ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.04.2002               	                 Справа N 16/530
                        м. Київ
 
 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого,       Кузьменка М.В.,
судді
Суддів             Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши за участю представника відповідача А.Дорошенко
касаційну скаргу ЗАТ “Торговий дім Азовобщемаш”
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
    8.11.2001 року
у справі  № 16/530
за        закритого акціонерного товариства “Торговий дім
позовом   Азовобщемаш”
до        ТОВ “Промислово-інвестиційна компанія “Труби і
          сталь”
про       стягнення 163 990 грн 81 коп.
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
Закрите акціонерне товариство “Торговий дім Азовобщемаш”  подало
господарському   суду   Дніпропетровської   області   позов   до
товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-інвестиційна
компанія “Труби і сталь” про стягнення 163 990,81 грн.
 
Рішенням     від    8.11.2001    року    господарського     суду
Дніпропетровської   області   (суддя   Т.В.   Загинайко)   позов
задоволено частково: стягнуто з відповідача 44 858 грн. 13  коп.
індексу інфляції, 5 175 грн. пені, 1 565 грн. річних і в частині
стягнення  основного  боргу 103 508 грн.  провадження  у  справі
припинено.
 
Рішення  суду  мотивовано  тим, що сторони  в  договорі  від  12
жовтня1998  року  № 98 ТД передбачили доарбітражне  врегулювання
спору. Відповідачу 25.05.2001 року була пред’явлена претензія за
№ 621 на суму 182 020,17 грн., яку було визнано боржником у сумі
103  508  грн.,  про що зазначено у відповіді на  претензію  від
20.07.2000 року № 18/2577.
 
За  таких  обставин,  суд дійшов висновку,  що  спір  у  частині
визнаної суми боргу не підвідомчий суду і провадження у справі в
частині  стягнення 103 508 грн. підлягає припиненню на  підставі
пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
У  касаційній скарзі закрите акціонерне товариство “Торговий дім
Азовобщемаш” просить рішення в частині припинення провадження  у
справі в сумі 103 508 грн. скасувати, а в іншій частині залишити
без змін.
 
В   обґрунтування   власних   вимог  скаржник   посилається   на
неправильне застосування господарським судом норм процесуального
права.
 
На його думку, пред’явлення в банк розпорядження про списання  у
безспірному  порядку  визнаної боржником суми  є  правом,  а  не
обов’язком  підприємства, яке не позбавлене права звернутися  за
судовим захистом порушених прав.
 
Колегія     суддів    перевірила    правильність    застосування
господарським судом Дніпропетровської області норм матеріального
та  процесуального права при вирішенні даного спору і вважає, що
судове рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.
 
На  виконання договору від 12.10.1998 року № 98 ТД  на  поставку
вагонів-цистерн  позивач  поставив  відповідачу  вагони-цистерни
моделі  15-1547-04 у кількості 5 штук на суму 380 508  грн.,  що
підтверджується  залізничною накладною  від  27.10.1998  року  №
154104,  актом  прийомки від 27.10.1998  року  та  рахунком  від
30.10.1998   року   №   51.Відповідач   за   поставлений   товар
розрахувався  частково і залишок заборгованості  склав  103  508
грн.
 
Оскільки   сторони   за  домовленістю  між   собою   передбачили
застосування  заходів досудового врегулювання спору(пункти  8.1.,
8.2.  договору),  покупцю була пред’явлена  претензія,  яку  він
визнав частково в сумі 103 508 грн. і в подальшому поданий позов
до суду.
 
Як  докази  неналежного виконання контрагентом  зобов’язання  та
дотримання сторонами порядку досудового врегулювання спору, суду
були  подані копії претензії та відповіді на неї, про що позивач
зазначив у додатку до позовної заяви (пункти 3 і 4 додатку).
 
В  рішенні  суду зазначено, що 25.05.2001 року відповідачу  була
направлена  претензія  за № 621, проте  з  тексту  залученої  до
матеріалів  справи  копії  претензії  (арк.  справи  12-15)   не
вбачається,  що  саме з урахуванням цієї претензії  суд  ухвалив
рішення, оскільки реквізити цього документу відсутні.
 
Також реквізити доданої до позовної заяви відповіді на претензію
не  відповідають  тим, що зазначені в рішенні  суду  –  до  суду
позивач  подав копію відповіді на претензію від 11.06.2001  року
за  №  14/А  (арк. справи 11), а рішення ухвалене з  урахуванням
відповіді  на  претензію  від  20.07.2000  року  за  №  18/2577.
Оригінал чи копія такого документу в матеріалах справи відсутні.
 
За  таких обставин слід визнати, що місцевим господарським судом
не  достатньо  досліджені  письмові  докази,  на  підставі  яких
встановлені  обставини,  на  яких  ґрунтуються  вимоги  позовної
заяви,   а   отже   дотримання  сторонами   порядку   досудового
врегулювання   господарського  спору  і   такі   дії   суду   не
відповідають   вимогам  статей  32  34,  36,  38  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , що є  підставою  для
скасування  рішення в цілому і передачі справи на новий  розгляд
до суду першої інстанції.
 
На  підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9
-   111-11    Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                  П О С Т А Н О В И В:
 
1.  Касаційну  скаргу  закритого  акціонерного  товариства
“Торговий дім Азовобщемаш” задовольнити частково.
 
2.    Рішення    від   8.11.2001   року   господарського    суду
Дніпропетровської області скасувати.
 
3.  Справу  передати  на  новий розгляд до  господарського  суду
Дніпропетровської області.
 
Головуючий, суддя                  М.Кузьменко
 
Суддя                              І.Васищак
 
Суддя                              В.Палій