ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2002 Справа N 8/302
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
за участю представників позивача: директора Логінова В.Л.,
Короля О.В. дов. б/н від 20.05.2002 року, Величко В.М. дов. б/н
від 20.05.2002 року, відповідача: Атаманчук Л.Р. дов. № 125 від
25.04.2002 року, розглянувши касаційну скаргу Підприємства з
іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю
“Бі енд Пі, Лтд.” на рішення господарського суду м. Києва від
10.07.2001 року у справі № 8/302 за позовом ТОВ “Виробничо-
комерційна фірма “Укрбудтехнологія” до скаржника про стягнення
12 026, 34 грн.,
У С Т А Н О В И В:
В травні 2001 року ТОВ “Виробничо-комерційна фірма
“Укрбудтехнологія” звернулося до суду з позовом до відповідача,
посилаючись на те, що останній не виконує належним чином
зобов’язань по оплаті виконаних будівельних робіт та порушує
умови укладеного договору.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 10.07.2001 р. позов
задоволено частково. Постановлено стягнути з ТОВ “Бі енд ПІ,
Лтд.” на користь позивача 10 500 грн. основного боргу та 105, 00
грн. держмита, в решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
арбітражного суду м. Києва від 10.12.2001 року, як постановлене
з порушенням норм процесуального права та направити справу на
новий розгляд. Як видно із матеріалів справи оскаржуване рішення
прийнято судом 10.07.2001 року.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що застосування
судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права
відповідає чинному законодавству, а доводи відповідача викладені
у касаційній скарзі, безпідставні і не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Суд першої інстанції приймаючи рішення вважав, що відповідач ТОВ
“Бі енд ПІ, Лтд.” повинно сплатити борг за виконані будівельні
роботи в розмірі 10 500 грн. на підставі укладеного 18.07.2000
р. договору на виконання будівельних робіт, а також на підставі
актів виконаних робіт та акту звірки взаєморозрахунків по даному
договору, оскільки зазначені матеріали підтверджують виконання
позивачем прийнятих на себе зобов’язань. Відповідачем же не було
надано суду доказів відмови від прийняття робіт, як це
передбачено п. 4.1 договору, тобто не доведена відсутність його
вини.
Про те з такими висновками суду погодитись не можна з наступних
підстав.
Відповідно до вимог ст. 332 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
за договором підряду підрядчик зобов’язується
виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його
або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти і
оплатити виконану роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, що за своєю правовою природою
між позивачем і відповідачем укладено договір підряду від
18.07.2000 року відповідно до умов якого позивач зобов’язався
виконати будівельні роботи по першому етапу до 01.08.2000 року,
а відповідач оплатити їх протягом 3-х банківських днів з дня
підписання сторонами акта здачі-прийняття виконаних робіт по
виконаному етапу.
Згідно ст. 345 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
замовник
зобов’язаний оплатити виконану підрядчиком роботу після здачі
всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.
В матеріалах справи міститься акт виконаних робіт і акт звірки
взаєморозрахунків між сторонами на яких відсутній підпис
відповідача.
Суд вирішуючи спір, у порушення процесуального права – ст. ст.
32-34, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
не з’ясував належним чином питання про те, чи
виконані позивачем роботи передбачені умовами укладеного між
сторонами договору та не дослідив доводів відповідача, які були
викладені у відповіді на претензію від 18.05.2001 року № 224/1.
Разом з цим справу розглянуто судом за відсутності відповідача і
доводи останнього щодо неповідомлення його належним чином про
час і місце засідання суду не спростовуються матеріалами справи.
Ця обставина позбавила відповідача можливості використати свої
процесуальні права у наданні суду заперечень і доводів. Тим
більше, що в ухвалі про порушення провадження у справі від
25.06.2001 року суд визнав явку представників сторін
обов’язковою.
За таких обставин, коли судом не було з’ясовано належним чином
дійсні обставини справи та допущено порушення норм
процесуального права, що вплинуло на їх правильну юридичну
оцінку і застосування норм матеріального права, прийняте по
даній справі рішення визнати законним і обґрунтованим не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог процесуального і матеріального
права.
З огляду викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями
Товариства з обмеженою відповідальністю “Бі енд Пі, Лтд.”
задовольнити.
Рішення господарського суду у м. Києві від 10.07.2001 року
скасувати і справу № 8/302 передати господарському суду м. Києва
на новий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий В.С. Перепічай
Судді І.В. Вовк
П. А. Гончарук