ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2002 Справа N 12/158
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е.,
Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.,
за участю представників:
позивача Салашна Л.М.
відповідача Чопенко В.П. , Барсук В.М., Бабкін М.В.
розглянув в
судовому засіданні ВАТ “Полтаваобленерго”
касаційну скаргу
на рішення від 07-11.02.2002
господарського суду Полтавської області
у справі № 12/158
за позовом ВАТ “Полтаваобленерго”
до ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний
комбінат” (надалі – ВАТ “Полтавський ГЗК”)
Про стягнення 112435051,80 грн. п’ятикратної вартості
понадлімітно спожитої електроенергії за грудень 2000р., січень-
ютий 2001р. та збитків від інфляції
та зустрічного
про визнання неукладеним договору на позову користування
електричною енергією від 18.06.97 № 1/1/972/81
Рішенням від 02.07.2001 господарського суду Полтавської області
(суддя ШтофельТ.В.) первісний позов задоволено повністю у
зв’язку з обгрунтованістю позовних вимог. В задоволенні
зустрічного позову відмовлено з посиланням на відповідність
оспорюваного договору чинному законодавству.
Рішенням від 07.08.2001 господарського суду Полтавської області
(суддя Ціленко В.А.), прийнятим на підставі п. 3 ст. 83 та
ст.ст. 112-114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення від 02.07.2001
змінено – позов задоволено частково шляхом зменшення стягуваних
санкцій до 5 млн. грн. у зв’язку з наявністю нововиявлених
обставин, пов’язаних з неузгодженням позивачем доведених
відповідачу договірних величин електроспоживання з жодним
представництвом Держенергонагляду України, як того вимагає п. 11
Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого
Постановою КМ України від 24.03.99 № 441.
Рішенням від 07-11.02.2002 господарського суду Полтавської
області (суддя Ціленко В.А.), прийнятим на підставі ст.ст. 112-
114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення від 07.08.2001 скасовано з
ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних
вимог ВАТ “Полтаваобленерго” з посиланням на наявність
нововиявлених обставин, встановлених рішенням від 30.08.2001
Старокиївського місцевого суду м. Києва у справі № 2-1794, яким
визнано недійсним укладений між сторонами договір на
користування електроенергією від 18.06.97 № 1/1/972/81 в частині
визначення граничних величин та потужностей споживання
електроенергії на серпень, вересень, грудень 2000 р. та січень-
лютий 2001р. З огляду на встановлення цих нововиявлених обставин
судовим рішенням відпали підстави для застосування до
відповідача штрафних санкцій за період “грудень 2000 року –
лютий 2001року”, передбачених п. 5.1 договору від 18.06.97 та
ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
ВАТ “Полтаваобленерго” у поданій касаційній скарзі просить
рішення від 07-11.02.2002 скасувати і постановити нове рішення
по справі, посилаючись на відсутність належної правової оцінки
умов п. п. 2.1,2.3,5.1,7.4 договору на користування електричною
енергією від 18.06.97 та пов’язане з цим порушення законодавства
України про електроенергетику та ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Скаржник також вказує на неправильне застосування судом ст. 210
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
внаслідок ототожнення таких правопорушень
в електроенергетиці як несплата за куповану електроенергію та
перевищення ліміту (договірної величини) електроспоживання, за
які законодавством та договором передбачено різні санкції.
Окрім того, позивач вважає, що рішення Старокиївського місцевого
суду м. Києва від 30.08.2001 не може визнаватися нововиявленою
обставиною у зв’язку з неоднозначним застосуванням судами
(Старокиївським місцевим судом м. Києва та Ленінським місцевим
судом м. Полтави) законодавства України при розгляді та оцінці
спірних правовідносин між ВАТ “Полтаваобленерго” та ВАТ
“Полтавський ГЗК”, оскільки рішенням від 02.10.2001 Ленінського
місцевого суду м. Полтави та постановою НКРЕ України від
12.09.2001 № 915 встановлено правомірне визначення позивачем
договірних величин електроспоживання за договором № 1/1/972/81
від 18.06.97.
Колегія суддів, перевіривши наявні нововиявлені фактичні
обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
господарським судом Полтавської області та заслухавши пояснення
присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що
оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а касаційна
скарга позивача – відхиленню з наступних підстав.
Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими
обставинами полягають в тому що господарський суд здійснює такий
перегляд виключно в межах, в яких ці нововиявлені обставини
впливають на правильність вирішення конкретного господарського
спору. В даному випадку нововиявлені обставини, що стали
підставою для прийняття господарським судом Полтавської області
рішення від 07-11.02.2002, були встановлені рішенням від
30.08.2001 Старокиївського місцевого суду м. Києва у справі № 2-
1794, яким визнано недійсним укладений між сторонами договір на
користування електроенергією від 18.06.97 № 1/1/972/81 в частині
визначення граничних величин та потужностей споживання
електроенергії за серпень, вересень, грудень 2000р. та січень-
лютий 2001р. Зазначене рішення було оскаржено в апеляційному
порядку та ухвалою від 05.11.2001 апеляційного суду м. Києва
залишено без змін.
Отже, рішення від 30.08.2001 набрало законної сили з 05.11.2001
(ст. 231 ЦПК України), а встановлені ним фактичні обставини
також були виявлені з 05.11.2001, тобто не були відомі заявнику
(відповідачу) на момент прийняття рішення від 07.08.2001 у
справі № 12/158. З огляду на те, що предметом даного
господарського суду є стягнення з відповідача п’ятикратної
вартості обсягів електроенергії, спожитої останнім понад
встановлені йому позивачем граничні договірні величини та
потужності саме за грудень 2000 року-лютий 2001 року,
господарським судом правомірно з врахуванням вимог ст. 35 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
зафіксовано наявність нововиявлених
обставин, встановлених рішенням Старокиївського місцевого суду
від 30.08.2001, які мають істотне значення для правильного
вирішення спору у справі № 12/158. Адже, згідно імперативних
вимог ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення суду з цивільної
справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для
господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають
значення для вирішення спору, тобто мають преюдиційне значення.
Вищезазначені фактичні обставини є достатньою підставою для
скасування рішень від 02.07.2001 та від 07.08.2001 у справі №
12/158, оскільки вміщені в них висновки суду про наявність
підстав для задоволення позову грунтувалися саме на перевищенні
ВАТ “Полтавський ГЗК” граничних договірних величин та
потужностей електроспоживання на грудень 2000 року-лютий 2001
року, доведених позивачем листами від 07.12.2000 № 02-73/4483,
від 28.12.2000 № 02-73/4825 та від 22.01.2001 № 37-05а/168.
Рішенням Старокиївського місцевого суду м. Києва від 30.08.2001
вказані граничні величини визнано недійсними, тобто спростовані
ті обставини, які були підставою для нарахування за грудень 2000
року-лютий 2001 року та подальшого застосування до відповідача
штрафних санкцій, передбачених ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та п. 5.1 договору від
18.06.97. З набранням законної сили рішенням від 30.08.2001
Старокиївського місцевого суду м. Києва (05.11.2001) припинилися
зобов’язання відповідача сплачувати позивачу штрафні санкції,
нараховані за грудень 2000 року-лютий 2001 року в загальній сумі
112055216,30 грн. у зв’язку з відсутністю граничних договірних
величин, за перевищення яких стягуються такі санкції.
В зв’язку з цим відхиляються посилання скаржника на відсутність
всебічної повної та об’єктивної оцінки судом такого доказу як
договір на користування електроенергією від 18.06.97 та нібито
обумовлене цим порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки переглядаючи судове рішення за нововиявленими
обставинами господарський суд повинен діяти лише в межах, в яких
ці обставини впливають на правильність вирішення даного спору. З
цих же підстав помилковими визнаються вміщені в рішенні від
07.11.02.2002 висновки суду про застосування до спірних
правовідносин положень ст. 210 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
на наявне
дослідження умов п. п. 7.2,7.4 договору від 18.06.97, що
виходить за межі перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Окрім того, помилкове застосування судом ст. 210 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
при відсутності достатніх на це правових підстав
сталося також внаслідок ототожнення таких правопорушень в галузі
електроенергетики як неоплата спожитої електроенергії та
перевищення лімітів (договірних величин) споживання
електроенергії, за вчинення яких законодавством передбачено
різну цивільно-правову відповідальність. За таких обставин
заперечення скаржника з цього приводу заслуговують на увагу, а
тому абзаци 1,2,3 п. 2 мотивувальної частини оскаржуваного
рішення від 07-11.01.2002 підлягають виключенню з тексту
рішення.
Окрім того, згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5,111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені, вирішувати питання про перевагу одних доказів над
іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази. З
цих же підстав не заслуговують на увагу доводи позивача щодо
неоднакового застосування Старокиївським місцевим судом м.
Києва, Ленінським місцевим судом м. Полтави та Національною
комісією України з регулювання електроенергетики законодавства
України про електроенергетику при розгляді одних і тих же
спірних правовідносин сторін, оскільки такі твердження скаржника
фактично грунтуються на наданні переваги одним доказам перед
іншими, що виходить за рамки юрисдикції касаційної інстанції.
Водночас касаційна інстанція зазначає про недотримання судом при
прийнятті рішення від 07-11.02.2002 вимог ч. 8 ст. 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо обов’язковості вказівок в резолютивній
частині рішення результату розгляду зустрічного позову про
визнання неукладеним договору на користування електроенергією
від 18.06.97 № 1/1/972/81. Адже, первісне рішення від 02.07.2001
у справі № 12/158 було змінено рішенням від 07.08.201 лише в
частині первісного позову, а останнім (оскаржуваним) рішенням
від 07-11.02.2002 попереднє рішення від 07.08.2001 скасовано без
зазначення наслідків розгляду зустрічного позову. Враховуючи те,
що нововиявлені фактичні обставини, встановлені рішенням від
30.08.2001 Старокиївського місцевого суду м. Києва у справі № 2-
1794, стосуються лише визнання частково недійсним договору від
18.06.97 № 1/1/972/81, тобто не стосуються питань наявності чи
відсутності істотних умов цього договору, підстави для
задоволення зустрічного позову відсутні. За таких обставин
резолютивна частина рішення від 07-11.02.2002 підлягає
доповненню вказівкою про результати розгляду зустрічного позову
у даній справі.
Таким чином, оскаржуване рішення про відмову в задоволенні
первісних позовних вимог грунтується на відсутності підстав для
стягнення з відповідача штрафних санкцій за понадлімітне
споживання електроенергії у грудні 2000р.-лютому 2001р., що
встановлено рішенням від 30.08.2001 Старокиївського місцевого
суду м. Києва у справі № 2-1794, яке набрало законної сили та не
скасоване у встановленому порядку.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку про
правомірне застосування судом при прийнятті оскаржуваного
рішення норм чинного законодавства та відсутність будь-яких
підстав вважати, що судом помилково застосоване матеріальне чи
процесуальне право.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5,111-7-111-9,111-
11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Полтаваобленерго” залишити без
задоволення, а рішення від 07-11.02.2002 господарського суду
Полтавської області у справі № 12/158 залишити без змін,
доповнивши резолютивну частину рішення пунктом 3 такого змісту:
“В задоволенні зустрічного позову ВАТ “Полтавський гірничо-
збагачувальний комбінат” відмовити”.
Наявний пункт 3 резолютивної частини рішення від 07-11.02.2002
відповідно вважати пунктом 4.
Виключити з рішення від 07-11.02.2002 абзаци 1,2,3 пункту 2
мотивувальної частини рішення та посилання на ст. 210 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов
Й.Мілевський