ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
26.04.2002                              Справа N 17-2-18/01-8465
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                  Кочерової Н.О.
суддів :                     Рибака В.В., Уліцького А.М.,
розглянув касаційну скаргу   спеціалізованої державної
                             податкової інспекції по роботі з
                             великими платниками податків у м.
                             Одесі
на постанову                 від 22.01.2002
                             Одеського апеляційного
                             господарського суду
господарського суду          Одеської області
у справі                     № 17-2-18/01-8465
за позовом                   Державної судноплавної компанії
                             “Чорноморське морське пароплавство”
До                           спеціалізованої державної
                             податкової інспекції по роботі з
                             великими платниками податків у м.
                             Одесі
 
Про   визнання недійсним рішення
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
У  серпні  2001 року Державна судноплавна компанія “Чорноморське
морське  пароплавство”  пред’явило в  суді  позов  до  Державної
податкової інспекції в м. Одесі про визнання недійсним рішення №
61-23-0-20956215/6838  від  26.06.2001   про   застосування   та
стягнення  фінансових  санкцій за  порушення  законодавства  про
оподаткування, яким застосовані фінансові санкції  за  порушення
Закону  України  “Про  застосування  реєстраторів  розрахункових
операцій  в  сфері торгівлі, громадського харчування та  послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         в сумі 1229790,6 грн.
 
В  обгрунтування  позовних вимог зазначало, що  Міжрейсова  база
моряків   є   структурним  підрозділом  Державної   судноплавної
компанії  “Чорноморське  морське пароплавство”,  тобто  не  може
платником податків, так як не є юридичною особою.
 
Ухвалою  господарського  суду Одеської  області  від  15.11.2001
замінено  первісного відповідача державну податкову інспекцію  у
м.  Одесі,  у  зв’язку з її ліквідуванням, належним відповідачем
державною   податковою  інспекцією  у  м.  Одесі   з   функціями
безпосереднього   обслуговування   та   контролю   за   великими
платниками податків.
 
Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  15.11.2001
(суддя Продаєвич В.О.) позов задоволено.
 
Визнано  недійсним рішення державної податкової інспекції  у  м.
Одесі № 61-23-0-20956215/6838 від 12.06.2001.
 
Задовольняючи  позов  господарський  суд  виходив  з  того,   що
державною податковою інспекцією застосовані фінансові санкції до
Міжрейсової бази моряків як до структурного підрозділу Державної
судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство”,  хоча
він не є суб’єктом підприємницької діяльності.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
22.01.2002  (судді:  Бандура Л.І., Поліщук Л.В.,  Туренко  В.Б.)
рішення господарського суду Одеської області залишено без змін.
 
Залишаючи рішення без змін апеляційна інстанція виходила з того,
що  державна  податкова  інспекція у м.  Одесі  не  довела  факт
порушення  позивачем  п. 1 ст. 17 Закону України  “Про  внесення
змін до Закону України “Про застосування електронних контрольно-
касових  апаратів  і  товарно-касових книг  при  розрахунках  із
споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
В  касаційній скарзі спеціалізована державна податкова інспекція
по  роботі  з  великими платниками податків у м.  Одесі  просить
рішення    господарського   суду   та   постанову   апеляційного
господарського суду скасувати, посилаючись на те, що  твердження
суду  щодо Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське
пароплавство”,  яка не є юридичною особою, є необгрунтованим  та
незаконним.
 
Заслухавши  доповідь  судді Кочерової Н.О., перевіривши  повноту
встановлених  обставин  справи  і  їх  юридичну  оцінку,   Вищий
господарський  суд України вважає, що касаційна скарга  підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
 
Відповідно   до   ст.   17  Закону  України  “Про   застосування
реєстраторів,   розрахункових   операцій   у   сфері   торгівлі,
громадського  харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          за  порушення
вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності,  які
здійснюють  операції за товари (послуги) за рішенням відповідних
органів   державної  податкової  служби  України  застосовуються
фінансові санкції.
 
Відмовляючи  в  позові  судові інстанції не  з’ясували  належним
чином   чи   зареєстрована  в  якості  суб’єкта  підприємницької
діяльності    “Міжрейсова    база   моряків”,    чи    суб’єктом
підприємницької  діяльності  є  Державна  судноплавна   компанія
“Чорноморське   морське   пароплавство”.   При   цьому   судовим
інстанціям  необхідно було врахувати вимоги  постанови  Кабінету
Міністрів  України  №  740 від 25.05.98 “Про  порядок  державної
реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності” ( 740-98-п ) (740-98-п)
        .
 
Згідно  ст.  31 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
          юридична
особа   може  відкривати  філії  і  представництва  в   порядку,
встановленому законодавством.
 
Керівник філіалу або представництва діє на підставі довіреності,
одержаної від відповідної юридичної особи.
 
У  випадку, якщо відособленим структурним підрозділам, створеним
юридичними  особами, надане право здійснювати  в  господарському
суді  повноваження сторони в справі, такі структурні  підрозділи
мають право від імені юридичної особи бути позивачами в суді.
 
Як  вбачається  з матеріалів справи позов пред’явлено  Державною
судноплавною   компанією  “Чорноморське  морське  пароплавство”,
фінансові санкції застосовані відносно міжрейсової бази моряків.
 
Судові інстанції при вирішенні справи оцінки таким діям не дали,
Статут Чорноморського морського пароплавства не витребували і не
з’ясували чому саме ним заявлено позов.
 
Враховуючи,   що  судовими  інстанціями  не  повно   встановлені
обставини  справи,  що  позбавляє дати їм правильну  оцінку,  то
рішення і постанова підлягають скасуванню.
 
Керуючись    ст.ст.    111-5,   111-7,   111-9,    111-10-111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції
по   роботі   з  великими  платниками  податків   у   м.   Одесі
задовольнити.
 
Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
22.01.2002  та рішення господарського суду Одеської області  від
15.11.2001   у   справі  №  17-2-18/01-8465  скасувати,   справу
направити  на  новий  розгляд  до господарського  суду  Одеської
області.
 
Головуючий               Н. Кочерова
 
Судді                    В. Рибак
 
                         А. Уліцький