ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2002 Справа N 10/38
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Михайлюка М.В.
суддів Добролюбової Т.В. Дроботової
Т.Б.
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції
судовому засіданні в м. у місті Херсоні
Києві
касаційну скаргу
на рішення Господарського Херсонської області
суду
від 20.02.2002
за позовом Приватного підприємства
“Постачавіакомплект” м. Херсон
до Державної податкової інспекції
у місті Херсоні
про Стягнення 42518 грн.
Представники позивача і відповідачів належно повідомлені про час
і місце слухання справи, проте у засідання не з'явились
Приватним підприємством “Постачавіакомплект” 5.02.2002р.
заявлений позов до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про стягнення 38886 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ за
грудень 2000р., січень, червень, жовтень 2001р. та 3632 грн.
переплати з податку на додану вартість - загалом на суму
42518,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками
господарської діяльності позивача у грудні 2000р., січні,
червні, жовтні 2001 р. різниця між загальною сумою податкових
зобов’язань та сумою податкового кредиту має від'ємне значення,
і відповідно до вимог підпункту 8.6 статті 8 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягає
відшкодуванню.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.02.2002
року, що прийняте суддею Александровою Л.І. позовні вимоги
задоволені. Державну податкову інспекцію у м. Херсоні
зобов’язано відшкодувати з державного бюджету 42518,00 грн.
заборгованості з ПДВ. Рішення суду мотивоване доведеністю
матеріалами справи факту існування суми бюджетної заборгованості
з ПДВ, що підлягає відшкодуванню відповідно до вимог підпункту
8.6 статті 8 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, та наявності переплати у позивача податку на
додану вартість станом на 01.01.2001р.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні вважає, що рішення
господарського суду прийняте з порушенням матеріального права.
Просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд
матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати рішення у
справі і відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.
При цьому заявник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судом не
враховані положення підпункту 7.7.3 пункту 7.3 статті 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яким
передбачено, що на суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти на рівні 120 % від облікової ставки Національного банку
України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку
її дії, включаючи день погашення. ДПІ вважає що чинне
законодавство України передбачає нарахування процентів на суму
бюджетної заборгованості, але не містить обов’язку щодо
відшкодування нарахованих процентів з Державного бюджету
України.
Окрім того, податкова служба зауважує на тому, що відшкодування
ПДВ унеможливлює виконання податковими органами завдань щодо
наповнення доходної частини Державного бюджету, а також
наголошує на відсутності коштів та реальної платоспроможності
бюджету.
Переглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В. і перевіривши повноту встановлених обставин
справи та правильність їх юридичної оцінки господарським судом
Херсонської області, Вищий господарський суд України не вбачає
підстав для скасування переглянутого рішення з огляду на таке.
Посилання податкової служби на невірне застосування
господарським судом приписів матеріального права спростовані
матеріалами справи.
Приватним підприємством подано до ДПІ у м. Херсоні податкові
декларації з ПДВ за період грудень 2000р., січень, червень,
жовтень 2001р., а також розрахунки експортного відшкодування до
них.
Заявлені до відшкодування суми бюджетної заборгованості з ПДВ,
відображені у податкових деклараціях, загалом на суму 38886,00
грн. визнані господарським судом Херсонської області
обґрунтованими, на момент розгляду справи непогашеними,
підтверджені матеріалами справи і не заперечуються відповідачем.
Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання)
товарів (робіт, послуг) за межі митної території України
визначені статтею 8 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Приписами підпункту 8.1. статті 8
названого Закону передбачено право платника податку, який
здійснює згадані експортні операції і подає розрахунки
експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, на
отримання такого відшкодування.
Відповідно до вимог підпункту 8.6. статті 8 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
експортне
відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних
за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
Під час розгляду справи, господарським судом Херсонської області
встановлено, що визначений приписами підпункту 8.6. статті 8
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
строк проведення експортного відшкодування позивачу за
деклараціями грудень 2000р., січень, червень, жовтень 2001 р. –
минув.
Наведене свідчить про обґрунтованість позовних вимог щодо
стягнення заявленої суми бюджетної заборгованості з ПДВ, що
підлягає відшкодуванню на підставі підпункту 8.1. статті 8
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Висновки господарського суду Херсонської області у даній справі
стосовно правомірності заявленої позивачем суми переплати
бюджетних платежів підтверджені складеним сторонами актом звірки
взаєморозрахунків з бюджетом від 18.12.2001р. і визнаються
правомірними.
Доводи заявника про те, що судом не враховані положення
підпункту 7.7.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визнаються безпідставними,
оскільки в заявленому позові відсутні вимоги щодо стягнення
процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ, і
відповідно господарським судом правомірно не застосовані до
спірних правовідносин приписи зазначеного підпункту Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Стосовно посилання ДПІ на відсутність коштів для відшкодування
ПДВ, слід зауважити, що Господарським судом Херсонської області
були враховані згадані обставини при винесенні рішення щодо
розстрочення виконання рішення на два місяці. Проте, надане
Законом України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не
ставиться у залежність від факту наявності достатніх коштів для
здійснення цього відшкодування.
З урахуванням викладеного, переглянуте рішення господарського
суду відповідає приписам чинного законодавства, а відтак
відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги
Державної податкової інспекції. З огляду на зазначене, керуючись
статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Херсонської області від 20.02.2002
р. у справі № 10/38 залишити без змін, а касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Херсоні без задоволення.
Головуючий М. Михайлюк
Судді Т. Добролюбова
Т. Дроботова