ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2002 Справа N 14/160
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів : Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ “ДніпроАЗОТ
на ухвалу від 10.01.2002
Одеського апеляційного господарського суду
у справі
за позовом ВАТ “ДніпроАЗОТ
до відділу державної виконавчої
служби
Чаплинського райуправління юстиції
Херсонської області
Про стягнення сум та моральної шкоди
УСТАНОВИВ:
У вересні 2001 ВАТ “ДніпроАЗОТ” пред’явило у господарському суді
позов до відділу державної виконавчої служби Чаплинського
райуправління Херсонської області про стягнення інфляційних сум
та моральної шкоди, посилаючись на те, що останній не у повному
обсязі і з порушенням строків провадив виконання судового
рішення.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.09.2001
у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
10.01.2001 позивачу відмовлено у відновленні процесуального
строку подання апеляційної скарги.
В касаційній скарзі позивач просить ухвалу апеляційного суду
скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального
права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких
підстав.
Згідно ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) апеляційна скарга
подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з
дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі
якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частину рішення – з дня підписання рішення
оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як встановлено судом другої інстанції, господарським судом було
оголошено 25.09.2001 вступну та резолютивну частину рішення.
Мотивоване рішення першої інстанції, оформлене відповідно до ст.
84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) , позивачем було отримано 8.10.2001,
що останнім не заперечувалось.
Вперше позивачем було подано апеляційну скаргу 23.10.2001, тобто
з пропуском встановленого законом строку.
Посилання ж позивача на скрутне фінансове положення
підприємства, що неуможливило своєчасну сплату держмита, є не
переконливим при тому, що сума держмита, яка підлягала сплаті,
складала усього 35,77 грн.
До того ж, ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.11.2001,
апеляційна скарга поверталась без розгляду з підстав п. 3 ст. 97
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) .
Вдруге позивач оскаржив рішення суду в апеляційному порядку
29.11.2001.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції мав підстави
відмовити позивачу у відновленні процесуального строку.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 53, 93, 111-7, 111-9-
111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “ДніпроАЗОТ” залишити без задоволення, а
ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2002
без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук