ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                          П О С Т А Н О В А
                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
23.04.2002                                  	   Справа N 7/83
                          м. Київ
 
 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого,       Кузьменка М.В.,
судді
суддів             Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ “Херсонпостачзбут”
на ухвалу   Одеського   апеляційного  господарського   суду   від
   8.11.2001 року
у справі     № 7/83
за позовом   ТОВ фірма “Агроцентр”
до           ЗАТ “Херсонпостачзбут”
про          стягнення 46 200 грн.,
 
                     В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням   від  5.04.2001  року  арбітражного  суду   Херсонської
області,  залишеним  без змін постановою в  порядку  нагляду  від
18.06.2001 року, присуджено до стягнення з закритого акціонерного
товариства  “Херсонпостачзбут” на користь товариства з  обмеженою
відповідальністю фірма “Агроцентр” 46 200 грн. основного боргу  і
531 грн. судових витрат.
 
Відповідач  подав  Одеському  апеляційному  господарському   суду
апеляційну   скаргу  на  зазначене  рішення  з  клопотанням   про
відновлення строку, встановленого для її подання.
 
Ухвалою  від  8.11.2001  року суд на  підставі  статей  53  і  93
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        
відмовив у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної
скарги.
 
Закрите  акціонерне  товариство  “Херсонпостачзбут”  вважає,   що
зазначена  ухвала підлягає касаційному перегляду через  порушення
апеляційним судом норм процесуального права.
 
Заявник  стверджує,  що  пропуск строку для  подання  апеляційної
скарги   спричинений  змінами,  які  відбулися  в  господарському
процесуальному  законодавстві і строк  для  подання  скарги  слід
відліковувати  з  моменту  набрання  чинності  Указу   Президента
України від 11.07.2001 року № 511/2001 “Про утворення апеляційних
господарських  судів  та затвердження мережі господарських  судів
України”, а отже слід визнати пропущеним з поважних причин.
 
Також,  на  думку  заявника, Господарський  процесуальний  кодекс
України   не   надає  господарському  суду  права   відмовити   в
задоволенні   клопотання  про  відновлення  строку  для   подання
апеляційної  скарги у випадку прийняття її судом до  апеляційного
провадження.
 
Заслухавши  пояснення  представника  відповідача  п.  В.  Сапіги,
обговоривши   доводи   касаційної  скарги,   перевіривши   наявні
матеріали  на  предмет  їх юридичної оцінки Одеським  апеляційним
господарським судом, та проаналізувавши застосування  судом  норм
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна  скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Законом України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу  України”  скасований  процесуальний  інститут  перевірки
судових   актів  в  порядку  нагляду  і  запроваджений,  зокрема,
перегляд судових рішень в апеляційному порядку.
 
Відповідно  до  цього порядку сторона у встановлений  статтею  93
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          строк
має право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого суду, а у
разі  пропуску  строку на її подання клопотання  про  відновлення
цього строку.
 
Судом  апеляційної  інстанції встановлено, що  рішення  місцевого
господарського  суду,  яке  є предметом  апеляційного  перегляду,
ухвалене  5.04.2001  року,  а  апеляційна  скарга  подана   через
місцевий господарський суд 12.09.2001 року.
 
В  апеляційній скарзі відповідач в обґрунтування пропуску  строку
на подання апеляційної скарги посилається на дату оприлюднення  в
“Офіційному   віснику  України”  Указу  Президента  України   від
11.07.2001   року   №   511/2001   “Про   утворення   апеляційних
господарських  судів  та затвердження мережі господарських  судів
України”.
 
Апеляційний   господарський  суд  в  судовому  засіданні   дійшов
висновку про те, що наведені в клопотанні про відновлення  строку
для   подання  апеляційної  скарги  загальновідомі  факти   зміни
процесуального закону та утворення апеляційних судів, як підстави
для  його задоволення, не були об’єктивною перешкодою для сторони
своєчасно  подати апеляційну скаргу і оскільки інших причин,  які
завадили   відповідачу  подати  апеляційну  скаргу  без  пропуску
строку,  і  які б суд міг визнати поважними, сторона  не  навела,
колегія  суддів  вважає  висновок  апеляційного  суду  таким,  що
ґрунтується на законі, а постанова прийнята з урахуванням прав  і
обов’язків сторони судового процесу.
 
Припущення  відповідача  про те, що винесення  судом  ухвали  про
прийняття    апеляційної   скарги   до   провадження   передбачає
відновлення  строку  для  її подання і  зобов’язує  суд  прийняти
постанову  по суті апеляційної скарги не узгоджується з правилами
статті   97   Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  яка містить вичерпний перелік підстав  повернення
апеляційної скарги (подання) і не надає апеляційному  суду  права
не  прийняти апеляційну скаргу (подання) і повернути її у випадку
подання  стороною клопотання про відновлення строку  для  подання
апеляційної скарги (подання).
 
З  огляду  на викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7,  111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд
 
                    П О С Т А Н О В И В:
 
Ухвалу  від  8.11.2001 року Одеського апеляційного господарського
суду залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного
товариства “Херсонпостачзбут” без задоволення.
 
Головуючий, суддя                  М.Кузьменко
 
Суддя                              І.Васищак
 
Суддя                              В.Палій