ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2002 Справа N 20/432
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
У відкритому судовому засіданні за участю представників:
ДТП у Печерському районі
м. Києва присутній,
ТОВ "М" не з'явився
розглянув касаційну
скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського
суду
у справі № 20
за позовом ТОВ "М"
до ДПІ у Печерському районі м. Києва
про зобов'язання надати висновок про
відшкодування ПДВ
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 30.05.2001р. позов
задоволено. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському
районі м. Києва в п'ятиденний строк надати висновок до Державного
казначейства у Печерському районі м. Києва висновок про
відшкодування податку на додану вартість Товариству з обмеженою
відповідальністю "М" в сумі 60805,00 грн. та 5472,00 грн. -
відсотків, що нараховуються на суму бюджетної заборгованості.
Рішення прийняте з посиланням на те, що згідно п. 5 "Порядку
відшкодування податку на додану вартість" ( z0263-97 ) (z0263-97)
,
затвердженого наказом Державної податкової Адміністрації України
та Головного управління державного казначейства України від
02.07.97р. за № 209/72 із змінами та доповненнями до нього,
підставою для бюджетного відшкодування є висновки податкових
органів, які подаються органам Державного казначейства не пізніше
5-ти робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на
додану вартість, а ДПІ у Печерському районі м. Києва, не оспорюючи
суму заборгованості, відмовляє у видачі відповідного висновку.
Крім того, у відповідності до п.п. 7.7.3. ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, відповідачу
нараховано і стягнуто проценти на суму бюджетної заборгованості в
розмірі 120 відсотків від облікової ставки НБУ.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду м.
Києва, перевірила в апеляційному порядку рішення суду і постановою
від 11.02.2002р. залишила його без змін, а апеляційну скаргу без
задоволення з тих же підстав.
ДПІ у Печерському районі м. Києва вважає, що апеляційним судом не
повно з'ясовано питання щодо порядку проведення відшкодування,
передбаченого Постановою КМУ від 26.09.01р. за № 1270
( 1270-2001-п ) (1270-2001-п)
, якою затверджено порядок проведення відшкодування
сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню
на поточний рахунок платника податку.
Крім того, на думку заявника, Закон України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначає лише нарахування процентів на
суму бюджетної заборгованості, а обов'язок відшкодування таких
нарахувань законом не передбачений.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника податкової
служби, Вищий господарський суд України
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "М" подало до ДПІ у
Печерському районі м. Києва декларації по податку на додану
вартість за грудень 2000 року із зазначенням, що відшкодування сум
ПДВ відбувається шляхом перерахування сум належних до
відшкодування, на рахунок товариства в установі банку.
Оскільки відшкодування станом на 03 квітня 2001 року не відбулося,
заявник звернувся з позовом до суду.
Відповідно до п.п. 7.7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у разі коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з п. 7.7.1 зазначеної
статті, має від'ємне значення, ця сума підлягає відшкодуванню
платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,
наступного після подання декларації. Підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує або шляхом видачі
казначейського чека, який приймається до негайної оплати
(погашення) будь-якими банківськими установами.
Суми, невідшкодовані платникам податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму
бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120
відсотків від облікової ставки НБУ, що діяла на момент її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право в будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутись до суду з позовом про
примусове стягнення коштів та притягнення посадових осіб, винних у
несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
З огляду на те, що бюджетне відшкодування, відповідно до "Порядку
відшкодування податку на додану вартість" ( z0263-97 ) (z0263-97)
,
затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України
та Головного казначейства України від 02.07.97р. № 263/2067,
здійснюється за висновками податкових органів і оскільки
відповідач вказаного висновку не надав, арбітражний суд правомірно
задовольнив позовні вимоги ТОВ "М".
Слід зазначити, що відповідачем не оспорюються сума, що підлягає
відшкодуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі
встановлених цими судами фактичних обставин справи.
Порушень Київським апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права Вищим господарським судом
України не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 111-7, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.02.2002р. у справі 20 залишити без змін, а касаційну скаргу ДПІ
у Печерському районі м. Києва без задоволення.
Головуючий, суддя
Судді