ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2002 Справа N 16/327
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів: Грека Б.М., Чупруна В.Д.
розглянувши у відкритому міського комунального підприємства
судовому засіданні “Міськводоканал” від 03.04.2002р.
касаційну скаргу № 726
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 18.03.2002
р.
у справі № 16/327
господарського суду Луганської області
за позовом Луганського обласного відділення
Фонду України соціального захисту
інвалідів
до державного комунального підприємства
“Міськводоканал”
Про стягнення 92987,34 грн.
за участю представника
від відповідача Терновський Я.С. – юрисконсульт
міського комунального підприємства
“Міськводоканал” (доручення від
03.01.2002 р. № 11)
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про внесення змін до Закону
України “Про основи соціального захисту інвалідів в Україні” від
14.10.1994р. підприємства, установи і організації незалежно від
форм власності і господарювання, на яких інвалідів працює менше
ніж встановлено нормативом, зобов’язані щорічно відраховувати до
Державного бюджету цільові кошти на створення робочих місць,
призначених для працевлаштування інваліді та на здійснення
заходів по їх соціально-трудовій і професійній реабілітації.
Для ДКП “Міськводоканал” на 1998 р. встановлений норматив у
розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, що становить 45
осіб (інвалідів). Згідно довідки ДКП “Міськводоканал” у 1998 р.
на підприємстві працювало 16 інвалідів. Отже, за 29 місць
незайнятих інвалідами у 1998 р. відповідач мав перерахувати
92987,34 грн. (розрахунки здійснені відповідно до п. 3.2
Інструкції “Про порядок надходження, обліку й витрачання коштів
Фонду України соціального захисту інвалідів”, зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України 06.04.2001 р. № 316/5507), тобто в
розмірі середньомісячної заробітної плати за кожне не зайняте
інвалідом робоче місце.
Рішенням господарського суду Луганської області від 30.10.2001
р. (а.с.36) позовні вимоги задоволені частково, оскільки були
допущені позивачем помилки при проведені розрахунків, тобто
стягнуто санкцій у сумі 85827,87 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
18.03.2002 р. (а.с.67-68) зазначене рішення залишено без змін.
Вищий господарський суд України дослідивши матеріали справи і
заслухавши представників сторін, вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про основи
соціального захисту інвалідів в Україні” та Законом України “Про
внесення змін до Закону України” Про основи соціального захисту
інвалідів в Україні” від 14.10.1994 р..
Рішення господарського суду Луганської області та постанова
Донецького апеляційного господарського суду відповідають вимогам
чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Касатор помилково зазначає про порушення судом вимог ст. 72
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки спірні
правовідносини не є цивільно-правовими. Необґрунтованим є також
посилання в касаційній скарзі на інформаційні листи Вищого
арбітражного суду України та думки суддів з приводу
вдосконалення законодавства, що регулює ці відносини.
На підставі ст.ст. 19,20 Закону України “Про внесення змін до
Закону України” Про основи соціального захисту інвалідів в
Україні” і керуючись п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу міського комунального підприємства
“Міськводоканал” від 03.04.2002р. № 726 у справі № 16/327
господарського суду Луганської області залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
18.03.2002 р. у зазначеній справі залишити без змін.
3 Справу № 16/327 повернути до господарського суду Луганської
області.
Головуючий В.Чабан
Судді Б.Грек
В.Чупрун