ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.04.2002                                      Справа N 23/652
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                  Перепічая В.С.
суддів :                     Вовка І.В.,
                             Гончарука П. А.
розглянувши касаційну        КП “Київжитлоспецексплуатація”
скаргу
на рішення  від 10.12.2001 р.
господарського суду м. Києва
у справі                     23/652
за позовом                   КП “Київжитлоспецексплуатація”
до                           ЗАТ “Слав-Компані”
 
Про   внесення змін до договору оренди
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
В  жовтні 2001 року КП “Київжитлоспецекслуатація” звернулося  до
суду з позовом до ЗАТ “Слав-Компані”, в якій, посилаючись на  п.
2  ст.ст.  19,  21  Закон  України  “Про  оренду  державного  та
комунального майна” та п. 4.7 укладеного між сторонами  договору
оренди,  просило  внести зміни до цього договору  щодо  орендної
плати.
 
Рішенням  господарського  суду м. Києва  від  10.12.2001  (суддя
Демидова А.М.) у позові відмовлено.
 
В  касаційній  скарзі  позивач просить рішення  суду  скасувати,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального
і процесуального права.
 
Водночас   позивачем  заявлено  клопотання  і  про   відновлення
процесуального строку на подачу касаційної скарги.
 
У  відзиві  на касаційну скаргу відповідач просить її відхилити,
посилаючись  на  те,  що  суд  прийняв  законне  і  обгрунтоване
рішення.
 
Заслухавши  доповідь  судді,  пояснення  представників   сторін,
перевіривши  матеріали справи та обговоривши  доводи  касаційної
скарги  і  відзиву, а також клопотання, суд вважає, що  наведені
позивачем  доводи  в  обгрунтування клопотання  про  відновлення
процесуального  строку  заслуговують  на  увагу,  як  і   доводи
касаційної скарги, а тому вони підлягають задоволенню.
 
Як видно з матеріалів справи, дійсно, за договором № 12/0833 від
04.11.98,  укладеним між сторонами, відповідачу було передано  у
користування нежиле приміщення в будинку № 6-а по вул.Мате Залки
м. Києва, загальною площею 200 кв.м.
 
Строк  дії  договору було встановлено з 20.08.98  по  14.01.2007
(а.с.4-8).   За  приписом  ст.  162  ЦК  України  ( 435-15   ) (435-15)
        
одностороння  відмова  від  виконання зобов’язання  одностороння
зміна  умов  договору  не допускається,  за  винятком  випадків,
передбачених законом.
 
Приміщення, яке передано в оренду, відноситься до об’єктів права
комунальної власності м. Києва, що сторонами не оспорювалось.
 
Відповідно  ж  до п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про  місцеве
самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         та ч. 2  ст.  19  Закону
України  “Про оренду державного та комунального майна”,  органам
місцевого  самоврядування  надано право  стосовно  об’єктів,  що
перебувають  у  комунальній  власності,  затверджувати  Методику
розрахунку та порядок використання орендної плати.
 
Рішенням  Київської міської ради від 05.07.2001 № 366/1342  було
затверджено Методику розрахунку і порядок використання  орендної
плати  за  користування майном територіальної громади м.  Києва,
дію  якого розповсюджено на договори оренди, що укладаються  або
вже діяли на період набрання чинності цього рішення (п. п. 1,3).
 
Крім  того,  ч. 2 ст. 21 наведеного Закону України  “Про  оренду
державного  і  комунального  майна” передбачено  право  зміни  в
односторонньому порядку розміру орендної плати на вимогу  однієї
із  сторін  у  разі  зміни цін і тарифів та  в  інших  випадках,
передбачених законодавчими актами України.
 
Суд  на  зазначене та особливості регулювання орендних  відносин
щодо  комунальної власності належної уваги не  звернув,  а  тому
прийшов   до   передчасного  висновку  про   відсутність   права
орендодавця  вносити  зміни  в укладений  договір  щодо  розміру
орендної плати.
 
Водночас,  у порушення процесуального права – ст.ст.  32-34,  43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  суд
не  дослідив  і не дав оцінки посиланню відповідача  на  те,  що
позивачем  неправильно розрахована запропонована  сума  орендної
плати.
 
За  таких  обставин, прийняте судом рішення визнати  законним  і
обгрунтованим  не  можна,  а  тому воно  підлягає  скасуванню  з
направленням на новий розгляд.
 
При  новому  розгляді  справи суду  слід  врахувати  наведене  і
вирішити спір відповідно до вимог матеріального і процесуального
права.
 
Керуючись    ст.ст.    53,    111-5,    111-7  –  111-10     ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Відновити      КП     “Київжитлоспецексплуатація”     пропущений
процесуальний строк.
 
Касаційну         скаргу        комунального        підприємства
“Київжитлоспецексплуатація” задовольнити.
 
Рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2001 р. скасувати
і  справу  направити на новий розгляд цьому  ж  суду,  в  іншому
складі суду.
 
Головуючий     В.Перепічай
 
Судді:         І.Вовк
 
               П. Гончарук