ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2002 Справа N 20-6/379
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів : Вовка І.В., Гончарука П. А.,
розглянувши касаційну скаргу Севастопольської дирекції
Українського державного
підприємства поштового зв’язку
“Укрпошта” (СД УДППЗ “Укрпошта”)
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 26.03.2002
у справі
за позовом Державного комунального ремонтно-
експлуатаційного підприємства № 2
до СД УДППЗ “Укрпошта”
Про стягнення сум
УСТАНОВИВ:
У травні 2001 р. Державне комунальне ремонтно-експлуатаційне
підприємство № 2 пред’явило в суді позов до Севастопольської
дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку
“Укрпошта” про стягнення сум.
Вказав, що відповідач за укладеними договорами, не сплатив
витрати, які понесені ним, позивачем, по утриманню будинків та
прибудинкових територій.
Посилаючись на ці обставини, просив стягнути з відповідача
зазначені витрати в сумі 4778,28 грн.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 15.01.2002
(суддя Тарасова І.Г.) позов задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 26.03.2002 (судді Маслова З.Д. – гол., Горошко Н.О., Сотула
В.В.) рішення суду залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач просить постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
26.03.2002 скасувати, посилаючись на те, що зобов’язання по
договорам не могли виконуватися у зв’язку з відміною
розпорядження Севастопольської МДА № 945-р від 07.06.99, а
також, що внесення змін до договорів в односторонньому порядку
чинним законодавством не передбачено.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Постановлюючі рішення, суд виходив з доведеності заявлених
позивачем вимог, з чим погодився і апеляційний суд.
Разом з тим з такими висновками суду погодитись на можна, так як
до нього суд прийшов з порушенням вимог процесуального права –
ст.ст. 32-34,43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як видно з матеріалів справи, дійсно, між Державним комунальним
ремонтно-експлуатаційним підприємством № 2 та Севастопольською
дирекцією Українського державного підприємства поштового зв’язку
“Укрпошта” були укладені договори, відповідно, № 23 від 1.10.99
та № 24 від 1.10.99 щодо участі у витратах на утримання будинку
і прибуткової території (а.с. 24-29).
За умовами пп. 2.2.5 цих договорів відповідач повинен був
вносити плату на рахунок позивач за експлуатаційне
обслуговування будинку і прибуткової території, відповідно до
Додатку № 1 до цих договорів за тарифом 0,60 грн. за 1 кв.м
загальної площі, затвердженого розпорядженням Севастопольської
міської державної адміністрації № 945-р від 7.06.99 (а.с. 24-26;
27, 28-29). Рішенням державного комітету України з питань
розвитку підприємництва від 26.08.99 № 17-42/Х, дію зазначеного
у договорах розпорядження Севастопольської МДА від 7.06.99 № 945-
р було зупинено. У подальшому, це розпорядження Севастопольським
міським управлінням юстиції виключено з державного реєстру, а
наказом Севастопольської МДА від 12.01.2001 № 03-а визнано
таким, що втратило чинність, з встановленням нової ставки 0,39
грн. (а.с. 31-32,48, 50).
Суд не навів обґрунтувань, з посиланням на відповідні норми
матеріального права, чому зазначені обставини ним не прийнято до
уваги.
Водночас, всупереч вимогам наведених норм процесуального права,
суд без уваги і перевірки залишив посилання відповідача на те,
що позивач не виконував взяті за договорами зобов’язання, він,
відповідач, власноруч провів низку робіт по утриманню в
належному стані приміщення, яке орендує. Не обговорив суд і
питання про залучення в якості відповідача Українське державне
підприємство поштового зв’язку “Укрпошта”, маючи на увазі, що
цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей і
діяльності має лише юридична особа (ст. 26 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
).
За таких обставин, коли судом не було з’ясовано належним чином
дійсні обставини справи, що вплинуло на їх правильну юридичну
оцінку і застосування норм матеріального права, тому ухвалені
судові рішення визнати законними і обгрунтованими не можна.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-10, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Севастопольської дирекції Українського
державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта”
задовольнити.
Постанову Севастопольського господарського суду від 26.03.2002
та рішення господарського суду м. Севастополя від 15.01.2002
скасувати і справу передати на новий розгляд до господарського
суду м. Севастополя, в іншому складі суду.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук