ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                          П О С Т А Н О В А
                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
18.04.2002                                 	 Справа N 12/29б
                         м. Київ
 
 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого,       Кузьменка М.В.,
судді
суддів             Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши за участю представників сторін касаційну
скаргу відкритого акціонерного товариства “Завод
“Укрелектроремонт”
на ухвалу господарського суду Луганської області від
   16.11.2001 року
у справі  № 12/29 б
за заявою відкритого акціонерного товариства
          “Завод “Укрелектроремонт”
до  державної холдингової компанії “Ровенькиантрацит” РМЗ
про Банкрутство
 
                         В С Т А Н О В И В:
 
     Відкрите  акціонерне  товариство  “Завод  “Укрелектроремонт”
подало господарському суду Луганської області заяву про порушення
справи  про  банкрутство  Ремонтно-механічного  заводу  державної
холдингової компанії “Ровенькиантрацит”.
 
     Ухвалою від 16.11.2001 року провадження у справі припинено з
скасуванням мораторію на задоволення вимог кредиторів  з  підстав
відсутності доказів безспірності вимог кредитора.
 
     Заявник  вважає,  що  ухвала місцевого  господарського  суду
підлягає   касаційному  перегляду  через  порушення  судом   норм
матеріального  і  процесуального права, а саме:  статей  31та  34
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , статей  6  та  40
Закону  України “Про відновлення платоспроможності  боржника  або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
     На  думку  кредитора,  суд  помилково  дійшов  висновку  про
відсутність безспірної вимоги до боржника і не порушив справу про
банкрутство.  Крім  того, припинивши провадження  у  справі,  суд
помилково  застосував  статтю  80  Господарського  процесуального
кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , а не статтю 40 спеціального  Закону
України  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
         (далі скорочено - Закон).
 
     Заслухавши  пояснення представників заявника  Г.Костиря,  Ю.
Артюра    та   представника   державної   холдингової    компанії
“Ровенькиантрацит”  Н.Гончаренко, обговоривши  доводи  касаційної
скарги,  перевіривши  наявні матеріали на  предмет  їх  юридичної
оцінки господарським судом Луганської області, та проаналізувавши
застосування  судом  норм матеріального і  процесуального  права,
колегія  суддів  вважає, що касаційна скарга підлягає  частковому
задоволенню в частині зміни її мотивувальної частини з  наступних
підстав.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів справи,  заяву  про  порушення
справи  про  банкрутство подано стосовно структурного  підрозділу
державної  холдингової компанії “Ровенькиантрацит” -  Ровенського
ремонтно-механічного  заводу. Зазначена обставина  в  силу  вимог
абзацу п’ятого статті 1 Закону унеможливлювала визнати зазначений
структурний підрозділ юридичної особи суб’єктом банкрутства.
 
     В  доповненнях до заяви про порушення справи про банкрутство
заявник  звернув  увагу  суду, що ним був неправильно  визначений
боржник  і  просив  визнати боржником юридичну особу  -  державну
холдингову компанію “Ровенькиантрацит”.
 
     З  урахуванням цієї вимоги суд, встановивши,  що  Ровенський
ремонтно-механічний   завод   державної   холдингової    компанії
“Ровенькиантрацит”, як структурний підрозділ юридичної особи,  не
може  бути  суб’єктом  банкрутства, мав припинити  провадження  у
справі  з  цієї  підстави, оскільки Закон  не  надає  суду  права
замінити  боржника, до якого заявлені безспірні вимоги кредитора,
іншим   боржником  і  за  правилами  частини  другої  статті   41
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          норми
цього  Кодексу,  що  регулюють вирішення господарських  спорів  у
позовному провадженні, зокрема стаття 24, яка встановлює  порядок
заміни  неналежного  відповідача,  у  провадженні  зі  справ  про
банкрутство не застосовується.
 
Водночас  стаття  40  зазначеного Закону не містить  підстав  для
припинення провадження у справі про банкрутство у випадках,  коли
безспірні   вимоги   були   помилково  заявлені   кредитором   до
структурного підрозділу юридичної особи.
 
За  таких  обставин суд на підставі статті 5 Закону та статті  41
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          був
вправі застосовувати до спірних правовідносин частину 1 статтю 80
цього  Кодексу,  яка  має  універсальний  для  судового  розгляду
характер.
 
     З  урахуванням наведеного, керуючись статями  111-5,  111-7,
111-9,  111-11  Господарського   процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:                          
 
Касаційну   скаргу  відкритого  акціонерного  товариства   “Завод
“Укрелектроремонт”  задовольнити частково, виклавши  мотивувальну
частину ухвали від 16.11.2001 року господарського суду Луганської
області у справі № 12/29-б в редакції цієї постанови, резолютивну
частину ухвали залишити без змін.
 
Головуючий, суддя                  М.Кузьменко
 
Суддя                              І.Васищак
 
Суддя                              В.Палій