ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2002                                       Справа N 3/481

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів;

за участю представників:

позивача: -

відповідачів:     1. присутні,

                  2. -

                  3. присутні,

3-ї сторони:      присутні

розглянув

касаційну скаргу  головного фінансового управління Кіровоградської

                  облдержадміністрації

на  рішення       господарського суду м. Києва

у справі          № Х1

за позовом        ЗАТ "ХХХ"

до                Кіровоградської облдержадміністрації,

                  ДАК "YYY",

                  ЗАТ "SSS"

3-ї сторони без самостійних

вимог на стороні

відповідача       ВАТ "QQQ"

про               стягнення 5326932,27 грн.

                            встановив:

Рішенням господарського  суду м.  Києва від 20.08.2001 з головного

фінансового  управління  Кіровоградської  облдержадміністрації  на

користь ЗАТ "SSS" стягнуто 5938494,41 грн. основного боргу.

Рішення суду  мотивовано тими обставинами,  що згідно п.4 договору

доручення  від  25.02.98  обов'язок  здійснення   розрахунків   за

продукцію    покладений    на    Головне    фінансове   управління

Кіровоградської облдержадміністрації,  яке  додатково  гарантувало

оплату паливно-мастильних матеріалів листом № 3-31 від 04.03.98.

Кіровоградське облфінуправління підтвердило проведення розрахунків

за поставлені паливно-мастильні матеріали на  суму  2893600  грн.,

тобто своїми діями обумовило наявність господарських правовідносин

за своєю участю.

Головне управління  Кіровоградської  облдержадміністрації  просить

рішення  господарського  суду  м.Києва по цій справі скасувати,  у

позові відмовити,  оскільки судом не повністю з'ясовані  обставини

справи,   які   зумовили  притягнення  фінансового  управління  до

відповідальності,  не  дана  правова  оцінка  договору  доручення,

гарантійному листу, механізму та графіку поставок.

Зокрема, акти  звірки є лише доказом тієї обставини,  що фінансове

управління здійснювало контроль за поставками.  Акт звірки не  має

переваг над іншими доказами у справі.

Вищий господарський  суд  України  у відкритому судовому засіданні

дослідив матеріали справи та встановив наступне.

Відповідно до ст.111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна скарга  має

містити   зазначення   суті   порушення   норм   матеріального  чи

процесуального права.

Порушення норм  матеріального  права   випливає   з   застосування

неналежного   закону,   незастосування   закону,   якій   підлягав

застосуванню, неправильному тлумаченню закону.

Всупереч зазначеному у касаційній скарзі  є  штучне  посилання  на

загальне   порушення   норм  матеріального права (ст.48 ЦК України

( 1540-06 ) (1540-06)
        ) та процесуального законодавства  (т. 62  ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        ),   скаржником   не   доведено  наявність  причинно  -

наслідкового зв'язку між прийнятим рішенням та порушеним законом.

Відповідно до ст.111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція

не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не

були встановлені у рішенні або постанові  господарського  суду  чи

відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого

доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази

або додатково перевіряти докази.

В зв'язку  з  цим  не  приймається  до  уваги  посилання головного

фінансового управління Кіровоградської облдержадміністрації на те,

що  акти  звірки  є  лише  доказом  тієї  обставини,  що  скаржник

здійснював контроль за поставками, акт звірки не має переваг перед

іншими доказами.

Оцінка актів звірки, листів, механізму та графіку поставок тощо не

є предметом розгляду Вищого господарського суду України.

З огляду на викладене прийняте фінансовим управлінням зобов'язання

забезпечити  оплату в межах видатків на фінансування регіонального

контракту   (п.4   договору   на   постачання   паливно-мастильних

матеріалів),      що      затверджений      заступником     голови

облдержадміністрації,  підписаний фінансовим управлінням  свідчить

про  правомірність  та обгрунтованість рішення господарського суду

м.Києва по цій справі.

Вищезазначене додатково зобов'язання  підтверджується  гарантійним

листом  від 07.04.98 № 23-56/8,  згідно якого фінансове управління

облдержадміністрації  гарантувало  здійснення   оплати   в   межах

видатків на фінансування регіонального контракту 1998р., в т.ч. на

проведення весняно-польових робіт в сумі 5,6 млн.грн.

За таких  обставин  Вищий  господарський  суд  України  не  вбачає

наявності    порушення   або   неправильного   застосування   норм

матеріального або процесуального права  у  рішенні  господарського

суду м.Києва.

Згідно ст.77   ГПК   України   ( 1798-12   ) (1798-12)
          в  засіданні  суду

оголошувалась перерва до 07.05.2002 до 9 год. 40 хв.

Виходячи з викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,

111-11,  111-12,  Господарського  процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

                           ПОСТАНОВИЛИ:

1. Рішення господарського суду м.  Києва по справі №  Х1  залишити

без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

2. Ухвалу  Вищого господарського суду України від 11.04.2002 (п.4)

в частині зупинення  виконання  рішення  суду  по  цій  справі  до

закінчення перегляду в порядку касації вважати такою,  що втратила

чинність.