ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2002 Справа N 28/199
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Компанії “Ам Руз Трейдінг, АГ”
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.03.2002р.
у справі № 28/199 господарського суду м. Києва
за позовом Фонду державного майна України
до відповідача Закритого акціонерного товариства
“Транснаціональна
фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта”,
до відповідача Компанії "Ам РУЗ Трейдінг, АГ"
треті особи Закрите акціонерне товариство
“Кременчуцька нафтова компанія”,
Акціонерне товариство “Татнафта”,
Відкрите акціонерне товариство “Татнафтохімінвестхолдінг”,
Відкрите акціонерне товариство “Сувар”
про визнання недійсною угоди
за участю представників:
ФДМУ – Шарапа М.О. за дов.№ 2 від 02.01.2002р.;
Корпорації “Seagroup International, Inc” – Храпай Ю.А. за дов.
від 23.06.2001р.;
ЗАТ “Укртатнафта” - Винокуров В.В. за дов.№ 14/01-58 від
08.04.2002р.; Раченков В.О. за дов.№ 14/01-59 від 08.04.2002р.;
ЗАТ “Кременчуцька нафтова компанія” – не з’явилися;
АТ “Татнафта” – Частова О.С. за дов. від 08.11.2001р.;
ВАТ “Татнафтохімінвестхолдінг” – Частова О.С. за дов. від
21.11.2001р.;
ВАТ “Сувар” – не з’явилися
В С Т А Н О В И Л А:
Фонд державного майна України звернувся до господарського суду
м. Києва з позовом про визнання недійсним доповнення № 1 до
контракту № 02-1-99 від 01.06.99р., який укладено ЗАТ
“Транснаціональна фінансово-промислова компанія “Укртатнафта” та
Компанією "Ам РУЗ Трейдінг, АГ", на підставі ст. 48 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, посилаючись на невідповідність його вимогам ст.ст.
11,33 Закону України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
,
ст. 12 Закону України “Про обіг векселів в Україні” ( 2374-14 ) (2374-14)
(1т а.с.11-13).
До вирішення спору по суті заявлених вимог, позивач,
скориставшись правом, наданим йому ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, доповнив позов вимогами про визнання недійсним
контракту № 02-1-99 від 01.06.99р., посилаючись на
невідповідність його вимогам Закону України “Про цінні папери та
фондову біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
, Правил виготовлення і використання
вексельних бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України і Національного банку України від 10.09.92р. № 528
( 528-92-п ) (528-92-п)
, та зобов’язання ВАТ “Фінансова компанія
“Укрнафтогаз” внести відповідні зміни до реєстру власників
іменних паперів ЗАТ “Укртатнафта” (1т а.с.99-100).
У Х В А Л Ами від 29.10.2001р. та 22.11.2001р. до участі у
справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог
на предмет спору, на стороні відповідача залучено ЗАТ
“Кременчуцька нафтова компанія”, ВАТ “Татнафтохімінвестхолдінг”,
АТ “Татнафта”, ват “Сувар” (1т. а.с.101-102, 117-118).
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.11.2001р. заявлені
вимоги задоволені у повному обсязі (1т а.с.142-146). Відповідно
до прийнятого рішення визнано недійсними контракт № 02-1-99 від
01.06.99р. купівлі-продажу корпоративних прав у вигляді простих
іменних акцій та угоду від 30.05.2000р. про внесення доповнень №
1 до вказаного контракту, які укладені між ЗАТ “Укртатнафта” та
Компанією "Ам РУЗ Трейдінг, АГ"; зобов’язано ВАТ “Фінансова
компанія “Укрнафтогаз” внести зміни до реєстру власників іменних
цінних паперів ЗАТ “Укртатнафта”, зареєструвавши ЗАТ
“Укртатнафта” як власника пакету акцій у кількості 123477116шт.,
що становить 8,336% статутного фонду.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того,
що оспорювані контракт та доповнення № 1 до нього не
відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки:
- оплата векселями простих іменних акцій суперечить ст. 13
Закону України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
, т.я.
вексель, емітований засновником, посвідчує його обов’язок, а із
змісту вказаної норми вбачається, що вкладами можуть бути
виключно майно та майнові права засновників;
- передача векселя в рахунок оплати акцій суперечить Правилам
виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених
Кабінетом Міністрів України та Національним банком України від
10.09.92р. № 528 ( 528-92-п ) (528-92-п)
, Закону України “Про обіг
векселів” ( 2374-14 ) (2374-14)
, які визначають, що векселі можуть
видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані
роботи та надані послуги;
- фактично внаслідок їх укладення відбулася зміна строків
оплати акцій, встановлених п. 5.5 договору про створення та
діяльність та ст.ст. 11,33 Закону України ”Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.03.2002р. рішення господарського суду м. Києва від
28.11.2001р. залишено без змін (1т а.с.175-178).
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовими актами, Компанія
"Ам РУЗ Трейдінг, АГ" звернулася до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою та просить їх скасувати. У поданій
касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом норм
матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних
судових актів. Так, зазначає скаржник, суд не прийняв до уваги,
що:
- відповідно до ст.ст. 3,21 Закону України “ Про цінні папери
та фондову біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
вексель є цінним папером, а
цінний папір є видом майна, і ст. 13 Закону України “Про
господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
передбачає можливість
використання цінних паперів в якості внеску до статутного фонду
товариства;
- ст. 2 Закону України “Про режим іноземних інвестицій”
передбачає можливість здійснення іноземних інвестицій у вигляді
цінних паперів;
- постанова Кабінету Міністрів України № 528 від
10.09.92р. ( 528-92-п ) (528-92-п)
, яким затверджено Правила виготовлення і
використання вексельних бланків не може бути застосована,
оскільки векселя, якими оплачувались акції, видані на території
США, і порядок їх видачі регулюється законодавством держави
векселедателя;
- право власності на акції ЗАТ “Укртатнафта” позивач набув не
в силу укладення оспорюваних угод, а відповідно до установчого
договору про створення і діяльність та статуту ЗАТ
“Укртатнафта”.
Також скаржник посилається на допущення судом порушень ст. 48 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, що призвело до порушення його майнових прав,
внаслідок застосування односторонньої реституції; порушення норм
процесуального права при прийнятті даного спору до провадження,
оскільки, в силу умов спірного контракту і договору про
створення та діяльність ЗАТ “Укртатнафта”, всі спори між
акціонерами і акціонерами та ЗАТ “Укртатнафта”, а також спори,
що виникають за спірним контрактом або у зв’язку з ним,
підлягають розгляду в Міжнародному комерційному арбітражному
суді про Торгово-промисловій палаті України, у зв’язку з чим
провадження у справі підлягало припиненню.
Крім того, у поданій скарзі скаржник звертає увагу на те, що
спір розглянутий судом з порушенням територіальної підсудності
господарських спорів, оскільки перший відповідач знаходиться на
території Швейцарії, а місцезнаходження другого відповідача –
Полтавська область.
Позивач у справі – Фонд державного майна України відзив на
касаційну скаргу суду не направив.
Другий відповідач – ЗАТ “Укртатнафта” у поданому відзиві на
касаційну скаргу вважає викладені у ній доводи безпідставними, а
прийняті судові акти такими, що відповідають нормам
матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим просить
залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді даної справи
встановлено наступне.
01.06.99 ЗАТ “Укртатнафта” та Компанією "Ам РУЗ Трейдінг, АГ"
укладено контракт купівлі-продажу № 02-1-99, предметом якого є
оплатна передача у власність Компанії "Ам РУЗ Трейдінг, АГ"
простих іменних акцій ЗАТ “Укртатнафта” у загальній кількості
123477116штук, номінальною вартістю 50коп. Загальна ціна акцій
визначена п. 2.2 договору і складає 30000000доларів США.
Відповідно до п. 2.3 договору, сторони узгодили порядок оплати
акцій шляхом передачі емітованих Компанією "Ам РУЗ Трейдінг, АГ"
векселів.
30.05.2000р. цими ж сторонами укладено доповнення № 1 до
контракту № 02-1-99, яким визначено, що векселі, які передані за
контрактом, можуть бути оплачені до 01.06.2003р. поставками
нафти на відповідну суму та змінено термін дії контракту до
01.06.2003р.
При вирішенні спору, що є предметом розгляду у даній справі, суд
дійшов висновку щодо невідповідності даного контракту та
доповнення до нього чинному законодавству. Разом з тим, з таким
висновком суду не можна погодитись з наступних підстав.
Закрите акціонерне товариство “Транснаціональна фінансово-
промислова нафтова компанія “Укртатнафта” створено на підставі
Указу Президента України від 29.11.94р. № 704/94 ( 704/94 ) (704/94)
та
Указу Президента Республіки Татарстан “УП-883 від 13.12.94р.,
договору про створення та діяльність від 27.07.95р.
Засновниками вказаного товариства, в числі інших, є Фонд
державного майна України, якому належить частка в статутному
фонді товариства у розмірі 43,054%, та Компанія "Ам РУЗ
Трейдінг, АГ", частка якої в статутному фонді товариства
визначена у розмірі 8,336%:
Відповідно до договору про створення та діяльність товариства,
його статуту, визначено, що Компанія "Ам РУЗ Трейдінг, АГ"
оплачує акції ЗАТ “Укртатнафта” шляхом передачі цінних паперів,
векселів.
Таким чином, засновниками товариства досягнуто згоди щодо оплати
акцій товариства Компанією "Ам РУЗ Трейдінг, АГ" шляхом внесення
до статутного фонду товариства цінних паперів.
В силу ст. 13 Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
, вкладами учасників та засновників товариства,
зокрема, можуть бути цінні папери.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про цінні папери і фондову
біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
, одним з видів цінних паперів є векселі.
Закон України “Про обіг векселів України” ( 2374-14 ) (2374-14)
, на який
посилається суд першої інстанції, ст. 4 якого визначає, що
векселі видаються для оформлення грошового боргу за фактично
поставлені товари, виконані роботи, надані послуги та ст. 12.
якого забороняє використовувати векселі як внесок до статутного
фонду господарського товариства, набув чинності лише
04.05.2001р. (з моменту опублікування в газеті “Урядовий
кур’єр”), таким чином його положення не можуть розповсюджуватися
на взаємовідносини сторін, які виникли раніше.
Таким чином, на момент укладення спірного контракту, чинним
законодавством не заборонялась використання векселів в якості
внеску до статутного фонду господарського товариства, у зв’язку
з чим висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо
невідповідності вказаного контракту вимогам чинного
законодавства безпідставний.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до акту
прийому-передачі від 02.06.99р. Компанія "Ам РУЗ Трейдінг, АГ"
передала, а ЗАТ “Укртатнафта” прийняла 36 векселів на загальну
суму 30000000долара США.
Передавши зазначені векселі ЗАТ “Укртатнафта”, Компанія "Ам РУЗ
Трейдінг, АГ" тим самим виконала свої зобов’язання за спірним
контрактом та договором про створення та діяльність ЗАТ
“Укртатнафта”, яке визначено як обов’язок оплатити акції
товариства шляхом передачі, зокрема, цінних паперів в строк до
27.07.1999р.
Таким чином, в силу ст. 216 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов’язання
по оплаті акцій Компанії "Ам РУЗ Трейдінг, АГ" припинилось
внаслідок його виконання.
Доповнення № 1 до спірного контракту, яке укладено сторонами
30.05.2000р. є нічим іншим як угодою сторін (юридичним фактом),
яка зумовила припинення зобов’язання Компанії "Ам РУЗ Трейдінг,
АГ" за векселями, які полягають у сплаті до 01.06.2000р.
визначених векселями сум векселедержателям, внаслідок заміни їх
іншим зобов’язаннями – сплатити за векселями до 01.06.2003р.
визначені ними суми векселедержателям.
Вказане доповнення не суперечить ст. 33 Закону України “Про
господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
, п. 5.5 договору про
створення та діяльність, п. 8.2 статуту, оскільки, як вже
зазначалось вище зобов’язання по оплаті Компанії "Ам РУЗ
Трейдінг, АГ" акцій виконано належним чином і в установлений
строк, а безумовні зобов’язання за переданими векселями не
пов’язані з правовідносинами, які виникли внаслідок придбання
акцій товариства.
За таких обставин висновок суду про недійсність вказаного
доповнення також необгрунтований.
Посилання КомпаніЇ "Ам РУЗ Трейдінг, АГ" у поданій касаційній
скарзі на те, що спір, що є предметом розгляду у даній справі не
підвідомчий господарським судам України помилковий з огляду на
наступне.
Контракт № 02-1-99 від 01.06.99р. містить арбітражне
застереження, в силу якого будь-який спір, який виникає за даним
контрактом або у зв’язку з ним підлягає передачі на розгляд і
остаточне вирішення у Міжнародний комерційний арбітражний суд
при Торгово-промисловій палаті України.
Разом з тим, вказані положення судом апеляційної інстанції вірно
не взяті до уваги, оскільки угода щодо включення до спірного
контракту арбітражного застереження досягнута між його сторонами
– ЗАТ “Укртатнафта” та Компанією "Ам РУЗ Трейдінг, АГ" і не може
бути розповсюджена на спір, що виник між зазначеними особами та
особою, яка не є стороною укладеного контракту – Фондом
державного майна України.
Положення договору про створення та діяльність ЗАТ “Укртатнафта”
(ст. 13), яке передбачає, що всі спірні питання між акціонерами
або між акціонерами та ЗАТ “Укртатнафта” вирішуються шляхом
переговорів, а у випадку неможливості вирішення спірного питання
шляхом переговорів, воно підлягає розгляду в Міжнародному
комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті
України, рішення якого є остаточним та обов’язковим для сторін,
також не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.
Так, вказана стаття договору, містить арбітражне застереження
щодо передачі спору на вирішення арбітражу, разом з тим
безпосередньо не визначаючи, який саме спір може бути переданий
на вирішення вказаному органу (спір, який виникає у зв’язку з
цим договором, або за цим договором, включаючи його дійсність,
або маються на увазі абсолютно усі спори, які виникнуть між
суб’єктами договору або суб’єктами договору та товариством), що
призводить до можливості різного тлумачення зазначеної угоди.
Враховуючи, що вказане застереження включено до договору про
створення та діяльність ЗАТ “Укртатнафта”, колегія суддів
прийшла до висновку про те, що арбітражне застереження
розповсюджується на спори, які виникають за даним договором.
Оскільки спір, що є предметом розгляду у даній справі виник
внаслідок укладення контракту № 02-1-99 від 01.06.99р. та
доповнення № 1 до нього від 30.05.2000р., арбітражне
застереження, обумовлене договором про створення та діяльність
ЗАТ “Укртатнафта”, на нього не розповсюджується, у зв’язку з чим
даний спір підвідомчий господарським судам України.
Щодо посилання скаржника на порушення правил територіальної
підсудності даного спору, то колегія суддів погоджується з
висновками суду апеляційної інстанції викладеними у постанові,
що переглядається у касаційному порядку.
Враховуючи, що при здійсненні касаційного перегляду оспорюваних
судових актів встановлено, що судами першої та апеляційної
інстанції допущено порушення норм матеріального права, яке
вплинуло на правильність вирішення судом спору по суті, рішення
господарського суду м. Києва від 28.11.2001р. та постанова
Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2002р.
підлягають скасуванню з прийняттям рішення про відмову у позові.
Понесені скаржником судові витрати у вигляді оплати апеляційної
та касаційної скарг державним митом у загальній сумі 85грн.
підлягають відшкодуванню йому за рахунок позивача.
У випадку виконання рішення господарського суду м. Києва від
28.11.2001р., яке скасовується, в частині стягнення з
відповідачів по 77 грн. судових витрат, останні не позбавлені
права у порядку, передбаченому ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
звернутися з заявою про поворот виконання рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 111 5, 111 7,111
9 –111 11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Компанії "Ам РУЗ Трейдінг, АГ"
задовольнити.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 28.11.2001р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.03.2002р. у справі № 28/199 господарського суду м. Києва
скасувати.
3. У позові відмовити.
4. В рахунок відшкодування понесених судових витрат у вигляді
оплати апеляційної та касаційної скарг державним митом, стягнути
з рахунку Фонду державного майна України на користь Компанії "Ам
РУЗ Трейдінг, АГ" 85грн.
5. Доручити видати наказ на виконання п. 4 резолютивної
частини вказаної постанови господарському суду м. Києва.
Головуючий Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.