ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                          П О С Т А Н О В А

                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2002                                	Справа N 01-10/1

                          м. Київ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого,       Кузьменка М.В.,

судді

суддів             Васищака І.М., Палій В.М.,

розглянувши  касаційне  подання прокурора Кіровського  району  м.

Макіївки Донецької області

на ухвалу  від  04.03.2002  року господарського  суду  Луганської

   області

у справі  № 01-10/1

за        прокурора  Кіровського  району  м.  Макіївки  Донецької

позовом   області  в  інтересах держави в особі Фонду  державного

          майна  України  та  відкритого акціонерного  товариства

          “Макіївський коксохімічний завод”

до        приватного підприємства “Вуглепромкопмлекс”

про       стягнення 8 248 грн. 45 коп.

                         В С Т А Н О В И В:

Ухвалою  від 4.03.2002 року господарський суд Луганської  області

(суддя  Т. Мінська) на підставі пункту 1 статті 62 Господарського

процесуального  кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          відмовив  прокурору

Кіровського  району  м. Макіївки Донецької  області  у  прийнятті

позовної заяви, поданої в інтересах держави в особі Фонду

державного  майна  України та відкритого акціонерного  товариства

“Макіївський

коксохімічний  завод”  про  стягнення з  приватного  підприємства

“Вуглепромкопмлекс” 8 248 грн. 45 коп.

     У  касаційному поданні прокурор вважає, що зазначена  ухвала
підлягає скасуванню через неправильне застосування судом положень
статті   2   Господарського    процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         та невірне тлумачення змісту рішення Конституційного
суду України від 8.04.1999 року N 3-рп/99.

Заслухавши  пояснення представників сторін,  висновок  прокурора,

який  підтримав  подання, обговоривши доводи касаційної  подання,

перевіривши  наявні  матеріали на  предмет  їх  юридичної  оцінки

господарським судом, та проаналізувавши застосування  судом  норм

процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна  скарга

не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно   до    пункту  2   статті  121  Конституції   України

( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         на прокуратуру України покладається представництво

інтересів  громадянина або держави в суді у випадках,  визначених

законом.   Такі   випадки   передбачені,   зокрема,   статтею   2

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Відповідно  до  цієї статті господарський суд порушує  справи  за

позовними  заявами прокурорів та їх заступників, які  звертаються

до  господарського  суду  в  інтересах  держави.  Прокурор,  який

звертається  до  господарського  суду  в  інтересах  держави,   в

позовній  заяві  самостійно визначає, в  чому  полягає  порушення

інтересів  держави,  та обґрунтовує необхідність  їх  захисту,  а

також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні

функції у спірних відносинах.

Рішенням  Конституційного суду України від 8.04.1999  року  N  3-

рп/99   визначено,   що  під  “органом,  уповноваженим   державою

здійснювати   відповідні  функції  у  спірних  відносинах”   слід

розуміти  орган,  на  який  державою  покладено  обов’язок   щодо

здійснення  конкретної діяльності у відповідних  правовідносинах,

спрямованої   на   захист  інтересів  держави.   Таким   органом,

відповідно  до  статей  6,  7,  13  та  143  Конституції  України

( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        , може виступати орган державної влади  чи  орган

місцевого   самоврядування,  якому  законом  надано  повноваження

органу виконавчої влади.

Як   вбачається  із  змісту  позову,  прокурор  вказав   органом,

уповноваженим державою здійснювати відповідні функції  у  спірних

відносинах Фонд державного майна України, який фактично  виступає

позивачем  у  даній  справі. Водночас прокурор  просить  стягнути

кошти  на  користь іншого самостійного суб’єкта господарювання  -

відкритого  акціонерного  товариства  “Макіївський  коксохімічний

завод”.

Відповідно  до  зазначеного  вище  рішення  Конституційного  суду

України прокурори та їх заступники подають до господарського суду

позови  саме  в інтересах держави, а не в інтересах  підприємств,

установ  і  організацій незалежно від їх підпорядкування  і  форм

власності.

За  таких  обставин, судова колегія вважає обґрунтованим висновок

суду  першої  інстанції  про  те,  що  у  випадках  неправильного

визначення  прокурором позивача (органу, уповноваженого  державою

здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах) позовна

заява не підлягає розгляду в господарських судах.

       Керуючись    статтями   111-5,   111-7,   111-9,    111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                        П О С Т А Н О В И В:                        

Ухвалу  від 4.03.2002 року господарського суду Луганської області

у  справі  №  01-10/1  залишити без  змін,  а  касаційне  подання

прокурора  Кіровського району м. Макіївки Донецької  області  без

задоволення.

Головуючий, суддя                  М.Кузьменко

Суддя                              І.Васищак

Суддя                              В.Палій