ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2002 Справа N 02-5/5-14/17(A13/37(A14534/1-31))
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Кочерової Н.О.
Суддів - Уліцького А.М.
Ткаченко Н.Г.
За участю представників
Державної податкової інспекції у Дзержинському районі
м. Харкова:
Рева Д.М.
Акціонерного товариства “Ресторан “Харків» Князева В.О.
довіреність № 17 від 16.05.2001 р.; Волошина В.В. директора АТ
“Ресторан “Харків”.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі
м. Харкова на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.02.2002 р. у справі № 02-5/5-14/17 (A13/37 (A14534/1-31))
за позовом Акціонерного товариства ресторан “Харків» м. Харків
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі
м. Харкова
про визнання недійсним акту ненормативного характеру, -
В С Т А Н О В И В:
Акціонерний ресторан “Харків» звернувся до суду з позовом про
визнання недійсним акту ненормативного характеру – повідомлення
ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за № 22279/8/15-118 від
04.12.2000 р., посилаючись на те, що:
- Указ Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності суб’єктів малого підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
від
28.06.1999 р. не передбачає відмову у визнанні права на
застосування спрощеної системи оподаткування для суб’єктів
малого бізнесу, які здійснюють свою підприємницьку діяльність в
сфері грального бізнесу;
- відповідач у відмові визнати право на використовувати
спрощену систему обліку та звітності, посилається на те, у АТ
ресторан “Харків» має заборгованість перед Пенсійним фондом
України, і таке посилання суперечить “Інструкції про порядок
обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями
та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне
страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження їх до
Пенсійного фонду України» від 05.07.1999 р. № 436/3729.
- і крім того, лист ДПА України не може вважатися нормативним
актом, обов’язковим для виконання, оскільки він не
зареєстрований у Міністерстві Юстиції України.
Відповідач у своєму відзиві № 23890/10/10025 від 22.12.2000 р.
позову не визнав, посилаючись на відповідність акту ДПІ
9 22279/8/15-118 від 04.12.2000 р. вимогам чинного
законодавства, а зокрема Закону України “Про державну підтримку
малого підприємництва” ( 2063-14 ) (2063-14)
№ 2063-ІІІ від 19.10.2000 р.
Рішенням Арбітражного суду Харківської області від 03.01.2001 р.
№ А-14534/1-31 (суддя Бабакова Л.Н.) позов АТ ресторан “Харків»
задоволено частково: зобов’язано ДПІ у Дзержинському районі
м. Харкова видати АТ “Ресторан “Харків» свідоцтво про перехід на
сплату єдиного податку, відповідно до поданої заявки; припинено
провадження у справі в частині визнання недійсним акт
відповідача № 22279/9/15-118 від 04.12.2000 р. про відмову у
наданні свідоцтва на право сплачувати єдиний податок, та
переходу на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності,
з огляду на непідвідомчість спору арбітражному суду, оскільки
відмова не є актом ненормативного характеру.
Рішення суду мотивоване наступним.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України № 746 від 28.06.1999
р. “Про внесення змін до Указу Президента України № 727 від
03.07.1998 р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку і
звітності суб’єктів малого підприємництва” та ст. 1 Закону
України “Про державну підтримку малого підприємництва”
( 2063-14 ) (2063-14)
№ 2063-ІІІ від 19.10.2000 р., позивач є суб’єктом
малого підприємництва і на нього розповсюджується дія Указу в
частині переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності. Пункт 7 Указу Президента України № 746 від 28.06.1999
р. містить вичерпний перелік суб’єктів підприємницької
діяльності, на яких дія Указу не розповсюджується, позивач в цей
перелік не входить.
Посилання відповідача на Закон України “Про державну підтримку
малого підприємництва” ( 2063-14 ) (2063-14)
№ 2063-ІІІ від 19.10.2000 р.
необґрунтовані. Даний закон має декларативний характер, ним не
регулюється спрощена система оподаткування, бухгалтерського
обліку та звітності, а у відповідності до п. 2 ст. 14 Закону
інші нормативно - правові акти і закони, які були введені в дію
до набрання чинності зазначеним законом діють у частині, що не
суперечить зазначеному Закону.
Відповідач не погодившись із рішенням суду першої інстанції
17.01.2001 р. подав заяву за № 854/10/10-025 про перевірку
рішення в порядку нагляду.
Постановою Арбітражного суду Харківської області від 26.02.2001
року (Голова Арбітражного суду Харківської області М.І. Тітов)
рішення у справі змінено в частині задоволення позову. Позовні
вимоги про зобов’язання відповідача видати свідоцтво про сплату
єдиного податку залишені без розгляду через недодержання
досудового порядку врегулювання спору. Решта рішення залишена
без змін.
Акціонерне товариство “Ресторан “Харків» 14.03.2001 р. звернувся
з заявою про перевірку в порядку нагляду Постанови Арбітражного
суду Харківської області від 26.02.2001 р. по справі № А
14534/1-31 від 03.01.2001 р.
Вищий арбітражний суд України постановою від 23.04.2001 р. за
9 04-1/23/5-4/86 (Заступник Голови Осетинський А.Й., суддя
Добролюбова Т.В.) скасував рішення від 03.01.2001 р. та
постанову від 26.02.2001 р. по справі № А 14534/1-31
Арбітражного суду Харківської області та передав справу на новий
розгляд Арбітражного суду Дніпропетровської області.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
04.09-17.09.2001 р. по справі № А 13/37 (А-14534/1-31) (суддя
Сизько І.А.) в частині визнання недійсним акту ДПІ у
Дзержинському районі м. Харкова № 22279/9/15-118 від 04.12.2000
р. про відмову у наданні свідоцтва на право сплачувати єдиний
податок провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв’язку з відзивом відповідачем
оспорюваного акту, в частині зобов’язання ДПІ у Дзержинському
районі м. Харкова видати свідоцтво на право сплати єдиного
податку в позові відмовлено, оскільки дія Закону України “Про
державну підтримку малого підприємництва” ( 2063-14 ) (2063-14)
від
19.10.2000 р. не поширюється на суб’єктів підприємницької
діяльності у сфері грального бізнесу.
Крім того, ухвалою від 17.09.2001 р. Господарського суду
Дніпропетровської області позивачу було відмовлено у задоволенні
заяви про уточнення позовних вимог, на підставі того, що заява
позивача надійшла до господарського суду без доказів надіслання
копії заяви відповідачу та вже після оголошення резолютивної
частини рішення.
Не погоджуючись з рішенням, АТ “Ресторан “Харків» 12.10.2001 р.
звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського
апеляційного господарського суду.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд 21.02.2002 р.
виніс постанову, якою апеляційну скаргу позивача задоволено.
Відповідач Державна податкова інспекція у Дзержинському районі
м. Харкова 21.02.2002 р. подав до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від21.02.2002 р. та залишити рішення Господарського суду
Дніпропетровської області від 04.08.-17.09.2001 р. без змін.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., та пояснення присутніх
у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставинам справи та повноті їх встановлення в рішенні та
постанові у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського
суду Дніпропетровської області і постанова Дніпропетровського
апеляційного господарського суду – зміні з таких підстав.
Відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему
оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого
підприємництва» від 28.06.1999 р. № 746/99 спрощена система
оподаткування, обліку і звітності запроваджується для таких
суб’єктів малого підприємництва юридичних осіб – суб’єктів
підприємницької діяльності будь – якої організаційно - правової
форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова
чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких
від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не
перевищує 1 млн. гривень.
Позивач Акціонерне товариство “Ресторан “Харків» відповідає
зазначеним критеріям, однак для того щоб отримати свідоцтво на
право переходу на спрощену систему оподаткування обліку і
звітності, необхідно щоб підприємство було суб’єктом малого
підприємництва.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників
позивача АТ “Ресторан “Харків» здійснює підприємницьку
діяльність у сфері громадського харчування та грального бізнесу.
Доказами здійснення такої діяльності є: ліцензія від 20.04.1997
р., яка видана Акціонерному товариству “Ресторан “Харків» для
створення на утримання грального закладу – казино, за адресою
м. Харків, пл. Свободи, 7, готель “Харків», 2 поверх;
Розпорядження Голови Дзержинської районної Ради м. Харкова “Про
видачу ліцензії на право утворення та утримання грального
закладу, організацію азартних ігор (казино) акціонерному
товариству “Ресторан Харків” № 77 від 24.03.2000 р.; Ліцензія
№ 9, від 17.11.1999 р., яка видана Виконавчим комітетом
Харківської міської ради на право провадження підприємницької
діяльності з організації азартних ігор у букмекерській конторі.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України “Про державну підтримку
малого підприємництва” ( 2063-14 ) (2063-14)
від 19.10.2000 р. за
№ 2063-ІІІ, дія цього Закону не поширюється на суб’єктів
підприємницької діяльності, які провадять свою діяльність у
сфері грального бізнесу.
Отже, Закон України “Про державну підтримку малого
підприємництва” ( 2063-14 ) (2063-14)
виключає з числа суб’єктів малого
підприємництва суб’єктів, які здійснюють свою діяльність у сфері
грального бізнесу, до яких і належить позивач. А оскільки
суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу, не
є суб’єктами малого підприємництва, спрощена система
оподаткування, обліку і звітності, що передбачена Указом
Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і
звітності суб’єктів малого підприємництва” від 28.06.1999 р.
№ 746/99, до них не запроваджується.
Таким чином, касаційна інстанція вважає, що ДПІ у Дзержинському
районі м. Харкова правомірно відмовила позивачу у видачі
свідоцтва на право переходу на спрощену систему оподаткування,
обліку і звітності.
Щодо ухвали господарського суду Дніпропетровської області від
17.09.2001 р., то згідно з ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
17.09.2001 р., в день коли було прийнято рішення Господарським
судом Дніпропетровської області, позивач уточнив вимоги та
просив визнати недійсним акт відповідача від 04.12.2000 р.
№ 2280/8/15-118. Судом першої інстанції ця заява до уваги не
була прийнята, оскільки заява надійшла до господарського суду
Дніпропетровської області без доказів надіслання копії заяви
відповідачу та вже після оголошення резолютивної частини
рішення. З цього приводу була господарським судом була винесена
ухвала від 17.09.2001 р. про відмову Позивачу Акціонерному
товариству “Ресторан “Харків» в задоволенні заяви про уточнення
позовних вимог.
Постанова апеляційного суду з цього питання відповідає
законодавству і залишається без змін з мотивів наведених у
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 85, 111-5, 111-7-
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському
районі м. Харкова задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.02.2002 р. у справі № 02-5/5-14/17 (A13/37 (A14534/1-31))
скасувати частково.
Постанову в частині скасування ухвали Господарського суду
Дніпропетровської області від 17.09.2001 р. про відмову в
задоволенні заяви Акціонерного товариства “Ресторан “Харків» про
уточнення позовних вимог залишити без змін.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
4-17.09.2001 р. в частині відмови в позові Акціонерного
товариства “Ресторан “Харків» у видачі свідоцтва на право сплати
єдиного податку на 2001 р. - залишити без змін.
Головуючий - Кочерова Н.О.
Судді - Уліцький А.М.
Ткаченко Н.Г.