ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7.05.2002 Справа N 17-3-13/01-7324
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів : Ткаченко Н.Г., Уліцького А.М.
за участю представників
сторін
від позивача Лисенко О.П. доручення № 8/Д-2/02 від 02.01.2002
Шмуклермана Б.М. доручення № 26/1-892
від 19.12.2001
Волинський В.А. доручення № 8/15-24 від 29.04.2002
від відповідача Лосяк Л.І. доручення № 11/01-034 від 30.04.2002
розглянув касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічевську
на постанову від 06.02.2002
Одеського апеляційного господарського суду
у справі 17-3-13/01-7324
господарського суду Одеської області
за позовом Іллічівського морського
торговельного
порту
До Державної податкової інспекції у
м. Іллічівську
Про визнання рішення недійсним
В серпні 2001 року Іллічівський морський торговельний порт
пред’явив в суді позов до Державної податкової інспекції в м.
Іллічівську про визнання недійсним рішення № 495-17-1-
0112572/6344 в частині донарахування прибуткового податку в сумі
12893,72 грн. та застосуванні фінансових санкцій в сумі 25787,44
грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2001
(суддя Панченко О.Л.) позов задоволено виходячи з того, що
позивачем не допущено порушень Декрету Кабінету Міністрів
України № 13-92 від 26.12.92 “Про прибутковий податок з
громадян” ( 13-92 ) (13-92)
.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
06.02.2002 (судді: Бандура Л.І. (головуюча)), Поліщук Л.В., Разюк
Г.П.) рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м.
Іллічівську просить рішення господарського суду Одеської області
та постанову Одеського апеляційного господарського суду
скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що судовими
інстанціями порушені вимоги ст.ст. 2, 8, 11 Декрету Кабінету
Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”
( 13-92 ) (13-92)
.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О. пояснення представників
сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх
юридичну оцінку, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Декрету “Про прибутковий податок з громадян”
( 13-92 ) (13-92)
об’єктом оподаткування у громадян, які мають постійне
місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за
календарний рік, одержаний з різних джерел як на території
України, та і за її межами.
При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються
доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій
(національній або іноземній валюті).
10.08.2001 Державною податковою адміністрацією в Одеській
області за наслідками перевірки дотримання вимог законодавства
про оподаткування Іллічівським морським торгівельним портом за П
півріччя 2000 року – 1 квартал 2001 року складено акт, в якому
вказано, що в гуртожитку ВПУ № 22 проживають робітники порту та
сторонні громадяни, оплату за яких здійснює порт згідно
виставлених рахунків ВПУ-22, тоді як громадянами сплата
проводиться у розмірі 25% від встановленого тарифу.
Таким чином, особами, які постійно проживають в гуртожитку ВАУ-
22 за період з 01.10.2000 по 01.06.2001 було одержано доходів у
вигляді повної вартості проживання в гуртожитку.
На вказані доходи донараховується прибутковий податок з громадян
2326,97 грн.
Згідно наказу порту № 172 від 24.02.2000 плата за проживання у
гуртожитках для робітників сторонніх організацій становить 96,48
грн. за 1 ліжко-місце в місяць. Фактично сторонніми робітниками
сплачувалось 25% як для робітників порту.
Різниця є доходом, на який донараховано прибутковий податок з
громадян в сумі 9789,74 грн.
Проте судові інстанції прийшли до правильного висновку, що
різниця між оплатою, яку проводив порт і працівники порту, а
також сторонні особи, які проводили оплату в розмірі 25%, не є
доходами громадян в розумінні ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів
України “Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
, оплата
громадянами за проживання проводилась у встановленому розмірі і
при цьому ніякого доходу громадяни не отримували.
Оплата за проживання здійснювалась відповідно до наказу № 172
від 24.02.2000 Іллічівського морського торговельного порту.
При цьому враховано розпорядження голови Одеської обласної
державної адміністрації № 55/А від 27.01.2000 “Про оплату за
проживання в гуртожитках робітників і службовців”, яким
встановлено граничний розмір плати за проживання в гуртожитках,
а також сплату компенсації підприємствами, де працюють
проживаючі.
З урахуванням викладеного постановлені судовими інстанціями
рішення і постанова відповідають фактичним обставинам справи та
вимогам закону і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську
залишити без задоволення, а постанову від 06.02.2002 Одеського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Одеської області від 27.11.2001 у справі № 17-3-13/01-7324 без
змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: Н.Ткаченко
А.Уліцький