ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2002 Справа N 02/715
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.
судді
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши за участю представника позивача касаційну скаргу
акціонерного комерційного банку соціального розвитку
“Укрсоцбанк” в особі Черкаської обласної філії
на рішення господарського суду Черкаської області від
07.02.2002 року
у справі № 02/715
за позовом акціонерного комерційного банку соціального
розвитку “Укрсоцбанк” в особі Черкаської обласної
філії
до Кам’янської державної сортовипробувальної станції
про стягнення 8 000 грн.
В С Т А Н О В И В:
Акціонерний комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” в
особі Черкаської обласної філії подав господарському суду
Черкаської області позов до Кам’янської державної
сортовипробувальної станції про стягнення 8 000 грн.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.02.2002
року (суддя А.Д. Пащенко) позов задоволено частково: стягнуто з
відповідача 4 000 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що згідно з абзацом 3 пункту 2
договору застави відповідач, що є заставодавцем, зобов’язався
зберігати товар протягом дії договору, а у разі його втрати чи
псування - замінити іншим за згодою позивача, який є
заставодержателем за договором застави.
В ході перевірки заставленого майна, проведеної позивачем
02.01.2002 року, було встановлено відсутність зерна пшениці 2001
року, що є підставою згідно з пунктом 10.2. договору для
стягнення штрафу в сумі 8 000 грн.
Суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
зменшив до 4 000 грн. розмір
належного до стягнення штрафу, враховуючи обставини справи,
ступінь вини відповідача та те, що відповідач повністю
розрахувався з позивачем по отриманому кредиту, в т.ч. і за
процентами.
В апеляційній інстанції рішення суду не переглядалось.
В касаційній скарзі акціонерний комерційний банк соціального
розвитку “Укрсоцбанк” в особі Черкаської обласної філії, не
погоджуючись з прийнятим судовим актом, просить його скасувати,
позов задовольнити.
В обґрунтування власних вимог оскаржувач посилається на
порушення господарським судом Черкаської області при прийнятті
рішення норм матеріального та процесуального права. А саме
статті 205 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та
статті 83 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
На його думку, винятковою обставиною, яка заслуговує на увагу,
може бути ступінь виконання зобов’язання, забезпеченого
неустойкою, але не іншого зобов’язання. В даному випадку
неустойка, яка заявлена позивачем до стягнення, та яка зменшена
судом, забезпечує не повернення відповідачем заборгованості по
кредиту, а виконання умов договору застави.
Заслухавши пояснення представника позивача М.Кисельова,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні
матеріали на предмет їх юридичної оцінки господарським судом
Черкаської області, та проаналізувавши застосування судом норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі кредитного договору від 12.02.2001 року № 9,
укладеного між сторонами, позивач надав Кам’янській державній
сортовипробувальній станції кредит в розмірі 80 000 грн з
сплатою 35 % річних з кінцевим строком повернення кредиту до
01.12.2001 року.
В забезпечення виконання кредитного договору сторони уклали
договір застави від 12.02.2001 року № Дз 3/9, згідно з яким
відповідач передав в заставу позивачу зерно озимої пшениці, яка
буде вирощена в 2001 році, в кількості 200 тон за ціною 400 грн.
за одну тону, загальною вартістю 80 000 грн.
Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений строк відповідно до вказівок закону, акту
планування, договору. За змістом статей 212 та 216 Цивільного
кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
боржник не звільняється від
відповідальності за неможливість виконання грошового
зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним
чином.
За змістом пункту 10.2. договору застави в разі невиконання
відповідачем умов договору останній зобов’язаний сплатити
позивачу штраф в розмірі 10 % від вартості заставленого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки заставленого
майна, проведеної позивачем 02.01.2002 року, було встановлено
факт відсутності зерна пшениці 2001 року, що стало підставою для
звернення до суду з позовом про стягнення штрафу в розмірі 8 000
грн., що складає 10 % від вартості предмета застави.
Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд, приймаючи
рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір
неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що
порушила зобов’язання. Зазначена норма узгоджується з приписом
статті 205 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
згідно з якою господарський суд у
виняткових випадках вправі з урахуванням інтересів сторін, що
заслуговують на увагу, зменшити належну до сплати кредиторові
неустойку (штраф, пеню).
Приймаючи рішення у справі, господарський суд Черкаської області
враховував поведінку боржника (повернення ним до винесення
рішення у даній справі суми кредиту і процентів за його
використання) і з урахуванням правової природи застави як
способу забезпечення зобов’язання, в силу якого кредитор має
право в разі невиконання боржником саме забезпеченого заставою
зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна,
визнав наявність достатньої підстави застосувати до спірних
правовідносин правило пункту 3 статті 83 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За цих обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду
першої інстанції про наявність виключних підстав для зменшення
відповідальності сторони за договором.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Черкаської області від 7.02.2002
року у справі № 02/715 залишити без змін, а касаційну скаргу
акціонерного комерційного банку соціального розвитку
“Укрсоцбанк” в особі Черкаської обласної філії без задоволення.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя В.Палій