ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.05.2002                              Справа N 17-5-22/01-8776
                             м. Київ
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.  -  головуючого,  Козир Т.П. , Семчука  В.  В.,  за  участю
представників  сторін:  позивача  –  Дейнеки  О.  М.,  дов.  від
03.01.2002 року № 03/1-79а, відповідача – Найди Д. Г.  дов.  від
19.11.2001 року № 123,
розглянувши   касаційну  скаргу  Управління  містобудування   та
архітектури Одеської облдержадміністрації на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 20.03.2002 року у справі за
позовом   Управління  містобудування  та  архітектури   Одеської
обласної  державної  адміністрації  до  приватного  підприємства
“Ремерцентр” 
 
про   стягнення штрафу,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
     В жовтні 2001 року Управління містобудування та архітектури
Одеської обласної державної адміністрації звернулось до  суду  з
позовом  до  приватного підприємства “Ремерцентр” про  стягнення
штрафу  за  проведення  будівельних  робіт  без  дозволу  на  їх
виконання.
 
Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  18.12.2001
року,  залишеним  без  зміни постановою  Одеського  апеляційного
господарського суду від 20.03.2002 року, в позові відмовлено  за
безпідставністю.
 
    В касаційній скарзі Управління містобудування та архітектури
просить   судові   рішення  скасувати  і   задовольнити   позов,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального
права.
 
     Вважає,  що  відповідач повинен нести  відповідальність  за
проведення  будівельних робіт без дозволу  на  їх  виконання  на
підставі ст. 1 Закону України “Про відповідальність підприємств,
їх  об’єднань, установ та організацій за правопорушення в  сфері
містобудування” ( 208/94-ВР ) (208/94-ВР)
        , а факт завершення будівництва  на
момент  притягнення до відповідальності не впливає на можливість
її застосування.
 
      Вислухавши  пояснення  представників  сторін,  обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що  касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
 
Відповідно   до  ст.  1  Закону  України  “Про  відповідальність
підприємств,   їх   об’єднань,   установ   та   організацій   за
правопорушення   в   сфері   містобудування”   ( 208/94-ВР   ) (208/94-ВР)
        
підприємства,  їх об'єднання, установи та організації  незалежно
від  форм  власності,  які  здійснюють проектування,  роботи  по
будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному  ремонту
(далі  -  будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали,
вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві
або   поєднують   функції   замовника   і   підрядчика,   несуть
відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без
затвердженої  проектної  документації  -  у  розмірі  п'ятдесяти
відсотків вартості цих робіт.
 
Як  встановлено  судом,  3.04.2000 року між  Благодійним  фондом
“Людмили   та   Семена  Кісліних”  та  приватним   підприємством
“Ремерцентр”  укладено  договір  реконструкції  корпусу  будинку
відпочинку “Жемчужина” вартістю 1085980 грн.
 
Позивач    під    час   перевірки   додержання    містобудівного
законодавства  і  ліцензійних  вимог  при  виконанні  цих  робіт
встановив  факт їх проведення без дозволу на виконання,  про  що
1.06.2001 року склав протокол № 000013/2.
 
       Постановою   Одеської   обласної   інспекції   державного
архітектурно-будівельного  контролю   від   1.06.2001   року   №
000013/2/2   приватне  підприємство  “Ремерцентр”   за   вказане
правопорушення  оштрафовано на 50 відсотків договірної  вартості
робіт - 542000 гривень.
 
     Відмовляючи  в позові, суд виходив з того, що реконструкцію
завершено до початку перевірки, в травні 2001 року.
 
      Актом  держкомісії  від  3.08.2001  року  засвідчено,   що
будівельно-монтажні роботи виконані у відповідності  до  проекту
та  технічних  умов,  затверджених та погоджених  з  управлінням
архітектури та містобудування.
 
     Крім  того,  у відповідача відсутнє джерело виплати  такого
штрафу – прибуток.
 
Однак, повністю з такими висновками суду погодитись не можна.
 
Так,  суд,  в  порушення  ст.ст.  38,  43,  65,  84  ГПК України
( 1798-12  ) (1798-12)
        , неповно встановив обставини справи і не з’ясував,
зокрема, чи було надано дозвіл на виконання будівельних робіт до
їх  початку або під час проведення і на кого покладено обов’язок
одержати цей дозвіл за договором від 3.04.2000 року.
 
    За таких обставин судові рішення визнати законними не можна,
тому  вони підлягають скасуванню, а справа – передачі  на  новий
розгляд.
 
При  новому  розгляді суду необхідно врахувати  наведене,  більш
ретельно  перевірити доводи сторін, встановити дійсні  обставини
справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
 
      Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
Скасувати  рішення  господарського  суду  Одеської  області  від
18.12.2001    року    і    постанову   Одеського    апеляційного
господарського суду від 20.03.2002 року.
 
Справу  передати на новий розгляд господарському  суду  Одеської
області в іншому складі суддів.
 
Головуючий, суддя  О. Шульга
 
Судді              Т. Козир
 
                   В. Семчук