ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.04.2002 Справа N 21/676
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.,
судді
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши за участю представника відповідача касаційну скаргу
акціонерного товариства закритого типу “Київсоюзшляхпроект”
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.12.2001 року
у справі № 21/676
за позовом акціонерного товариства закритого типу
“Київсоюзшляхпроект”
до державного госпрозрахункового підприємства
“Укрінформзв'язок”
про стягнення 69 933 грн.48 коп. ,
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство закритого типу “Київсоюзшляхпроект” подало
господарському суду м. Києва позов до державного
госпрозрахункового підприємства “Укрінформзв'язок” про стягнення
69 933 грн. 48 коп.
Рішенням від 4.10.2001 року (суддя Е. Шевченко) позов задоволено
частково: присуджено до стягнення 59 168 грн. 45 коп. боргу, 9
091 грн. 38 коп. збитків, в частині стягнення 3 відсотків річних
провадження у справі припинено.
Рішення суду мотивовано укладанням між сторонами договору
оренди, на підставі якого відповідач отримав від позивача в
оренду приміщення строком до 1.08.1997 року, з можливістю
пролонгації його умов на строк наступного календарного року.
Строк дії зазначеного договору оренди був пролонгований
сторонами на невизначений термін, проте з.12.1999 року
відповідач припинив внесення орендної оплати, а в квітні 2001
року без належного повідомлення орендодавця звільнив орендовані
приміщення.
Постановою від 25.12.2001 року Київського апеляційного
господарського суду (судді С.Бондар, Т.Барицька, Б. Отрюх)
рішення господарського суду м. Києва змінено - стягнуто з
відповідача 5 423 грн. 84 коп. боргу з урахуванням індексу
інфляції.
Постанова мотивована тим, що відповідно до статті 260 Цивільного
кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в разі продовження
користування майном після закінчення строку договору за
відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається
поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі в будь-
який час відмовитись від договору, попередивши про це другу
сторону за один місяць.
Листом від 23.11.1999 року за № 047/124 відповідач відмовився
від умов договору оренди на 2000 рік. Таким чином, договір
оренди припинив свою дію 31.12.1999 року.
У касаційній скарзі акціонерне товариство закритого типу
“Київсоюзшляхпроект” просить постанову від 25.12.2001 року
Київського апеляційного господарського суду скасувати, а рішення
від 4.10.2001 року господарського суду м. Києва залишити без
змін.
В обґрунтування власних вимог скаржник посилається на
неправильне застосування апеляційним господарським судом норм
матеріального права.
На його думку до спірних правовідносин необхідно застосовувати
Закон України “Про оренду державного та комунального майна”,
згідно з пунктом 2 статті 17 якого у разі відсутності заяви
однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди
протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він
вважається продовженим на той самий термін і на тих самих
умовах, які були передбачені договором.
Відповідач вважає, що постанова апеляційного суду ґрунтується на
фактичних обставинах справи і прийнята відповідно до чинного
законодавства та просить залишити її без змін, а касаційну
скаргу без задоволення.
На підставі клопотання позивача з 2 до 25.04.2002 року в
судовому засіданні оголошувалася перерва.
Заслухавши представника відповідача Л. Турчинську, перевіривши
правильність застосування Київським апеляційним господарським
судом норм матеріального права, і з урахуванням меж перегляду
справи в касаційній інстанції, колегія суддів знаходить за
необхідне касаційну скаргу акціонерного товариства закритого
типу “Київсоюзшляхпроект” залишити без задоволення з наступних
підстав.
Цивільні права і обов’язки виникли між сторонами на підставі
договору оренди від 1.08.1996 року № 36, відповідно до якого
відповідач отримав від позивача у платне строкове користування
нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5.
Статтею 2 договору сторони встановили строк дії оренди з
1.08.1996 року до 1.08.1997 року з можливістю для орендаря
подовжити його на рік за умови згоди орендодавця. У разі ж
відмови від умов договору сторона, що ініціює припинення дії
договору, мала повідомити про це іншу сторону за тридцять днів у
письмовій формі.
Як встановлено судами, орендар продовжував користуватися
наданими йому приміщеннями, незважаючи на закінчення строку
договору, а наймодавець не заперечував роти такого. За таких
обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду
апеляційної інстанції про застосування до спірних правовідносин
правила статті 260 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений строк відповідно до вказівок закону, акту
планування, договору.
Відповідач у встановлений законом і договором термін та
визначеним договором способом повідомив орендодавця про
припинення з 1.01.2001 року цивільних прав і обов’язків за
договором оренди.
Отже, висновок апеляційного господарського суду про припинення
дії договору з 31.12.1999 року колегія суддів вважає
обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагає стягнути з
відповідача орендну плату за період з.12.1999 року по березень
2000 року.
Вимога про сплату орендної плати за період, коли договір оренди,
як підстава для стягнення орендної плати, припинив свою дію, є
неправомірною і за цієї обставини суд апеляційної інстанції
правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині і стягнув
з відповідача борг по орендній платі за грудень 1999 року з
урахуванням індексу інфляції в сумі 5 423 грн. 84 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9
- 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.12.2001 року у справі № 21/676 залишити без змін, а касаційну
скаргу акціонерного товариства закритого типу
“Київсоюзшляхпроект” без задоволення.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя В.Палій