ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2002 Справа N 4/211-34
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Семчука В.В., за участю
представника позивача – Приміч М. В. дов. від 24.05.2002 року №
120;
розглянувши касаційну скаргу ТОВ “Молімекс” на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2002 року
у справі за позовом ТОВ “Молімекс” до ТОВ “Ажур”
про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
В вересні 2001 року ТОВ “Молімекс” звернулось до суду з
позовом до ТОВ “Ажур” про стягнення 136622 гривень 85 коп.
основного боргу і пені за роботи, виконані згідно договору
підряду № 01/01 від 15.01.2001 року.
Рішенням господарського суду Волинської області від 13.11.2001
року позов задоволено частково – стягнено з відповідача 120 249,
68 гривень основного боргу та 1 407, 19 гривень пені.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
22.02.2002 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, ТОВ
“Молімекс” просить її скасувати і задовольнити позов в частині
стягнення повної суми пені, посилаючись на порушення судом
апеляційної інстанції норм процесуального права.
Вислухавши представника позивача, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 179 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
неустойкою
/штрафом, пенею/ визнається визначена законом або договором
грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі
невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема в
разі прострочення зобов’язання.
Згідно ч. 2 ст. 205 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
суд у виняткових
випадках вправі з урахуванням інтересів сторін, що заслуговують
на увагу, зменшити належну до сплати кредиторові неустойку
(штраф, пеню).
Як встановлено судом при вирішенні спору, 3.05.2001 року на
підставі акту прийому-передачі, складеного до договору підряду
від 15.01.2001 року, позивач виконав роботи на загальну суму 470
761,48 гривень, за які відповідач зобов’язаний був
розрахуватись.
Відповідач, в порушення умов договору, не сплатив за договором
120 249,68 гривень.
З огляду на викладене, суд дав вірну юридичну оцінку
обставинам справи і стягнув з відповідача вартість виконаних
позивачем робіт.
Зменшуючи розмір неустойки до 10 відсотків, суд повно
встановив обставини, які стосуються інтересів сторін, і оцінив
надані ними в цій частині докази відповідно до вимог
процесуального закону.
За таких обставин, враховуючи межі перегляду справи в касаційній
інстанції, визначені ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
постанова Львівського апеляційного господарського суду зміні не
підлягає.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Молімекс” залишити без задоволення, а
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
22.02.2002 року – без зміни.
Головуючий, суддя О. Шульга
Судді Т.Козир
В.Семчук