ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2002 Справа N 5/115/80П
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючого, Дерепи В. І., Козир Т.П. , за участю
представників Полтавської облспоживспілки – Бовтина В. А. дов.
від 25.01.2002 року № 179, Кідіна В. В. дов. від 14.01.2002 року
№ 05-06/8, Даніленко О. В. дов. від 25.01.2002 року № 05-06/14,
ТОВ “Ринок” – дов. від 19.04.2002 року № 2Л,
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства “Міський
ринок” на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 6.03.2002 року у справі за позовом Полтавської
облспоживспілки до ТОВ “Ринок” та Комунального підприємства
“Міський ринок” про визнання недійсним договору купівлі – продажу
від 24.01.1999 року і повернення майна та за зустрічним позовом
Комунального підприємства “Міський ринок” до Полтавської
облспоживспілки, 3-я особа ТОВ “Ринок”,
про визнання права власності на майно,
В С Т А Н О В И В:
В березні 1999 року Полтавська облспоживспілка звернулась до
суду з позовом до ТОВ “Ринок” та Комунального підприємства
“Міський ринок”, в якому просила на підставі ст.ст. 48, 57 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст. 48,50 Закону України “Про власність”
( 697-12 ) (697-12)
визнати недійсним договір, укладений між відповідачами
24.01.1999 року, купівлі-продажу цілісного майнового комплексу
Центрального колгоспного ринку, розташованого в м. Кременчуці, та
іншого майна згідно з додатком до договору, та повернути майно
облспоживспілці.
В позовній заяві вказала, що спірний договір незаконний і
порушує його права як власника цього майна.
В квітні 1999 року Комунальне підприємство “Міський ринок”
звернулось до суду з зустрічним позовом до Полтавської
облспоживспілки і на підставі ст. 225 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
просило визнати за ним право власності на споруду Центрального
колгоспного ринку м. Кременчука як за добросовісним набувачем.
Рішенням арбітражного суду Полтавської області від 27.05.1999
року Полтавській облспоживспілці в позові відмовлено, а
зустрічний позов задоволено з тих мотивів, що Комунальне
підприємство “Міський ринок” є добросовісним набувачем, а
волевиявлення позивача щодо передачі спірного майна ТОВ “Ринок”
підтверджується протоколом № 15 від 19.12.1996 року Ради
засновників спільних підприємств споживчої кооперації Полтавської
області та постановами правління Полтавської облспоживспілки від
29.11.1996 року № 163 і від 25.09.1997 року № 167.
Зазначене рішення залишене без зміни з тих же підстав постановою
заступника голови арбітражного суду Полтавської області та
постановою Вищого арбітражного суду України від 8.10.1999 року.
5.12.2001 року Полтавська облспоживспілка звернулась з заявою про
перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
В заяві вказала, що ці обставини встановлені вироком
Октябрьського районного суду м. Полтави відносно посадових осіб
позивача і полягають в тому, що передача спірного майна від
позивача відбулася незаконно.
Зазначений вирок вступив в законну силу 30.10.2001 року.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.12.2001
року попереднє рішення суду скасоване.
Спірний договір визнано недійсним.
Комунальне підприємство “Міський ринок” та ВАТ “Промтовари”
зобов’язано негайно передати Центральний колгоспний ринок м.
Кременчука Полтавській облспоживспілці.
Ухвалою від 25.12.2001 року виправлена описка в резолютивній
частині рішення суду.
КП “Міський ринок” та ВАТ “Промтовари” негайно виселені і
цілісний майновий комплекс Центрального колгоспного ринку м.
Кременчука передано Полтавській облспоживспілці.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
6.03.2002 року рішення суду в частині визнання недійсною спірної
угоди залишено без зміни.
В іншій частині рішення суду змінено.
Рішення щодо прав та обов’язків ВАТ “Промтовари” скасовано,
оскільки його не залучено до участі у справі.
Комунальне підприємство “Міський ринок” зобов’язано передати
Полтавській облспоживспілці цілісний майновий комплекс,
розташований на вул. Першотравневй, 43, в м. Кременчуці, та інше
майно згідно з додатком № 1 до договору.
У Х В А Л А від 25.12.2001 року скасована як безпідставна.
В касаційній скарзі Комунальне підприємство “Міський ринок”
просить скасувати постанову Харківського апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Полтавської
області від 21.12.2001 року та залишити без зміни рішення
арбітражного суду Полтавської області від 27.05.1999 року,
посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Вважає, що нововиявлені обставини відсутні: обставини,
встановлені вироком суду, не впливають на рішення суду від
27.05.1999 року, а сам вирок є лише новим доказом.
Рішенням суду, яке оголошено в судовому засіданні, КП
“Міський ринок” взагалі не зобов’язувалося передавати спірне
майно. Цей припис з’явився лише при виготовленні мотивувальної
частини рішення та наказу.
Стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій
неправильно застосована ст. 145 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, на
підставі якої спірне майно не може бути витребуване від нього,
оскільки КП “Міський ринок” є його добросовісним набувачем.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про
відкладення розгляду касаційної скарги, заявленого від імені КП
“Міський ринок”.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
недійсною є та
угода, що не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна
з сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за
угодою.
Згідно ст. 225 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
право продажу майна
належить його власникові. Якщо продавець майна не є його
власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках,
коли згідно з статтею 145 цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
власник не
вправі витребувати від нього майно.
За ст. 145 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо майно за плату
придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що
набувач не знав і не повинен був знати /добросовісний набувач/,
то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі,
коли майно вибуло з володіння власника або особи, якій воно було
передано у володіння, поза їх волею.
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч
би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і
відшкодування завданих цим збитків.
Згідно ст. 50 цього Закону ( 697-12 ) (697-12)
власник має право вимагати
повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного
володіння.
Як встановлено судами при вирішенні спору, на момент безоплатної
передачі 17.09.1997 року ТОВ “Ринок” цілісного майнового
комплексу Центрального колгоспного ринку м. Кременчука право
власності на це майно належало Полтавській облспоживспілці.
Судами першої та апеляційної інстанцій при перегляді рішення
арбітражного суду Полтавської області від 27.05.1999 року за
нововиявленими обставинами встановлено, що спірне майно вибуло з
володіння колективного власника – Полтавської облспоживспілки-
поза його волею, в порушення п. 41 Статуту без рішення З’їзду
споживчих товариств області про безкоштовну передачу майна ТОВ
“Ринок”, внаслідок злочину, скоєного колишнім головою правління
Полтавської облспоживспілки В’юницьким.
Ця обставина підтверджується вироком Октябрьського районного суду
м. Полтави від 15.10.2001 року, яким В’юницький В. Я. засуджений
за винні дії, які виразилися, зокрема, в підписанні протоколу №
15 зборів засновників спільних підприємств споживчої кооперації
області від 19.12.1996 року та постанов правління від 29.11.1996
року № 163 і від 25.09.1997 року № 167, на підставі яких і
відбулося незаконне відчуження майна Полтавської облспоживспілки.
З’їздом право розпорядження вказаним майном не передавалось ні
Раді облспоживспілки, ні правлінню.
Зазначені обставини є нововиявленими і мають істотне значення для
справи.
З огляду на викладене, і господарський суд Полтавської області, і
суд апеляційної інстанції прийшли до правильного висновку, що
цілісний майновий комплекс Центрального колгоспного ринку м.
Кременчука вибув з власності Полтавської облспоживспілки поза її
волею, а ТОВ “Ринок”, з врахуванням рішення господарського суду
Полтавської області від 16.11.2001 року у справі № 5/19, не
набуло право власності на це майно, а тому не мало права ним
розпоряджатися, зокрема, на користь КП “Міський ринок”.
Разом з тим, прийшовши до висновку про безпідставність
зустрічного позову КП “Міський ринок” про визнання права
власності на майно, Харківський апеляційний господарський суд не
прийняв рішення щодо цього позову.
Господарський суд Полтавської області при перегляді рішення за
нововиявленими обставинами взагалі залишив зустрічний позов поза
увагою.
Вирішуючи позовні вимоги в частині повернення майна, суд, в
порушення ст.ст. 38, 43, 65, 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, неповно
з’ясував обставини справи.
Так, суд не з’ясував, в кого ж на момент вирішення спору
перебувало спірне майно, в якому обсязі і на яких підставах,
зокрема, у ВАТ “Промтовари”, та не притягнув цих осіб до участі у
справі.
Крім того, суд не з’ясував, що саме отримала за спірною угодою
кожна з її сторін.
За таких обставин оскаржені судові рішення визнати законними
не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа – передачі на
новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, уточнити
позовні вимоги сторін, більш ретельно перевірити їх доводи, повно
встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно
до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства “Міський ринок”
задовольнити частково.
Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 6.03.2002 року і рішення господарського суду Полтавської
області від 21.12.2001 року.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Полтавської області в іншому складі суддів.
Головуючий, суддя О. Шульга
Судді В. Дерепа
Т. Козир