Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" травня 2002 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів :
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Л-ському районі
м. Запоріжжя
на постанову від ХХ.ХХ.2001 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 000 арбітражного суду Запорізької області
за заявою ВАТ "ХХХ"
про визнання банкрутом
в судовому засіданні взяли участь представники від:
кредитора - присутні
боржника - присутні
Ухвалою арбітражного суду Запорізької області від ХХ.ХХ.2001
відмовлено в задоволенні вимог ДПІ в Л-ському районі про визнання
кредитором щодо боржника в сумі 82077,62 грн.
Місцевий господарський суд приймаючи ухвалу про відмову виходив з
тих підстав, що згідно п.п. 18.1.1, 18.1.3 ст. 18 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий
борг, що виник станом на ХХ.ХХ.99 та нараховані на нього пеня та
штрафні санкції, підлягають списанню з платників податків.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
ХХ.ХХ.2001 ухвала господарського суду залишена з тих же правових
підстав.
ДПІ у поданій касаційній скарзі просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого суду, в
зв'язку з тим, що невірно застосовані норми матеріального права.
ДПІ вважає, що пеня по прибутковому податку в розмірі 5960,33 грн.
нарахована на податкове зобов'язання 2001 року та являється
податковим боргом, згідно ст. 1, 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" та не підлягає списанню.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет
правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції та
заслухавши представників сторін,
ВСТАНОВИЛА:
Із матеріалів справи вбачається, що арбітражним судом Запорізької
області порушено справу про банкрутство ВАТ "ХХХ".
Оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "ХХХ"
опубліковано в газеті "Голос України" № 82 від 12.05.2001.
Враховуючи, що боржник знаходиться на обліку в ДПІ у Л-ському
районі та має заборгованість, для подачі заяви про визнання
кредитором (ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"( 2343-12 ) (2343-12)
) інспекцією ініційована перевірка.
По результатам проведення працівниками відділу документальних
перевірок управління оподаткування фізичних осіб (акт перевірки №
1 від ХХ.ХХ.2001 нарахована пеня по прибутковому податку у сумі
59675,99 грн. (акт перевірки від ХХ.ХХ.2001 № 1, з якої сума у
розмірі 5960,33 грн. нарахована на податкове зобов'язання 2001
року.
Як слідує із матеріалів справи, апеляційний суд визнав, що пеня в
сумі 5960,33 грн. донарахована за актом перевірки після ХХ.ХХ.2001
не є підставою вважати, що виникла ХХ.ХХ.2001.
Відповідно до ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 ( 13-92 ) (13-92)
-
підприємство зобов'язано перерахувати до бюджету суми нарахованого
й отриманого прибуткового податку.
Відповідно до п.18.1 ст.18 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
списанню підлягають податковий борг
(крім пені та штрафних санкцій), що виник за станом на 31 грудня
1999 року включно і залишок, не сплачений на день набрання
чинності статтею 18 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що визначальним фактором
списання податкового боргу є час отримання заробітної плати.
Однак, доводів того, у зв'язку з чим слід вважати, що не є
підставою для визнання такою, що виникла після ХХ.ХХ.2001 в
постанові не наведено.
Між тим, апеляційним судом не досліджувалось питання коли виникла
спірна заборгованість.
Відповідно до ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази.
В зв'язку з цим порушені у скарзі питання щодо неврахування судом
при прийнятті постанови факт донарахування пені в сумі 5960,33
грн., не можуть бути предметом касаційного провадження, оскільки
виходять за межі юрисдикції касаційної інстанції.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом
невірно застосовано матеріальне право, а отже визнати постанову
законною не можна.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.3 ст.
111-9, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Л-ському районі м. Запоріжжя від
ХХ.ХХ.2002 № 1 задовольнити частково.
2. Ухвалу арбітражного суду Запорізької області від ХХ.ХХ.2001 та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
ХХ.ХХ.2001 скасувати, а справу передати на новий розгляд
господарському суду Запорізької області.