ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Бондаренко В.П. ,
Судді апеляційної інстанції:
Головуючий - Горбачова Л.П. ,
Судді: Токар М.В., Плужник О.В.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції - Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2002 Справа N 13712/4-06/1660Х
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Яценко О.В.
за участю представника Борисовцева О.І. та представника АКБ
позивача: СР "Укрсоцбанк" - Твердохліба О.С.
засіданні у м. Києві
Акціонерно-комерційного банку
розглянувши у відкритому соціального розвитку "Укрсоцбанк" в
судовому особі його
касаційну скаргу територіально-відокремленого
безбалансового відділення № 860
Харківської обласної філії
на постанову від 12.02.2002
Харківського господарського суду
апеляційного
у справі № 13712/4-06/1660Х
господарського суду Харківської області
за позовом ТзОВ "Маіс"
до 1) Акціонерно-комерційного банку
соціального розвитку "Укрсоцбанк" в
особі його
територіально-відокремленого
безбалансового відділення № 860
Харківської обласної філії,
2) спільного українсько-американського
підприємства з іноземними інвестиціями
ТОВ "Бівас"
Про визнання недійсним договору переводу боргу
Представник спільного українсько-американського підприємства з
іноземними інвестиціями ТОВ "Бівас" в судове засідання не
з'явився, про час і місце слухання сторони були повідомлені
належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2001 року ТзОВ "Маіс" звернулось до господарського суду
Харківської області з позовом до акціонерно-комерційного банку
соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі його
територіально-відокремленого безбалансового відділення № 860
Харківської обласної філії про визнання договору переводу боргу
від 25.05.2000 між ТзОВ "Маіс", АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі
Комунального відділу м. Харкова на суму 360221,73 грн.
неукладеним. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що сторонами
не досягнуто згоди по істотних умовах договору, що суперечить
ст. 153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, в якій визначено, що договір
вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних
випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.11.2001
у справі № 13712/4-06 визнано недійсним договір переводу боргу
від 25.05.2000, який укладено між сторонами у справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
12.02.2002 вищезазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін.
Постановляючи такі рішення суди першої та апеляційної інстанцій
виходили з того, що оспорюваний договір переводу боргу був
укладений з боку всіх його учасників без належних повноважень на
його укладення та з порушенням вимог ст. 15 Закону України "Про
банкрутство", а тому, зазначений договір підлягає визнанню
недійсним, оскільки він не відповідає ст. 48 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постановлені по
справі судові рішення та у задоволені позову ТзОВ "Маіс"
відмовити. Свої вимоги він обґрунтовує тим, що постанова
винесена з порушенням вимог чинного законодавства та невірним
застосуванням норм матеріального та процесуального права, а
саме, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 63 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
наступне схвалення угоди особою, яку
представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення. На
думку скаржника, суд повинен був у рішенні послатися на
нормативний акт, вимогам якого угода не відповідає та
застосувати передбачені законом наслідки, що судом також
зроблено не було. Крім того, є доповнення до касаційної скарги,
де відповідач просить провадження у справі припинити на підставі
п. 6 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що доводи
відповідача, які викладені у скарзі, є необґрунтованими, а
постановлені по справі судові рішення відповідаючими чинному
законодавству.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 201, 202 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, угода
про перевід боргу, при згоді на це кредитора, укладається між
старим та новим боржником у відповідній формі.
Із матеріалів справи видно, що 25.05.2000 між ТзОВ "Маіс" та
спільним українсько-американським підприємством з іноземними
інвестиціями ТОВ "Бівас", за згодою АКБ "Укрсоцбанк", було
укладено договір переводу боргу, згідно якого ТзОВ "Маіс"
прийняло на себе виконання зобов'язань ТОВ "Бівас" по кредитним
договорам № 70 від 28.11.1997 та № 17 від 10.04.1998.
Із тих же матеріалів справи вбачається, що спільне
українсько-американське підприємство "Бівас", тобто відповідач
за цією справою, є ліквідованим та виключеним з Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій України
25.09.2000.
Зазначеним обставинам суд не придав правового значення, в той
час як, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд припиняє провадження у справі, якщо
підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.
Наведене дає підстави Вищому господарському суду України
прийняти по справі нове рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального
розвитку "Укрсоцбанк" в особі його територіально-відокремленого
безбалансового відділення № 860 Харківської обласної філії
задовольнити.
2. Рішення господарського суду Харківської області від
27.11.2001 та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 12.02.2002 по справі № 13712/4-06/1660Х скасувати.
3. Провадження по справі № 13712/4-06/1660Х за позовом ТзОВ
"Маіс" до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку
"Укрсоцбанк" в особі його територіально-відокремленого
безбалансового відділення № 860 Харківської обласної філії та
спільного українсько-американського підприємства з іноземними
інвестиціями ТОВ "Бівас" про визнання недійсним договору
переводу боргу припинити.
Головуючий Борденюк Є.М.
С у д д я Харченко В.М.
С у д д я Яценко О.В.