ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
29.05.2002                                 Справа N 2-17/3394-01
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                   Перепічая В.С.,
суддів :                      Вовка І.В., Гончарука П. А.,
розглянувши касаційну скаргу  ТОВ “Торговий дім “Логос”
на постанову                  Севастопольського апеляційного
                              господарського суду від 21.08.2001
у справі                      
за позовом                    ТОВ “Торговий дім “Логос”
До                            ТОВ “Южний торговий дім”
 
Про   стягнення коштів
 
                           УСТАНОВИВ:
 
У  лютому 2001 року ТОВ “Торговий дім “Логос” звернулося до суду
з   позовною  заявою  до  ТОВ  “Южний  торговий  дім”,  в  якій,
посилаючись  на  договір  №  01/02/118  від  31.03.2000   просив
стягнути  з відповідача пеню за прострочку платежу 4564,84  грн.
та проіндексовану суму основного боргу, з урахуванням офіційного
індексу інфляції, у розмірі 1249,13 грн.
 
Рішенням  арбітражного  суду  Автономної  Республіки  Крим   від
05.05.2002  (суддя Гайворонський В.І.) договір №  02/02/118  від
31.03.2000 визнано неукладеним, в частині стягнення суми  409,48
грн.,  на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції  за
період  з  16.12.2000  по  січень 2001 р.,  позов  залишено  без
розгляду, в решті позову відмовлено.
 
ТОВ  “Торговий дім “Логос”, не погоджуючись з вказаним  рішенням
суду,     звернулося    до    Севастопольського     апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою.
 
Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду
від  21.08.2001 (судді: Сотула В.В., Голик В.С., Шевченко  Н.Н.)
зазначене рішення суду залишено без змін.
 
В     касаційній    скарзі    відповідач    просить    постанову
Севастопольського   апеляційного   господарського    суду    від
21.08.2001  скасувати,  позовні вимоги  задовольнити  у  повному
обсязі,  посилаючись  на  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права.
 
Перевіривши  матеріали справи та обговоривши  доводи  касаційної
скарги,  суд  вважає,  що касаційна скарга  підлягає  частковому
задоволенню з таких підстав.
 
За  приписом  ст. 1 Арбітражного процесуального кодексу  України
(діяв  на період вирішення судом першої інстанції спору по суті)
та  аналогічною  нормою  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         підприємства, установи, організації  мають
право  звертатися до господарського суду згідно  з  встановленою
підвідомчістю  господарських справ за захистом  своїх  порушених
або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
 
Як видно з матеріалів справи, позивачем була заявлена вимога про
стягнення сум за договором № 02/02/118 від 31.03.2000.
 
Суд,  кваліфікувавши  зазначений договір –  договором  поставки,
визнав  його  неукладеним, але при цьому не  звернув  увагу,  що
вирішення  цього питання у такій правовій площині не  відповідає
способам захисту цивільних справ, передбаченим ст. 6 ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
         та іншими Законами України.
 
Так,  відповідно  до ст. 83 Арбітражного процесуального  кодексу
України  суд,  приймаючи  рішення з  господарського  спору,  міг
визнати  повністю  чи у певній частині, пов’язаний  з  предметом
спору  договір, який суперечить законодавству, недійсним,  а  не
таким, що неукладений. Водночас не є переконливим висновок  суду
3  про  недосягнення  між сторонами згоди з усіх  його  істотних
умов, оскільки суд ретельно не з’ясував правову природу спірного
договору, не дав належної оцінки його змісту, зокрема, пп.  1.1-
2.2,  не  звернув  увагу  на  реальне його  виконання,  визнання
відповідачем  претензії по основному боргу за придбаний  за  цим
договором товар.
 
Суд другої інстанції, залишаючи рішення суду без змін, теж уваги
на зазначене не звернув.
 
За  таких обставин, коли судом не було з’ясовано належним  чином
дійсні  обставини  справи, що вплинуло на їх правильну  юридичну
оцінку і застосування норм матеріального права, тому ухвалені по
даній  справі  судові рішення визнати законними і обгрунтованими
не можна.
 
При   новому  розгляді  справи  суду  слід  врахувати  наведене,
з’ясувати дійсні обставини справи і вирішити спір відповідно  до
вимог матеріального і процесуального права.
 
Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9-111-12  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   ТОВ  “Торговий  дім  “Логос”   задовольнити
частково.
 
Рішення   арбітражного  суду  Автономної  Республіки  Крим   від
5.05.2001,      постанову     Севастопольського     апеляційного
господарського  суду від 21.08.2001 скасувати і справу  передати
на  новий  розгляд до господарського суду Автономної  Республіки
Крим, в іншому складі суду.
 
Головуючий          В. Перепічай
 
Судді               І. Вовк
 
                    П. Гончарук