ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
28.05.2002                                        Справа N 3/300
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                  Овечкіна В.Е.
суддів :                     Мілевського Й.Р., Чернова Є.В.,
за участю представників сторін
від позивача                 
від відповідача              
розглянувши у судовому       Заступника прокурора Київської
засіданні касаційну скаргу   області
на ухвалу                    від 6-26.11.2001 р.
господарського суду
Чернівецької області
та постанову                 від 06.02.2002
Львівського апеляційного
господарського суду
у справі                     № 3/300
за позовом                   Заступника прокурора Київської
                             області в інтересах держави в особі
                             Міністерства аграрної політики
                             України, Українського державного
                             підприємства по матеріально-
                             технічному і сервісному
                             забезпеченню агропромислового
                             комплексу “Украгротех”
до                           Товариства з обмеженою
                             відповідальністю “Злагода”
 
Про   стягнення 21629,67 грн. заборгованості
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
Ухвалою  господарського суду Чернівецької області від 13.09.2001
(суддя Бабак Л.М.) порушено провадження у цій справі і, з  метою
забезпечення  правильного і своєчасного вирішення господарського
спору,   керуючись   вимогами  ст.  65   п.   4   Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          суд  зобов’язав
позивача   надати  акт  розподілу  майна  та   акт   звірки   по
розрахунках,  а  відповідача  – надати  відзив  та  докази  його
правового обгрунтування.
 
На  день  вирішення господарського спору (09.10.2001) позивач  і
відповідач  вказаних вимог суду не виконали, тому суд  керуючись
ст.ст.   77,  86  Господарського  процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
         (суддя Бабак Л.М.) ухвалою від 09.10.2001  відклав
розгляд  справи на 06.11.2001, направивши прокурору Чернівецької
області  інформацію  про  порушення норм  чинного  законодавства
правонаступниками ССС “Нива”, зобов’язавши його надати суду свій
висновок  щодо  ухилення  від  складання  розподільного  балансу
новоствореними на базі ССС “Нива” господарствами.
 
На  день розгляду справи 06.11.2001 прокурор і позивач також  не
надали  суду розподільного балансу та акту звірки, тому  ухвалою
від  06-26.11.2001  р.  (суддя  Бабак  Л.М.)  господарський  суд
Чернівецької  області позов залишив без розгляду. Інформація  за
результатами  перевірки, проведеної прокуратурою Заставнівського
району  містила  в  особі  повідомлення,  які  вже  були  відомі
господарському суду.
 
Цю  ухвалу  касаційна інстанція вважає такою, що грунтується  на
вимогах  ст.  81  п.  5  Господарського  процесуального  кодексу
України   ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  однак  господарський  суд   в   кінці
мотивувальної  частини ухвали від 06-26.11.2001 допустив  описку
(опечатку) і вказав пункт 5 ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
06.02.2002  (колегія  суддів у складі Кузя В.Л.  –  головуючого,
Онишкевич  В.В., Бойко С.М.) ухвала місцевого суду залишена  без
змін.
 
Поданим   касаційним  поданням  заступник  прокурора   Київської
області  просить  Вищий  господарський суд  України  ухвалу  від
26.11.2001   місцевого   суду   і   постанову   від   06.02.2002
апеляційного суду скасувати, справу передати господарському суду
Чернівецької області на новий розгляд. Прокурор вважає, що судом
неправильно  застосовані норми процесуального права і,  зокрема,
ст.ст. 81, 65, 101 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
        .  Крім  того, при винесенні ухвали  про  залишення
позову  без розгляду, суд безпідставно послався на п. 5  ст.  84
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Колегія   суддів,   перевіривши   наявні   матеріали   (фактичні
обставини)  справи на предмет правильності їх  юридичної  оцінки
судами  при  прийнятті  оскаржених  ухвали  і  постанови  дійшла
висновку,  що  вони підлягають залишенню без змін,  а  касаційне
подання без задоволення з наступних підстав.
 
21.09.1998  р.,  17 та 25.07.1999 р. держпідприємство  “Агротех”
(правонаступник – ДП “Украгротех”) уклало договори №  50-1-9/231
“М”, № 50-1-9/403 та № 50-1-9/405 із Спілкою селян співвласників
“Нива”,  с.  Чуньків (правонаступник 28% частки від 63,34%  всіх
майнових  прав  та  боргових  зобов’язань  ССС  “Нива”  –   ТзОВ
“Злагода”.  с.  Кадубінці), Заставнівського району  Чернівецької
області на збирання врожаю на полях ССС “Нива” своєю технікою.
 
Враховуючи  часткове  погашення боргів, загальна  заборгованість
ССС “Нива” склала 179,15 тонн зерна вартістю 101133,76 грн.
 
Згідно довідок Заставнівської райдержадміністрації № 8533  та  №
121  від 25.06.2001 правонаступниками спілки селян співвласників
при   розподілі  майнових  прав  і  боргових  зобов’язань  після
проведеної  реорганізації  є  слідуючи  господарства   в   таких
частках:
-АПТзОВ “Надія-плюс”, с. Чуньків –10,20%;
-СВК ім. Федьковича, с. Василів –26,46%;
-ТзОВ  “Лан”,  с.  Кадубівці та ТзОВ “Злагода,  с.  Кадубівці  –
63,34%.
 
Прокурор,  який  подав позовну заяву вважає, що  СтзОВ  “Лан”  є
правонаступником  72 відсотків частки від 63,34  відсотків  всіх
прав   і   зобов’язань   ССС  “Нива”,   а   ТзОВ   “Злагода”   –
правонаступником  28  відсотків  від  63,34  відсотків  прав   і
зобов’язань   ССС   “Нива”  і  його  заборгованість   перед   ДП
“Украгротех”  становить  31,77 тонн зерна  м’якої  пшениці  3-го
класу вартістю 17936 грн. 27 коп. позов заявлено про стягнення з
відповідача  саме  цієї  заборгованості та  пені  за  протсрочку
виконання зобов’язань по договору у розмірі 3693,40 грн.
 
Доказів   проведеної  реорганізації  ССС  “Нива”  і   часткового
переходу  боргів до ТзОВ “Злагода” (відповідач) який є  одним  з
правонаступників прокурор і позивач суду не надали. Зокрема,  до
позовної  заяви не було долучено розподільний акт майна (активів
і  пасивів)  та  акт звірки розрахунків, тому господарський  суд
Чернівецької   області  з  метою  забезпечення   правильного   і
своєчасного вирішення господарського спору керуючись ст. 65 п. 4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         вчинив
необхідні  дії  по  підготовці справи до розгляду.  Ухвалою  про
порушення   провадження  у  справі  від  13.09.2001   зобов’язав
позивача надати суду вказані документи (докази), тому твердження
прокурора у поданні про те, що судом не вжито необхідних дій  по
підготовці  справи  до  розгляду не  грунтується  на  матеріалах
справи.
 
Спростовується  матеріалами справи і  твердження  прокурора  про
невідповідність  спірної ухвали вимогам  ст.  81  Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , оскільки  залишаючи
позов  без  розгляду  суд  керувався  саме  пунктом  5  ст.   81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  яка
зобов’язує суд залишати позов без розгляду у разі, якщо  позивач
без  поважних  причин  не  подав  витребувані  судом  матеріали,
необхідні для вирішення спору.
 
Помилкове посилання місцевого суду в ухвалі від 06-26.11.2001 на
ст.   84  п.  5  Господарського   процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  яка взагалі не стосується підстав залишення  без
розгляду не є підставою для скасування цієї ухвали.
 
Згідно  ч.  2  ст.  104  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         порушення або неправильне застосування  норм
процесуального  права  може бути підставою  для  скасування  або
зміни  рішення  лише  за  умови, якщо це порушення  призвело  до
прийняття неправильного рішення.
 
Порушення  норм процесуального права які є в будь-якому  випадку
підставою   для   скасування  ухвали  місцевого   та   постанови
апеляційного  судів,  передбачені п. п.  1-6  ч.  2  ст.  111-10
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  у
спірних  відносинах  відсутні. Перегляд  ухвали  в  апеляційному
порядку здійснено відповідно до вимог передбачених розділом  ХІІ
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Касаційна  інстанція  вважає юридичну оцінку,  дану  місцевим  і
апеляційним   судами  обставинам  справи   (ч.   2   ст.   111-5
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        )
такою,   що   грунтується  на  матеріалах  справи   та   чинному
законодавстві і підстав для задоволення касаційного  подання  не
вбачає.
 
Після  усунення  обставин,  що  зумовили  залишення  позову  без
розгляду, позивач (прокурор) мають право знову звернутися з  нею
до господарського суду в загальному порядку.
 
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 81, 111-5, 111-7,  111-9,
111-10,    111-11   Господарського    процесуального     кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.Ухвалу  від  6-26.11.2001 р. господарського суду  Чернівецької
області  та  постанову  Львівського апеляційного  господарського
суду  від  6.02.2002 р. у справі № 3/300 залишити  без  змін,  а
касаційне  подання  Заступника прокурора Київської  області  без
задоволення.
 
2.Зобов’язати господарський суд Чернівецької області  відповідно
до  вимог  ст.  89 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         здійснити виправлення, допущеної в ухвалі  від  06-
26.11.2001  описки  (опечатку)  підстав  залишення  позову   без
розгляду, не зачіпаючи суті ухвали.
 
Головуючий          В.Овечкін
 
Судді               Й. Мілевський
 
                    Є. Чернов