ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4.06.2002 Справа N 12/396
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів : Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.,
за участю представників:
позивача Не з’явився
відповідачів Макаришева Т.С.
розглянув в
судовому засіданні Компанії “Дженерал Сігар Ко., Інк” /США/
касаційну скаргу
на постанову від 12.03.2002
у справі № 12/396
за позовом Компанії “Дженерал Сігар Ко., Інк” /США/
до Міністерства освіти і науки України та
Компанії “Емпреса Кубана дель Табако”,
Т/А “Кубатабако” /Куба/
Про визнання недійсним рішення апеляційної ради Державного
патентного відомства України від 22.06.99 № 9-21/1231
Рішенням від 21.11.2001 господарського суду м. Києва позов
задоволено у зв’язку з прийняттям оспорюваного рішення
апеляційною радою Держпатенту України з порушенням законодавства
України.
Постановою від 12.03.2002 Київського апеляційного господарського
суду /судді: Бондар С.В., Зеленін В.О., Отрюх Б.В./ рішення від
21.11.2001 скасовано, у позові відмовлено з посиланням на
прийняття оспорюваного рішення від 22.06.99 у відповідності з
вимогами чинного на той час Закону України “Про охорону прав на
знаки для товарів і послуг” ( 3689-12 ) (3689-12)
в редакції від 15.12.93,
а також з огляду на видачу позивачу свідоцтва № 7229 на знак для
товарів і послуг “СОНІВА” з порушенням вимог Тимчасового
положення про правову охорону об’єктів промислової власності та
раціоналізаторських пропозицій в Україні /затверджено Указом
Президента України від 18.09.92/, чинного на дату подачі
позивачем заявки від 12.05.93 на реєстрацію цього знаку.
Компанія “Дженерал Сігар Ко., Інк.” у поданій касаційній скарзі
просить постанову скасувати, рішення залишити без змін,
посилаючись на неправильне застосування судом положень пункту
“с” статті 5 та пункту 3 статті 6 Паризької конвенції з охорони
промислової власності. Окрім того, скаржник вказує на прийняття
апеляційним судом постанови не тими суддями, які входили до
складу колегії, що розглянула справу, оскільки постанову
підписано суддями в іншому складі, ніж винесені ухвали від
09.01.2002 про порушення апеляційного провадження та від
12.02.2002 про відкладення слухання справи. Таке процесуальне
порушення на думку скаржника є підставою для скасування
постанови згідно з п. 5 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали /фактичні
обставини/ справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом апеляційної інстанції та заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників сторін, дійшла висновку, що оскаржувана
постанова підлягає залишенню без змін, а доводи скаржника –
відхиленню з наступних підстав.
На спірні правовідносини, які склалися навколо обставин видачі
Держпатентом України позивачу свідоцтва № 7229 на знак для
товарів і послуг та подальшого оскарження цього свідоцтва другим
відповідачем до апеляційної ради Держпатенту України,
поширюється дія Тимчасового положення про правову охорону
об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій
в Україні /затверджено Указом Президента України від 18.09.92/
та Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і
послуг” ( 3689-12 ) (3689-12)
в редакції від 15.12.93, що не заперечується
скаржником. Наявні ж заперечення скаржника, які грунтуються на
положеннях пункту “с” статті 5 та пункту 3 статті 6 Паризької
конвенції з охорони промислової власності, судом апеляційної
інстанції правомірно відхилено з тих мотивів, що згадані
положення Конвенції не стосуються спірних правовідносин.
Рішенням апеляційної ради Держпатенту від 22.06.99 № 9-21/1231
задоволено апеляцію Компанії “Емпреса Кубана дель Табако” від
28.03.97, яку було подано апелянтом в межах шестимісячного
строку, встановленого ст. 19 Закону України “Про охорону прав на
знаки для товарів і послуг” ( 3689-12 ) (3689-12)
в редакції від 15.12.93,
а видане позивачу свідоцтво № 7229 на знак “СОНІВА” визнано
недійсним. Оспорюване рішення мотивоване встановленням факту
загальновідомості на території України цього знаку, яким
маркуються сигарети кубинського виробництва, та тими
обставинами, що реєстрація знаку на ім’я позивача може ввести
українського споживача в оману щодо особи, яка виготовляє сигари
“СОНІВА”.
Судом апеляційної інстанції на підставі надання всебічної
правової оцінки матеріалам апеляційної справи Держпатенту
України зафіксовано доведеність обставин загальновідомості на
території колишнього СРСР та України знаку “СОНІВА”, який
належить однойменним сигарам, що протягом десятиліть
виробляються і продаються кубинською компанією “Емпреса Кубана
дель Табако”, та порушення у зв’язку з видачею 30.09.96
свідоцтва № 7229 позивачу вимог п. 8 Тимчасового положення про
правову охорону об’єктів промислової власності та
раціоналізаторських пропозицій в Україні і п. 2 ст. 6 Закону
України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”
( 3689-12 ) (3689-12)
в редакції від 15.12.93. Водночас доводи скаржника
про недоведеність обставин загальновідомості знаку “СОНІВА” як
належного другому відповідачу не заслуговують на увагу, оскільки
згідно імперативних вимог ч. 2 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність
обставин справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду, збирати нові докази чи додатково
перевіряти докази, в зв’язку з чим судова колегія не вправі в
касаційному провадженні піддівати сумніву правильність оцінки
доказових матеріалів в їх сукупності, встановленої судом
апеляційної інстанції.
Що стосується посилань позивача на допущене судом порушення
процесуального права, яке нібито полягало в прийнятті постанови
не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула
справу, то такі твердження скаржника не приймаються до уваги з
наступних підстав.
Заміна одного із суддів колегії апеляційного суду до прийняття
постанови по суті є питання внутріорганізаційного характеру, яке
вирішується головою відповідного господарського суду в межах
наданих йому організаційно-розпорядчих повноважень та з
врахуванням достатніх на те підстав /хвороба, відпустка судді
тощо/.
За таких обставин наявна заміна одного із суддів колегії у даній
справі не підпадає під ознаки істотного процесуального
порушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 111-10 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки сталася до судового засідання, за
результатами якого прийнято оскаржувану постанову, та не могла
вплинути на законність та обгрунтованість цієї постанови.
Адже, зміна переважної більшості чи всього складу колегії як
підстава для безумовного застосування п. 5 ч. 2 ст. 111-10 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не мала місця, а згідно з ч. 1 ст. 47 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
при колегіальному вирішенні господарського
спору судове рішення приймається більшістю голосів суддів
колегії, причому навіть суддя, який не згодний з рішенням
більшості складу колегії, зобов’язаний підписати це рішення.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку про
правомірність застосування судом при прийнятті оскаржуваної
постанови до спірних правовідносин норм законодавства України
про промислову власність та відсутність будь-яких підстав
вважати, що судом помилково застосовано матеріальне чи
процесуальне право в розрізі даного спору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111, 111-5, 111-7-111-
9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 12.03.2002 Київського апеляційного господарського
суду у справі 12/396 залишити без змін, а касаційну скаргу
Компанії “Дженерал Сігар Ко, Інк” – без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
Й.Мілевський