ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.2002 Справа N 7452/2-14
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Козир
Т. П. - головуючого, Плахотнюк С. О., Панченко Н. П. , за участю
представника ліквідатора боржника – Олійник Т. О. дов. від
14.01.2002 року,
розглянувши касаційну скаргу колективного сільськогосподарського
підприємства “Птахофабрика “Зоря” на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 18.02.2002 року у справі за
заявою ЗАТ “Харківський інструментальний завод” до КСП
“Птахофабрика “Зоря”
про визнання банкрутом,
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ “Харківський інструментальний завод” звернулось до суду
з заявою про визнання банкрутом КСП “Птахофабрика “Зоря”.
В свою чергу ВАТ “Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів”
звернулось до суду з заявою про визнання грошових вимог до
боржника у сумі 3303236 гривень 60 копійок і включення їх до
реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.10.2001
року ВАТ “Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів” відмовлено
у визнанні грошових вимог на суму 2829000 гривень та включенні
їх до реєстру вимог кредиторів.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
18.02.2002 року ухвалу суду скасовано.
Визнані та включені до реєстру вимог кредиторів майнові вимоги
на суму 2819000 гривень.
В касаційній скарзі КСП “Птахофабрика “Зоря” просить
скасувати постанову апеляційного суду, а ухвалу господарського
суду Харківської області залишити без зміни, посилаючись на
неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального права.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно
застосував норми ст. 1 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. 16 Закону України “Про Державний бюджет
України на 1997 рік” ( 404/97-ВР ) (404/97-ВР)
, а у ВАТ “Краснопавлівський
КХП” відсутнє право вимоги, оскільки комбікорми боржнику
передавалися не за цивільно-правовими угодами, а на підставі
розпоряджень органів виконавчої влади як бюджетна позичка.
Вислухавши пояснення представника боржника, вивчивши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Згідно ст. 16 Закону України “Про Державний бюджет України на
1997 рік” ( 404/97-ВР ) (404/97-ВР)
право стягнення простроченої
заборгованості з бюджетних позичок надане органам системи
Міністерства фінансів України та Державної податкової
адміністрації України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 33
“Про відстрочку повернення заборгованості за бюджетною позичкою,
наданою на закупівлю сільськогосподарської продукції за
державним контрактом 1994 – 1995 років, у сумі заборгованості
спеціалізованих сільськогосподарських підприємств з виробництва
яєць, м’яса птиці, свинини та яловичини підприємствам
комбікормової промисловості за комбікорм” ( 33-97-п ) (33-97-п)
Мінагропром України та Мінфін України зобов’язано в місячний
термін затвердити порядок повернення бюджетної позички у сумі
зазначеної заборгованості.
Відповідно до п. 6 Порядку повернення заготівельними
підприємствами бюджетної позички, наданої на закупівлю
сільськогосподарської продукції за державним контрактом 1994 –
1995 років, у сумі заборгованості спеціалізованих
сільськогосподарських підприємств з виробництва яєць, м’яса
птиці, свинини та яловичини підприємствам комбікормової
промисловості за комбікорм, затвердженого спільним наказом
Мінагропрому України та Мінфіну України від 15.09.19976 року №
37/200 ( z0454-97 ) (z0454-97)
, право стягнення простроченої заборгованості
за бюджетною позичкою надано відділенням Державного казначейства
України в районах.
Як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від
29.12.1997 року № 1474 “Про подолання кризового стану у
тваринництві і птахівництві та стабілізації розвитку галузі” (
1474-97-п ) КСП “Птахофабрика “Зоря” виділене у позичку зерно із
державних ресурсів для виготовлення комбікормів.
ВАТ “Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів” вимагає
стягнення вартості комбікормів, вироблених з непродовольчого
зерна державних ресурсів і переданих КСП “Птахофабрика “Зоря” на
підставі наказів ДАК “Хліб України” у 1996 - 1997 роках в якості
бюджетної позички.
Управління Державного казначейства України у Харківській області
відмовилося вступати у справу про банкрутство КСП “Птахофабрика
“Зоря” в якості кредитора за бюджетною позичкою.
Враховуючи, що вимога ВАТ “Краснопавлівський комбінат
хлібопродуктів” грунтується на бюджетних відносинах, а право
стягнення бюджетної позички надано органам Державного
казначейства України, господарський суд Харківської області дав
правильну юридичну оцінку обставинам справи і відмовив ВАТ
“Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів” у задоволенні
вимоги.
З огляду на викладене, постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 18.02.2002 року підлягає скасуванню, а
ухвала господарського суду Харківської області зміні не
підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу КСП “Птахофабрика “Зоря” задовольнити.
Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 18.02.2002 року.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.10.2001
року залишити без зміни.
Головуючий, суддя Т. Козир
Судді С. Плахотнюк
Н.Панченко