г.Г.Г.
Постановою Я-ського апеляційного господарського суду від ХХ.02.02
по справі № Х8 ухвалу від ХХ.12.01 було залишено без змін, а
апеляційну скаргу керуючого санацією А.А.А, - без задоволення.
Скаржник, який є учасником провадження по справі про банкрутство,
на підставі абз. 17 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою про відновлення строку для подання скарги та
скасування постанови апеляційної інстанції по справі і ухвали від
ХХ.12.01 в частині скасування його повноважень, як керуючого
санацією, зазначаючи, що рішення комітету кредиторів стосовно
звільнення його від обов'язків керуючого санацією було прийнято з
порушенням положень Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні в матеріалах
справи докази, судом встановлено наступне:
22.03.01 відбулись збори кредиторів ДВАТ "XXX", на яких було
прийнято рішення про збереження підприємства боржника, як
господарюючого суб'єкта, шляхом його санації, недопущення
ліквідації. Цими ж зборами було затверджено план санації,
запропонований керівником підприємства боржника, який передбачав
заходи по оздоровленню фінансово-господарського становища
підприємства, задоволення вимог кредиторів.
Також було прийнято рішення про призначення керуючим санацією
директора підприємства - А.А.А.
04.04.01 учасники зборів кредиторів погодили свої рішення з
Н-ським обласним управлінням Мінекономіки з питань банкрутства.
26.03.01 до Арбітражного суду було направлено заяву в порядку ст.
53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
з доданням вказаного рішення,
плану санації та інших, обґрунтовуючих заяву документів.
19.04.01 ухвалою Арбітражний суд Н-ської області на підставі ст.53
вказаного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, за обґрунтованістю заяви, прийнявши
до уваги погодження облуправління по банкрутству, відкрив
процедуру санації ДВАТ "XXX", призначив керуючого санацією -
директора підприємства А.А.А. та з урахуванням небезпечності
підприємства, визнав учасниками провадження у справі Міністерства
палива та енергетики України, виконком Р-ської міськради,
Управління з надзвичайних ситуацій Н-ської облдержадміністрації.
На керуючого санацією вказаною ухвалою було покладено обов'язок
подати відповідну публікацію в офіційному друкованому органі,
разом з розпорядником майна розглянути вимоги кредиторів, включити
їх у реєстр , та інші повноваження, передбачені Законом
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Як свідчать матеріали справи, керуючий санацією здійснив
відповідні публікації, але не у повному обсязі, що після вказівки
господарського суду (ухвала від ХХ.12.01) було ним виправлено. При
цьому, вимоги щодо складання реєстру кредиторів та розгляду їх
претензій були виконані спільно з розпорядником майна, про що
свідчить ухвала від ХХ.08.01.
Матеріалами справи підтверджується, що 20.08.01 розпорядником
майна були скликані загальні збори кредиторів, на які не з'явилися
5 кредиторів, котрі не були належним чином повідомлені про них,
внаслідок чого розпорядник майна наполягав на перенесенні зборів,
так як присутніх було лише 64%.
Але збори відхилили вимогу розпорядника майна і провели своє
зібрання, на якому обрали комітет кредиторів із 7 представників.
Подаючи 22.08.01 даний протокол до суду, розпорядник майна звернув
його увагу на те, що збори кредиторів відбулись з порушенням п. 2
ст. 16 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
тобто, могли бути
правомочними лише за умови належного повідомлення усіх кредиторів
про їх проведення, незалежно від кількості голосів.
У зв'язку з цим розпорядник майна призначив 21.09.01 повторні
збори (протокол від 21.09.01 №2), на яких було обрано персональний
склад комітету кредиторів.
29.09.2001 відбулось засідання членів комітету кредиторів, на
якому було обрано голову комітету, секретаря та вирішено інші
організаційні питання.
В матеріалах справи наявний лист розпорядника майна Д.Д.Д. (а.с.
188), з якого вбачається, що 03.10.01 відбулося засідання комітету
кредиторів, на яке його, як розпорядника, не було запрошено
всупереч вимогам п. 8 ст. 16 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, а було прийнято
рішення 19.10.01 розглянути питання затвердження плану санації
боржника.
Як свідчать матеріали справи, (а.с. 195), 19.10.01 відбулось
засідання комітету кредиторів з порядком денним :
1.Розгляд деталізованого плану санації "XXX";
2. Різне (протокол № 3 від 19.10.01)
З вказаного протоколу вбачається, що на засіданні вже був
присутній, окрім десяти кредиторів, розпорядник майна боржника
Д.Д.Д., який просив перенести засідання, так як на 26.10.01 вже
раніше були призначені збори кредиторів, та надав засіданню про це
письмовий доказ.
Представник боржника також просив перенести засідання по розгляду
деталізованого плану санації у зв'язку з хворобою керуючого
санацією А.А.А. (докази хронічної хвороби А.А.А. наявні в
матеріалах справи) та необхідністю ознайомлення усіх кредиторів з
уточненим планом санації.
Незважаючи на це, порядок денний комітетом було затверджено ,
розглянуто деталізований план санації, піддано його критиці двома
кредиторами та без обговорення і вислуховування заперечень
керуючого санацією, було відхилено та прийнято рішення 4637
голосами з 9720 (47%), (3534 - "проти", 1549 "утримались" - всього
53% загалом) про звільнення керуючого санацією від виконання ним
обов'язків та призначення нового, без зазначення причин.
При цьому, у протоколі вказано про виступ одного із кредиторів,
який зазначив про те, що комітет кредиторів не відпрацьовує
способи відновлення платоспроможності підприємства та розрахунків
з кредиторами, а має мету позбутись особи А.А.А., як керуючого
санацією.
Вказаний протокол було направлено головою комітету кредиторів до
Господарського суду Н-ської області та листом від 22.10.01 №
577/01 запропоновано іншу кандидатуру керуючого санацією - Г.Г.Г.
Розпорядником майна Д.Д.Д. також було подано до суду заяву про
порушення комітетом кредиторів вимог ст. 53 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
при проведенні його засідання, на що він
звертав увагу комітету.
Матеріали справи свідчать , що комітет кредиторів 19.10.01 провів
своє засідання з питання, яке вже було призначено до розгляду за
загальних зборах кредиторів керуючим санацією на 26.10.01, з тим,
щоб ознайомити усіх кредиторів з деталізованим планом санації.
Основний же план санації підприємства було затверджено зборами
кредиторів 22.03.01, як того вимагають положення ст. 53 Закону
України" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Вказана норма є специфічною та відноситься до розділу VІ вказаного
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
"Особливості банкрутства окремих категорій
суб'єктів підприємницької діяльності" і процедура санації
відбувається за її положеннями та з урахуванням особливостей, нею
передбачених. Тобто, повторне затвердження плану санації специфіка
даної категорії справ не передбачає і положення п. 5 ст. 18
вказаного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
до даної процедури не може бути
застосована.
Що стосується припинення повноважень керуючого санацією А.А.А. на
засіданні 19.10.01, то слід зазначити, що воно відбулось з
порушенням вимог п. 8 ст. 17 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, який вимагає наявності невиконання чи неналежного
виконання керуючим своїх обов'язків.
Із протоколу № 3 від 19.10.01 не вбачається зазначення будь-яких
підстав про невиконання чи неналежне виконання обов'язків керуючим
санацією, який був відсутній на даному засіданні і пояснення якого
не були заслухані та обговорені учасниками засідання.
Порушено комітетом кредиторів також вимогу про одночасне
запропонування іншої кандидатури керуючого санацією.
Усі ці обгрунтування та виконання вимог п. 8 ст. 17 ( 2343-12 ) (2343-12)
заявились вже після засідання комітету кредиторів, на якому були
прийняті спірні рішення.
У описовій частині оскаржуємо ухвали (стор. 2), містяться
посилання суду на порушення комітетом кредиторів вищезазначених
норм Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
та необгрунтування документально підстав
звільнення А.А.А. від обов'язків керуючого санацією. І при цьому,
судом винесено резолютивну частину ухвали (п.п. 5,6) всупереч ним
же встановленим обставинам справи та дослідженим доказам. Тобто,
судом першої інстанції були повно та всебічно досліджені,
перевірені та встановлені фактичні обставини справи, але невірно
дана їм юридична оцінка.
За таких умов, приймаючи до уваги порушення комітетом кредиторів
вимог процедури санації боржника його керівником, правил
припинення повноважень керуючого санацією та призначення нового
керуючого, наявність в матеріалах справи листів учасників процесу
- Міністерства палива та енергетики України, виконкому Р-ської
міської ради, міської Державної податкової інспекції стосовно
реальності запропонованого А.А,А. плану санації та оздоровлення
підприємства, п.п. 5,6 ухвали від ХХ.12.01 по праві № Х9 в частині
припинення повноважень керуючого санацією А.А.А. і призначення
керуючим санацією Г.Г.Г. підлягають скасуванню, а комітет
кредиторів зобов'язаний здійснити усі передбачені Законом
( 2343-12 ) (2343-12)
дії по припиненню повноважень, подати відповідні
документи на затвердження суду, дотримавшись усіх вимог ст. 53
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Таким чином, ухвала господарського суду Н-ської області та
постанова Я-ського апеляційного господарського суду не
відповідають фактичним обставинам справи та протирічать діючому
законодавству, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Постанову Я-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.02 та п.п. 5,6 ухвали від ХХ.12.01 господарського суду
Н-ської області у справі Х8 скасувати.
3. В іншій частині ухвалу від ХХ.12.01 Н-ської області залишити
без змін.