ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.2002 Справа N 12/574
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів : Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.
за участю представників сторін :
від позивача Король О.В.
від відповідача Кожевніков В.С.
розглянув в судовому ТОВ “Мітола”
засіданні касаційну скаргу
на рішення від 22.11.2001 господарського суду
м. Києва
у справі № 12/574
за позовом Ліквідаційної комісії ВАТ
“Племінний завод “Бортничі”
до ТОВ “Мітола”
Про стягнення 138929,27 грн. заборгованості з орендної плати і
пені та дострокове розірвання договору оренди від 18.06.99 № 63
Рішенням від 22.11.2001 господарського суду м. Києва (суддя
Прокопенко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю – на
підставі ст.ст. 161, 162, 178-180, 269 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
стягнуто з відповідача 120499 грн. боргу по орендній платі,
18430,27 грн. пені та розірвано укладений між сторонами договір
оренди від 18.06.99 з огляду на невиконання відповідачем як
орендарем своїх зобов'язань за цим договором.
ТОВ Мітола” у поданій касаційній скарзі просить рішення
скасувати повністю і прийняти нове рішення, посилаючись на
порушення позивачем вимог ст. 56 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
надіслання копії позовної заяви відповідачу, а також на
порушення судом вимог ст. 64 цього кодексу шляхом ненадіслання
відповідачу ухвали про порушення провадження у справі. Також
скаржник вважає, що договір оренди від 18.06.99 був розірваний
сторонами 15.09.2000, а не 22.11.2001, оскільки 27.08.2000 ТОВ
“Мітола” отримало від ВАТ “Племінний завод “Бортничі” листа №
370 щодо припинення договору оренди і своїм листом № 134 від
28.08.2000 повідомило орендодавця про згоду на припинення дії
договору з 15.09.2000. В зв'язку з цим, на думку скаржника,
орендна плата повинна бути виплачена станом на 16.09.2000р.
Окрім того, в доповненні до касаційної скарги відповідач вказує
на накладення внаслідок виконавчого провадження арешту на майно
ТОВ “Мітола”, яке знаходиться у заставі АКБ “Східно-Європейський
банк”, а також заявив клопотання про залучення зазначеного банку
до участі у справі в якості третьої особи.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правомірності їх юридичної оцінки
судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні
представників сторін, дійшла висновку, що оскаржуване рішення
підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про передачу
справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних
підстав.
На спірні правовідносини, які склалися навколо обставин
невиконання відповідачем (орендарем) зобов'язань за договором
оренди від 18.06.99 № 63, поширюється дія ст.ст. 161, 162, 269
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Господарським судом на підставі оцінки умов договору оренди від
18.06.99 № 63 зафіксовано невиконання орендарем (відповідачем)
зобов'язань щодо сплати орендної плати та існування
заборгованості останнього перед позивачем за період листопад
1999р.-жовтень 2001р. в сумі 120499 грн., в зв'язку з чим суд
дійшов висновку про наявність підстав для стягнення боргу та
пені і дострокового розірвання договору оренди в порядку п. 3
ст. 269 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Проте, в даному випадку судом не враховано можливе добровільне
дострокове розірвання сторонами договору від 18.06.99 з
15.09.2000, що оформлено сторонами шляхом обміну листами від
27.08.2000 № 370 та від 28.08.2000 № 134. Слід ретельно
перевірити доводи скаржника щодо припинення дії договору оренди
з 15.09.2000 в порядку ч. 2 ст. 154 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шляхом
обміну листами, витребувати вищезазначені листи та надати їм
належну правову оцінку. З огляду на те, що момент фактичного
розірвання договору оренди № 63 є визначальним стосовно розміру
позовних вимог, колегія вважає за необхідне надати сторонам
можливість при новому розгляді справи здійснити звірку
взаєморозрахунків по договору оренди від 18.06.99
Вказані обставини в разі їх підтвердження можуть суттєво
вплинути на обгрунтованість позовних вимог, оскільки позивач
здійснював розрахунок боргу з орендної плати станом на
18.10.2001.
Водночас не заслуговують на увагу помилкові твердження скаржника
про порушення позивачем вимог ст. 56 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
стосовно надіслання копії позовної заяви відповідачу, а також
про порушення судом вимог ст. 64 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
шляхом
ненадіслання відповідачу ухвали від 12.11. 01 про порушення
провадження у справі, оскільки вони (твердження) спростовуються
наявними у справі та долученими до позовної заяви і ухвали від
12.11.01 первинними доказами – поштовими квитанціями від
05.11.2001 (а.с. 13) та від 13.11.2001 (а.с. 2).
Окрім того, порушені у касаційній скарзі питання щодо
неправомірного на думку скаржника накладення внаслідок
виконавчого провадження арешту на майно ТОВ “Мітола”, яке
знаходиться у заставі АКБ “Східно-Європейський банк”, не
відносяться до юрисдикції касаційної інстанції, оскільки
стосуються оскарження дій органів державної виконавчої служби, а
не оскарження рішення від 22.11.2001р., що є предметом даного
касаційного провадження.
Відхиляється також запізніле клопотання відповідача про
залучення до участі у справі в якості третьої особи АКБ “Східно-
Європейський банк”, оскільки згідно вимог ст. 27 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
таке залучення допускається лише до прийняття
рішення по суті спору судом першої інстанції.
Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ч. 2 ст.
111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне
встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість
надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в
зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для
достовірного з’ясування інших обставин, які мають істотне
значення для правильного вирішення даного спору та їх подальшого
врахування в сукупності з фактичними обставинами, встановленими
судом.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7-111-12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення від 22.11.2001 господарського суду м. Києва у справі
№ 12/574 скасувати з передачею справи на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
Головуючий, суддя В.Овечкін
С у д д і Є.Чернов
Й.Мілевський