ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2002 Справа N 4/3/298д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В. - головуючого
Добролюбової Т.В.
Дроботової Т.Б.
за участю представників:
від позивача — Березовський А.Й.,
від відповідача — Зінченко Ю.О.,
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю “Фірма “АКБ”
касаційну скаргу
на рішення від 31.08.2001
господарського суду Запорізької
області
у справі № 4/3/298д
за позовом Приватного підприємця Кульбачного
К.С.
до Відкритого акціонерного товариства
“Таврійське”
про визнання угоди дійсною
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 31.08.2001 господарського суду Запорізької області
/суддя Є.Проценко/ позовні вимоги задоволено в повному обсязі
шляхом визнання угоди від 03.04.2000, укладеної між ВАТ
“Таврійське” та ПП Кульбачним К.С. дійсною.
Рішення суду прийняте на підставі ч. 2 ст. 47 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
та мотивовано визнанням відповідачем позовних
вимог, а також тим, що сторони виконали умови договору купівлі-
продажу, а тому ухилення відповідача від нотаріального
посвідчення такої угоди не може бути перешкодою для визнання
договору дійсним.
ТОВ “Фірма “АКБ” подало до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької
області, в якій просить рішення у справі скасувати, а справу
передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької
області, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне
застосування судом норм матеріального та процесуального права.
В касаційній скарзі, зокрема, вказується, що порушення судом
норм господарського процесуального права виявилось у незалученні
ТОВ “Фірма “АКБ” до участі у розгляді спору, яку скаржник вважає
обов’язковою, оскільки рішення стосується його прав.
Зокрема, оскільки ТОВ “Фірма “АКБ” є кредитором ВАТ “Таврійське”
на 866426,74 грн., що встановлено ухвалою господарського суду
Запорізької області від 25.09.2001 у справі № 5/4/426, то
визнання рішенням у даній справі дійсним договір купівлі-продажу
від 03.04.2000, за яким ВАТ “Таврійське” передало ПП Кульбачному
К.С. товарно-матеріальні цінності на суму 24588 грн.
унеможливлює стягнення заборгованості боржника за рахунок його
майна на користь скаржника.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх
в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові господарського суду Запорізької області, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково
з таких підстав.
Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, право касаційного оскарження надано,
зокрема, особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо
суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та
обов’язків.
Судом, в порядку касаційного провадження було встановлено, що
прийняте Запорізьким господарським судом рішення від 31.08.2001
стосується прав та обов’язків ТОВ “Фірма “АКБ”, яке є кредитором
ВАТ “Таврійське”, що було підтверджено ліквідатором ВАТ
“Таврійське” Зінченко Ю.О.
Крім того, відповідно до статті 1 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства та організації, мають
право звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених
або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Тобто, якщо юридична особа (суб’єкт підприємницької діяльності)
вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушений
або оспорюється, то воно має юридичну можливість звернутися до
господарського суду відповідно до встановленої господарським
процесуальним кодексом України підвідомчості господарських
спорів.
З огляду на вимоги пункту 1 частини першої статті 12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судом підвідомчі справи у спорах, що виникають при
укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів
та з інших підстав.
Проте, як вбачається з матеріалів справи ПП Кульбачний звернувся
з позовом про визнання на підставі частини 2 статті 47
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угоди купівлі-продажу
автомобілів (в рахунок погашення заборгованості продавця перед
покупцем) від 03.04.2000 дійсною.
Така вимога можлива, лише у випадку, коли нотаріальне
посвідчення угоди зазначено у Законі, а друга сторона ухиляється
від нотаріального оформлення угоди.
В даному випадку позивачем у позовній заяві не зазначено норм
діючого законодавства, що передбачають обов’язкове нотаріальне
посвідчення вказаної угоди.
При цьому, у матеріалах справи взагалі відсутні докази щодо
наявності будь-якого спору між сторонами стосовно умов вказаної
угоди, яка була підписана без застережень повноважними
представниками сторін.
Таким чином, позивачем не був доведений факт порушення або
оспорювання його прав і охоронюваних законом інтересів.
У разі відсутності спору між сторонами провадження у справі
підлягає припиненню на підставі пункту 11 частини 1 статті 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 статті 80 статтею
111-5, пунктом 4 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 31.08.2001 господарського суду Запорізької області у
справі № 4/3/298д скасувати, провадження у справі припинити.
Головуючий М.Михайлюк
Судді Т.Добролюбова
Т.Дроботова