ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
26.04.2002                                        Справа N 6/403
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої                   Борденюк Є.М.
суддів:                      Яценко О.В., Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу   Відкритого акціонерного товариства
                             “Донцемент”
на рішення та постанову      від 07.11.2001 р. господарського
                             суду Донецької області та від
                             18.02.2002 р. Донецького
                             апеляційного господарського суду
у справі                     № 6/403 господарського суду
                             Донецької області
за позовом                   Акціонерного товариства закритого
                             типу Українського
                             ремонтно-будівельного підприємства
                             “Шлях”
до                           Відкритого акціонерного товариства
                             “Донцемент”
 
Про   стягнення 53184 грн. 94 коп.
 
в судовому засіданні взяли   Єремєєв ЮВ – дов. від 24.04.2002 р.
участь представники:         № 16
від позивача:                Безверха С.В. – дов. від 04.02.2002
від відповідача:             р.
 
Заслухавши  доповідь судді Яценко О.В., пояснення  представників
відповідача  та  позивача, перевіривши матеріали  справи,  Вищий
господарський суд України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
15.04.2002   р.   Відкрите  акціонерне  товариство   “Донцемент”
звернулось  до Вищого господарського суду України  з  касаційною
скаргою  на  рішення господарського суду Донецької  області  від
07.11.2001    р.    та    постанову   Донецького    апеляційного
господарського  суду  від 18.02.2002 р. за позовом  Акціонерного
товариства  закритого  типу  Українського  ремонтно-будівельного
підприємства   “Шлях”  до  Відкритого  акціонерного   товариства
“Донцемент” про стягнення 53184 грн. 94 коп.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду  було
залишено   без  зміни  рішення  господарського  суду   Донецької
області,  яким позовні вимоги позивача були задоволені частково,
а саме: стягнуто на користь АТЗТ УРБП “Шлях” з поточного рахунку
ВАТ  “Донцемент” основний борг в сумі 49121 грн. 60 коп. , річні
в  сумі 2503 грн. 18 коп. , витрати по держмиту в сумі 516  грн.
24   коп.  та  69  грн.  за  інформаційно-технічне  забезпечення
судового  процесу. В решті позову відмовлено та  провадження  по
справі припинено, так як позивач відмовився від позову і відмова
була прийнята господарським судом.
 
В  касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство  “Донцемент”
просить  скасувати рішення господарського суду Донецької області
від   07.11.2001   р.   та  постанову  Донецького   апеляційного
господарського суду від 18.02.2002 р., як такі,  що  прийняті  з
порушенням норм матеріального та процесуального права.
 
Перевіряючи   юридичну  оцінку  встановлених   судом   фактичних
обставин  справи та їх повноту, Вищий господарський суд  України
дійшов висновку, що рішення та постанова по справі прийняті поза
межами норм чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.
 
Акціонерне      товариство     закритого     типу     Українське
ремонтно-будівельне підприємство “Шлях” подало майновий позов до
юридичної   особи,  стосовно  якої  було  порушено  справу   про
банкрутство.
 
Як  вбачається  з матеріалів справи, 11.12.2000  р.  арбітражним
судом  Донецької області була порушена справа за № 24/241-Б  про
банкрутство   Відкритого  акціонерного  товариства  “Донцемент”,
введено  мораторій на задоволення вимог кредиторів та  процедура
розпорядження  майном,  про  що винесено  ухвалу.  В  офіційному
друкованому органі – газеті “Голос України” 20.01.2001  р.  було
опубліковане  надане  ініціативним  кредитором  оголошення   про
порушення  справи. Позивач з грошовою вимогою до  відповідача  в
установлений Законом місячний термін не звертався і  не  подавав
до суду заяву про визнання його кредитором.
 
За  результатами попереднього засідання арбітражний суд  ухвалою
від  19.03.2001  р.  визнав кредиторів та  затвердив  реєстр  їх
вимог,  в  якому вимоги позивача відсутні, зазначивши також,  що
вимоги   кредиторів,   що  заявлені  після  закінчення   строку,
встановленого для їх подання, або незаявлені взагалі, вважаються
погашеними.
 
При  вирішенні  спору,  суди мали застосовувати  матеріальні  та
процесуальні норми законодавства України про банкрутство.
 
Відповідно   до   преамбули  Закону  України  “Про   відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
          цей Закон встановлює умови та порядок відновлення
платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності – боржника
або   визнання  його  банкрутом  та  застосування  ліквідаційної
процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
 
Строки  та  порядок виявлення кредиторів та осіб, які  виявляють
бажання взяти участь у санації боржника встановлені в ст. 14  р.
ІІ Закону.
 
Кредитори  ВАТ  “Донцемент” у передбачений Законом  спосіб  були
своєчасно  повідомлені про порушення справи  про  банкрутство  і
вправі  були заявити свої вимоги відповідно до встановлених  ним
процедур.
 
Наслідки щодо грошових вимог, не заявлених в процесі справи  про
банкрутство  боржника, визначені п. 5 ст. 31  Закону  –  вимоги,
заявлені  після закінчення строку, встановленого для їх подання,
не розглядаються і вважаються погашеними.
 
Таким  чином,  грошові  зобов’язання  відповідача  виключно   на
підставі п. 5ст. 31 Закону вважаються погашеними.
 
Доводи позивача про те, що умови затвердженої арбітражним  судом
мирової  угоди  є обов’язковими виключно для кредиторів,  вимоги
яких було включено до реєстру вимог кредиторів, і не поширюються
на  кредиторів, вимоги яких не були заявлені згідно  зі  ст.  14
Закону, не можуть бути враховані судом з наступного.
 
Процедура   банкрутства   охоплює  всіх   кредиторів   боржника,
незалежно  від того заявили вони свої вимоги до суду  чи  ні,  і
вчинки  кредиторів  поза встановленого правового  порядку  мають
тягнути для них негативні наслідки, передбачені законодавством.
 
В  даному випадку стягнення заборгованості з боржника на користь
кредитора, який утримався від заявлення грошових вимог,  ставить
такого  кредитора  в  вигідніше становище,  порівняно  з  іншими
кредиторами,  які  виконали  вимоги Закону,  а  отже  об’єктивно
порушує їх майнові права, оскільки ставить під загрозу виконання
умов  мирової  угоди і всієї процедури задоволення  їх  грошових
вимог.
 
Отже,  висновки  судів про те, що позивач не  втратив  права  на
позов   про   стягнення  заборгованості  є  помилковими   і   не
ґрунтуються   на  приписах  Закону,  що  є  підставою   для   їх
скасування, а позовні вимоги залишенню без задоволення.
 
Керуючись  статтями  111-5,  111-7, 111-9-111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.     Касаційну   скаргу  Відкритого  акціонерного   товариства
“Донцемент” на рішення господарського суду Донецької області від
07.11.2001    р.    та    постанову   Донецького    апеляційного
господарського суду від 18.02.2002 р. задовольнити.
 
2.     Рішення   господарського  суду  Донецької   області   від
07.11.2001    р.    та    постанову   Донецького    апеляційного
господарського суду від 18.02.2002 р. скасувати.
 
3.   Провадження у справі припинити.
 
4.    Зобов’язати господарський суд Донецької області в  поворот
виконання  рішення  від 07.11.2001 р. у справі  №  6/403  видати
наказ.
 
Головуюча Борденюк Є.М.
 
Судді:    Яценко О.В.
 
          Харченко В.М.