ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7.05.2002 Справа N 17-6-12/01-7783
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Ткаченко Н.Г.,
Уліцького А.М.
за участю представників
сторін:
від позивача — Кожевін Є.Н. — довіреність № 235 від
24.04.02, Чібічьян О.Р. —
довіреність № 14 від 02.01.02
розглянув касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Одесі з функціями безпосереднього
обслуговування та контролю за
великими платниками податків
на постанову від 22.01.02
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 17-6-12/01-7783
господарського суду Одеської області
за позовом Одеської залізниці
до Державної податкової інспекції у м.
Одесі з функціями безпосереднього
обслуговування та контролю за
великими платниками податків
Про визнання рішення недійсним
У вересні 2001 року Одеська залізниця пред'явила в суді позов до
Державної податкової інспекції у м. Одесі про визнання недійсним
рішення № 123/15-1/01071315/8762 від 31.08.01 про застосування
та стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних строків
сплати узгодженого податкового зобов'язання, яким застосовано
штраф у розмірі 50% суми податкового зобов'язання — 2500000 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.11.01
(судді: Юдова В.З. (головуюча)), Панченко О.Л., Владимиренко
С.В.) у позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що
надана позивачем в ДПІ податкова декларація з ПДВ за серпень
1999 року, свідчить, що вказана в ній сума ПДВ, яка підлягає
сплаті в бюджет, є податковим зобов'язанням, самостійно
визначеним платником податків у податковій декларації,
узгодженим з дня подання такої податкової декларації до ДПІ.
Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
відповідачем
обгрунтовано застосовано штраф у розмірі 50% узгодженої суми
податкового зобов'язання.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
22.01.02 (судді: Продаєвич Л.В., Пироговський В.Т., Желова В.І.)
рішення скасовано, позов задоволено.
Скасовуючи рішення і задовольняючи позов, апеляційний
господарський суд виходив з того, що господарським судом не
врахована дата винесення податкового боргу, а саме 1999 рік,
коли було відсутнє поняття узгодженого податкового зобов'язання,
податкова декларація з ПДВ надана до органу ДПС 20.09.99, тобто
податкова звітність щодо форми та строків її подання відповідала
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і
не подавалась відповідно до вимог Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, проведення
вексельного заліку, який тривалий час був предметом судового
розгляду, не може вважатися наслідком помилок в обчисленні
податків, тому уточнена декларація за минулий період не повинна
складатися. Відповідачем не направлялось позивачу податкове
повідомлення.
Крім того, рішенням господарського суду від 19.10.01, залишеного
без змін постановою апеляційного господарського суду від
25.12.01 Одеській залізниці списано борг в сумі 5000000 грн.
У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Одесі з
функціями безпосереднього обслуговування та контролю за великими
платниками податків просить постанову апеляційного
господарського суду скасувати, а рішення господарського суду
залишити без змін, посилаючись на те, що апеляційним судом
безпідставно не враховані вимоги Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, “Про системи
оподаткування”, а також неправомірно зроблено посилання на
списання податкового боргу за рішенням суду бо підчас перевірки
Одеської залізниці податковий борг не було списано.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О., пояснення
представників позивача, перевіривши повноту встановлених
обставин справи та їх юридичну оцінку, колегія суддів Вищого
господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судовими інстанціями і вбачається з матеріалів
справи, Одеська залізниця надала до податкового органу
декларацію з податку на додану вартість за серпень 1999 року, в
якій відобразила суму зобов'язань з ПДВ — 8841399 грн. Згідно
облікової картки 21.12.99 Одеською залізницею погашено
заборгованість перед бюджетом за серпень 1999 року у сумі
5000000 грн. простим казначейським векселем № 51300001036893,
виданим 13.12.99 Держказначейством України.
29.12.99 Держказначейством України вексельний залік скасовано і
Одеській залізниці поновлена недоїмка по ПДВ у сумі 5 млн.грн.
Таким чином, станом на 31.12.99 у позивача існував податковий
борг.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 22.02.00 вексельний
залік було поновлено.
Рішенням Вищого арбітражного суду України від 15.12.00
вексельний залік із застосуванням простого казначейського
векселя, датованого 13.12.99 № 51300001036893 на суму 5 млн.грн.
визнано недійсним.
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов
в порядку нагляду Вищого арбітражного суду України від 21.02.01
рішення від 15.12.00 скасовано і в позові про визнання недійсним
вексельного заліку відмовлено.
Постановою Президії Вищого арбітражного суду України від 06.04.
01 постанова від 21.02.01 скасована і залишено без змін рішення
від 15.12.00.
Згідно довідки Вищого господарського суду України № 01-9/296 від
18.03.02, направленої на адресу слідчого відділу податкової
міліції Державної податкової адміністрації в Одеській області
постанова від 06.04.01 президії Вищого арбітражного суду України
у зв'язку з допущеною секретаріатом помилкою Одеській залізниці
не направлялась.
23.08.01 Державною податковою адміністрацією в Одеській області
за наслідками перевірки правильності нарахування та своєчасності
внесення в бюджет податку на додану вартість Одеською залізницею
при розрахунках з бюджетом казначейським векселем №
51300001036893 за серпень 1999 року складено акт, в якому
вказано, що на підставі постанови президії ВАСУ від 06.04.01
Одеська залізниця не сплатила до бюджету узгоджене податкове
зобов'язання за серпень 1999 року в сумі 5 млн.грн.
Проте цей висновок податкової адміністрації спростовується
вищенаведеною довідкою.
Таким чином, станом на 23.08.01 позивачу не було відомо про
наявність у нього недоїмки по ПДВ в сумі 5000000 грн.
Апеляційним господарським судом обгрунтовано не взято до уваги
вимоги Закону України № 2181 від 21.12.00 “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, бо станом на 20.09.99 (коли
позивачем було надано податкову декларацію з ПДВ) діяв Закон
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яким
було урегульовано строки і порядок надання податкової звітності
і в якому відсутнє поняття узгодженого податкового зобов'язання,
введеного Законом № 2181 від 21.12.00 ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Обґрунтовано судом взято до уваги рішення господарського суду
Одеської області від 19.10.01, залишене без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.01, яким
зобов'язано відповідача списати з позивача заборгованість перед
Державним бюджетом України по ПДВ на загальну суму 5 млн.грн.
Рішенням Державної податкової інспекції в м. Одесі від 23.10.01
№ 150/24-52/93/010713-15 на підставі п. п. 18.1.1 п. 18.1 ст. 18
Закону України № 2181 від 21.12.00 ( 2181-14 ) (2181-14)
та рішення
господарського суду Одеської області від 19.10.01 податковий
борг Одеської залізниці в сумі 5 млн.грн. списано.
Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду
відповідає вимогам закону і обставинам справи і підстав для її
скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Одесі з
функціями безпосереднього обслуговування та контролю за великими
платниками податків залишити без задоволення, а постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.02 у справі
№ 17-6-12/01-7783 — без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: Н.Ткаченко
А.Уліцький