ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
29.05.2002                               Справа N 2-10/1406-2002
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Перепічая В.С.
суддів:    Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
розглянувши касаційну скаргу Кримської регіональної  митниці  на
ухвалу  Севастопольського апеляційного господарського  суду  від
06.03.2002р. у справі за позовом приватного підприємця  Халікова
С.С. до Кримської регіональної митниці
 
про   визнання недійсними талонів відмови та стягнення коштів
 
                       У С Т А Н О В И В:
 
У  листопаді  2001  року ПП Халіков С.С.  звернувся  до  суду  з
позовною  заявою  до  Кримської регіональної  митниці,  в  якій,
посилаючись на те, що оскільки він є платником єдиного  податку,
то  на  його  підприємницьку діяльність не розповсюджується  дія
Закону  України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        ,
крім  того відповідач в порушення ст. 43 Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
         та Наказу ДМС України № 239, зареєстрованого в Мінюсті
11.05.99р.,  видаючи талони відмови, не вказав  в  чому  саме  є
неправильність визначення основи нарахування.
 
     Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
25.12.2001р.   –  10.01.2002  р.  (суддя  Титков   С.Я.)   позов
задоволено частково, визнано недійсними талони відмови у митному
оформленні  вантажу від 27.11.2001р. № 283 та № 284,  в  частині
стягнення  вартості повторної сертифікації товару у сумі  566,89
грн. відмовлено, в решті позову провадження у справі припинено.
 
За    апеляційною   скаргою   Кримської   регіональної   митниці
Севастопольський  апеляційний  господарський  суд  ухвалою   від
06.03.2002р.  (судді: Плут В.М., Щепанська О.А.,  Заплава  Л.Н.)
повернув  апеляційну  скаргу  відповідача  без  розгляду  з  тих
мотивів,   що   її   було   подано  після   закінчення   строку,
встановленого   для   її  подання,  без  клопотання   про   його
відновлення.
 
      У  касаційній  скарзі відповідач просить скасувати  ухвалу
суду   та   передати   справу  на  розгляд  в   Севастопольський
апеляційний  господарський суд для розгляду  апеляційної  скарги
митниці  по суті, посилаючись на неправильне застосування  судом
норм процесуального права.
 
Перевіривши  матеріали справи та обговоривши  доводи  касаційної
скарги  суд  вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню  з
таких підстав.
 
Повертаючи   без  розгляду  відповідачу  подану  ним  апеляційну
скаргу,  суд  другої  інстанції виходив з  того,  що  апеляційну
скаргу було подано після закінчення строку, встановленого ст. 93
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Про те з такими висновками суду погодитись не можна.
 
За  приписом  ст.  93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         апеляційна  скарга
подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти  днів
з  дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у  разі
якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено  лише  вступну  та
резолютивну   частину  рішення  -  з  дня  підписання   рішення,
оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
 
Як  встановлено матеріалами справи, резолютивна частина  рішення
господарського  суду Автономної Республіки Крим  була  оголошена
10.01.2002р.,   а   мотивоване  рішення,  яке   датоване   також
10.01.2002р.,  оформлене  та  підписане  24.01.2002р,   про   що
зазначено в самому рішенні (а. с. 66).
 
Відповідно ж до ч. 3 ст. 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у разі, якщо
у  судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частини  рішення,  воно набирає законної сили  після  закінчення
десятиденного  строку  з  дня  підписання  рішення,  оформленого
відповідно до статті 84 цього Кодексу.
 
Відповідачем  подано  апеляційну скаргу  01.02.2002р.,  тобто  в
строк, визначений ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Таким  чином,  судом  другої інстанції, до поданої  відповідачем
апеляційної скарги, необґрунтовано було застосовано положення п.
4  ст.  97  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , а тому прийняту ухвалу  від
06.03.2002р законною і обґрунтованою визнати не можна.
 
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-9—111-13 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України.
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу Кримської регіональної митниці задовольнити.
 
Ухвалу  Севастопольського апеляційного господарського  суду  від
06.03.2002р. скасувати.
 
Справу № 2-10/1406-2002 направити Севастопольському апеляційному
господарському  суду для розгляду апеляційної  скарги  Кримської
регіональної митниці по суті.
 
Головуючий               Перепічай В.С.
 
Судді                    Вовк І.В.
 
                         Гончарук П. А.