ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2002 Справа N 13/541пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
розглянувши касаційну приватного виробничого підприємства
скаргу (надалі - ПВП “Продамет”)
на постанову від 11.02.2002р.
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 13/541 пн
за позовом ПВП “Продамет”
до Українського АК ПІБ в особі
Краснодонського відділення АК ПІБ
Про визнання дій банку неправомірними та зобовязання його
виконати платіжну вимогу
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2001 року ПВП “Продамет” звернулося до суду з позовом
до Українського АК ПІБ в особі Краснодонського відділення АК
ПІБ, в якій, посилаючись на Закон України “Про виконавче
провадження”, Закон України “Про банки та банківську діяльність”
та Інструкцію Національного банку України № 135, просило визнати
дії банку неправомірними та зобовязати банк виконати платіжну
вимогу.
Рішенням господарського суду Луганської області від
30.11.2001р. (суддя Баннова Т.М.) у задоволенні позову
відмовлено.
ПВП “Продамет” зазначене рішення суду оскаржило в апеляційному
порядку.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
11.02.2002р. (судді: Старовойтова Г.Я. – головуючий, Українська
Р.М., Кондратьєва С.І.) рішення суду залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач просить рішення
господарського суду Луганської області від 30.11.2001р. та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
11.02.2002р. скасувати, посилаючись на неправильне застосування
судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
Відповідно до Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні
в національній валюті”, затвердженої Постановою Правління
Національного банку України 29.03.2001р. № 135 та
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2001р. за N
368/5559, примусове списання (стягнення) коштів з рахунків
платників дозволяється лише у випадках, установлених законами
України.
Порядок стягнення за виконавчим написом встановлений ст. 90
Закону України “Про нотаріат”, відповідно до якої стягнення за
виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом
України "Про виконавче провадження".
Згідно з статтею 20 Закону України “Про виконавче провадження”
виконавчі дії провадяться державним виконавцем.
Статтею 3 зазначеного Закону передбачено коло виконавчих
документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою
службою, до яких віднесено, зокрема, виконавчі написи
нотаріусів.
Як видно з матеріалів справи ПВП “Продамет” 06.08.2001р. подало
до Краснодонського відділення АК ПІБ платіжну вимогу № 17 на
стягнення з ВАТ ДХК “Краснодонвугілля” 65 941,33 грн.
Призначення платежу за платіжною вимогою “за опротестований
переказний вексель № 66335496020147 від 05.02.2002р. згідно
виконавчого напису нотаріуса від 23.07.2001р. за № 3108 без
ПДВ”.
Краснодонським відділенням АК ПІБ платіжна вимога № 17 від
06.08.2001р. була повернута позивачу без виконання з підстав
порушення останнім п. 5 розділу 2 Інструкції НБУ № 135.
За таких обставин, з огляду наведеного законодавства, яке
регулює спірні правовідносини, суд першої інстанції обґрунтовано
прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення
позову щодо визнання дій банку неправомірними та зобовязання
банку виконати платіжну вимогу.
Правильно з рішенням суду погодився і суд апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Враховуючи наведене та керуючись статтями ст. ст. 111-5, 111-7,
111–9,111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ПВП “Продамет” залишити без задоволення, а
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
11.02.2002р. без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І.Вовк
П. Гончарук