ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2002 Справа N 7/39-2001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів: Грека Б.М., Чупруна В.Д.
розглянувши у відкритому державної податкової інспекції у
судовому засіданні Великоберезнянському районі
касаційну скаргу Закарпатської області від 07.03.2002
р. № 629
на рішення господарського суду Закарпатської
області від 04.02.2002 р.
у справі № 7/39-2001
господарського суду Закарпатської області
за позовом приватного підприємства “СІО”
державної податкової інспекції у
Великоберезнянському районі
до Закарпатської області
про про визнання недійсним рішення ДПІ від 15.12.2000 р.
Рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 16.02.2001
р. позов задоволено. Рішення державної податкової інспекції у
Великоберезнянському районі Закарпатської області від 15.12.2000
р. визнане недійсним.
Постановою голови арбітражного суду Закарпатської області
Н.М.Ващиліної від 12.06.2001 р. рішення суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2001
року рішення від 16.02.2001 р. та постанову від 12.06.2001 року
арбітражного суду Закарпатської області скасовано, справу
передано на новий розгляд господарському суду Закарпатської
області.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від
04.02.2002 року позовні вимоги приватного підприємства “СІО”
задоволено. (а.с.138-140). Рішення державної податкової
інспекції у Великоберезнянському районі Закарпатської області
від 15.12.2000 р. визнане недійсним.
Від державної податкової інспекції у Великоберезнянському районі
Закарпатської області надійшла касаційна скарга, в якій касатор
просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської
області, посилаючись на те, що судом невиконана вказівка Вищого
господарського суду України, а саме, нез’ясоване при новому
розгляді справи, що є продукцією рослинництва – деревина черешні
чи плоди черешні, чи перше і друге разом взяте, для чого
необхідно отримати відповідний висновок від спеціалізованої
установи.
Вищий господарський суд України дослідивши матеріали справи,
В С Т А Н О В И В:
Державною податковою інспекцією у Великоберезнянському районі
Закарпатської області було проведено перевірку приватного
підприємства “СІО” щодо дотримання податкового законодавства, за
результатами якої було складено акт перевірки від 04.12.2000 р.
(а.с.6-7) та прийнято рішення від 15.12.2000 р. (а.с.5) про
застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення
законодавства про оподаткування, у зв’язку з чим позивачу було
донараховано прибуткового податку з громадян на суму 25040,36
грн. та пеню у сумі 14394,12 грн..
Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є
спір між сторонами щодо визначення поняття “продукція
рослинництва”. Так приватне підприємства “СІО” вважає, що доход
отриманий від реалізації саджанців черешні, що вирощені
громадянами на власній присадибній ділянці, на підставі п. 1 “є”
ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий
податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
не повинен включатись до сукупного
оподаткованого доходу, оскільки саджанці черешні є продукцією
рослинництва. Державна податкова інспекція у
Великоберезнянському районі Закарпатської області вважає, що
зрублені на присадибних ділянках громадян дерева черешні, які
скуповувало приватне підприємство “СІО”, не є продукцією
рослинництва, а деревиною, тому належить до продукції
лісозаготівлі, у зв’язку з чим при реалізації їх громадянами
повинен нараховуватись прибутковий податок.
Судова колегія на підставі матеріалів справи та висновків
господарського суду щодо визначення спірних понять, приходить до
висновку, що відповідач вдається до тлумачення сфери
використання Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий
податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
, який має силу закону, хоча
відповідно до Закону України “Про державну податкову служби
України” не має належних для того повноважень.
Клопотання відповідача про запит у Торгово-промислову палату
України для вияснення питання належності деревини черешні до
продукції рослинництва, судом першої інстанції правомірно
відхилені. Відповідач, заявляючи клопотання, не дає належного
обґрунтування необхідності звернення до Торгово-промислової
палати, як саме спеціалізованої установи, не визначає перелік
питань, які необхідно вивчити або досліди з визначеного ним
питання, тобто відсутні підстави для задоволення такого
клопотання судом.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що рішення
господарського суду відповідає вимогам закону та фактичним
обставинам справи, тому підстав для його зміни чи скасування
немає.
На підставі п. 1 “є” ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України
“Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
, керуючись п. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у
Великоберезнянськом районі Закарпатської області від 07.03.2002
р. № 629 у справі № 7/39-2001 господарського суду Закарпатської
області залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Закарпатської області від
04.02.2002 року у зазначеній справі залишити без змін.
3. Справу № 7/39-2001 повернути до господарського суду
Закарпатської області.
Головуючий В.Чабан
Судді Б.Грек
В.Чупрун