ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.05.2002 Справа N 2-14/435.1-2001
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши за участю представників сторін касаційну скаргу
дитячого оздоровчого табору “Ісари”
на постанову від 18.12.2001 року Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-14/435.1-2001
за первісним кооперативу “Лаванда”
позовом
до дитячого оздоровчого табору “Ісари”
про стягнення 406 278 грн. 40 коп. ,
та зустрічним дитячого оздоровчого табору “Ісари”
позовом
до кооперативу “Лаванда”
про стягнення 300 016 грн. 24 коп.
В С Т А Н О В И В:
Кооператив “Лаванда” подав арбітражному суду Автономної
Республіки Крим позов про стягнення 406 276 грн. 40 коп. з
дитячого оздоровчого табору “Ісари”, який подав зустрічний позов
про стягнення з кооперативу 300 016 грн. 24 коп. Рішенням від 11-
22.10.2001 року господарського суду Автономної Республіки Крим
(суддя З. Курапова) позовні вимоги за первісним позовом
задоволені частково: стягнуто з відповідача 150 000 грн. боргу та
29 250 грн. не отриманого прибутку, а також 780 грн. 48 коп.
судових витрат і в іншій частині в позові відмовлено. Вимоги за
зустрічним позовом також були задоволені частково - в рахунок
відшкодування збитків присуджено до стягнення з кооперативу
“Лаванда” 147 744 грн. та 9 806 грн. боргу, а також 1 575 грн. 50
коп. державного мита.
Рішення мотивоване невиконанням умов договору обома
контрагентами, що нанесло збитки як одній так і іншій стороні.
Не погоджуючись з даним рішенням, кооператив “Лаванда” подав
апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої Севастопольський
апеляційний господарський суд прийняв постанову від 18.12.2001
року, якою частково змінив рішення місцевого господарського суду,
присудивши до стягнення на користь кооперативу борг у сумі 150
000 грн. та суму переплати 16 756 грн., а також судові витрати у
сумі 919 грн. В задоволені зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі дитячий оздоровчий табір “Ісари” стверджує,
що постанова суду апеляційної інстанції підлягає касаційному
перегляду через порушення судом норм матеріального і
процесуального права та просить Вищий господарський суд України
постанову від 18.12.2001 року Севастопольського апеляційного
господарського суду в частині відмови дитячому оздоровчому табору
“Ісари” в позові скасувати, залишивши рішення місцевого
господарського суду в цій частині в силі.
Кооператив “Лаванда” вважає, що оспорювана постанова
ґрунтується на законі і фактичних обставинах справи.
В судовому засіданні з 21 до 31.05.2002 року оголошувалася
перерва.
Заслухавши представників сторін Л. Робено та Ю. Формуса, колегія
суддів перевірила правильність застосування господарським судом
Автономної Республіки Крим та Севастопольським апеляційним
господарським судом норм матеріального і процесуального права у
вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в
касаційній інстанції, знаходить за необхідне касаційну скаргу
дитячого оздоровчого табору “Ісари” задовольнити з таких підстав.
Задовольняючи частково вимоги за зустрічним позовом,
господарський суд Автономної Республіки Крим дійшов висновку,
зокрема, про наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями
посадових осіб кооперативу “Лаванда” і понесеними дитячим
оздоровчим табором “Ісари” збитками, а саме систематичного
завезення до дитячого оздоровчого закладу на відпочинок у літній
період дітей без довідок про стан здоров’я дитини, профілактичні
щеплення та епідемічний стан середовища, в якому проживає дитина,
а також хворих дітей, що призвело до передчасного закриття
табору.
Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком
місцевого суду, визнавши, що рішення про закриття табору було
прийнято його директором самостійно, у зв’язку з чим відсутні
підстави для задоволення вимог за зустрічним позовом.
Проте, такий висновок суду апеляційної інстанції не є
обґрунтованим, оскільки суд дійшов його не з’ясувавши досить
повно спонукальних причин поведінки керівника табору щодо
прийняття рішення про закриття табору, без ретельної перевірки
доводів позивача за зустрічним позовом щодо дій та приписів
органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду стосовно
організації літнього відпочинку і оздоровлення дітей у даному
дитячому оздоровчому закладі у 2000 році та вимог законодавства
щодо функціонування таких закладів у контексті забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя літнього відпочинку
дітей, без дослідження обов’язків сторін за спірним договором та
причинного зв’язку між діями учасників спірних правовідносин і
негативними наслідками.
В силу статті 15 Закону України “Про захист населення від
інфекційних хвороб” прийом дітей, зокрема, до оздоровчих дитячих
закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу
охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом,
виданої на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні
медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а
також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з
календарем щеплень і дитина не перебувала в контакті з хворими на
інфекційні хвороби або бактеріоносіями.
Відповідно до пункту 2.2. “Тимчасового положення про дитячий
оздоровчий заклад”, затвердженого наказом від 30.06.1999 року за
№ 229 Міністерства освіти України, який був зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 13.09.1999 року за № 616/3909,
прийняття дітей до дитячих оздоровчих закладів здійснюється на
підставі оздоровчої путівки або заяви батьків (опікунів,
піклувальників), довідки про стан здоров’я дитини, профілактичні
щеплення та епідемічний стан середовища, в якому проживає дитина.
Згідно з абзацом п’ятим пункту 2.2. спірного договору кооператив
“Лаванда” взяв на себе зобов’язання забезпечити наявність
документів, які необхідні для прийняття дітей на відпочинок до
дитячих оздоровчих закладів. Місцевим і апеляційним
господарськими судами було встановлено, що кооператив “Лаванда”
систематично порушував зазначену умову договору, що спричинило
неодноразові звернення посадових осіб державної санітарно -
епідеміологічної служби Автономної Республіки Крим до персоналу
табору про усунення цих порушень та застосування до керівництва
табору відповідних санкцій, а також приписів про тимчасове
призупинення функціонування табору через прийом на відпочинок
дітей, у тому числі хворих, завезення яких до табору здійснював
кооператив “Лаванда”.
Наведене не дає можливості вважати висновок суду апеляційної
інстанції про відсутність в діях кооперативу “Лаванда” складу
цивільного правопорушення, а отже підстав для звільнення його від
відповідальності, таким, що ґрунтується на матеріалах справи і
законі.
За таких обставин слід визнати, що постанова від 18.12.2001 року
Севастопольського апеляційного господарського суду в частині
відмови дитячому оздоровчому табору “Ісари” в позові прийнята за
неправильної правової оцінки обставин справи і з порушенням вимог
закону, що є підставою для її скасування в цій частині.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу дитячого оздоровчого табору “Ісари” на
постанову від 18.12.2001 року Севастопольського апеляційного
господарського суду задовольнити.
2.
3. Постанову від 18.12.2001 року Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-14/435.1-2001 в частині відмови
дитячому оздоровчому табору “Ісари” в позові скасувати.
4.
В іншій частині постанову залишити без змін.
5. Рішення від 11-22.10.2001 року господарського суду Автономної
Республіки Крим у справі № 2-14/435.1-2001 в частині часткового
задоволення позову дитячого оздоровчого табору “Ісари” залишити в
силі.
6.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя В.Палій