ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.2002 Справа N 11/301
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів : Вовка І.В.
Гончарука П. А.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ “Укрформлитво”
на постанову від 19.11.2001р.
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 11/301
за позовом ТОВ “Укрформлитво”
до ВАТ “Північний гірничо-
збагачувальний комбінат”
Про стягнення сум
В С Т А Н О В И В :
В червні 2001 року ТОВ “Укрформлитво” звернулося до суду з
позовом до ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, в
якому, посилаючись на ст. 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, просило
стягнути з відповідача 220315,04 грн.
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від
03.07.2001р. у задоволенні позовних
вимог відмовлено.
ТОВ “Укрформлитво”, не погоджуючись з вказаним рішенням суду,
звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського
суду з апеляційною скаргою.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.11.2001р. ( судді Куріш Р.Ф. – головуючий, Панова І.Ю.,
Виноградник О.М.) рішення суду залишено без змін, апеляційна
скарга позивача без задоволення.
В касаційній скарзі ТОВ “Укрформлитво” просить скасувати
прийняті судові рішення та задовольнити заявлений позов,
посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги та відзиву на неї, суд вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як передбачено ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За приписом ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права і
обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а
також з угод хоча і не передбачених законом, але таких, які йому
не суперечать.
Сукупністю зібраних по справі доказів, які суд оцінив відповідно
до вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, було встановлено, що
сторонами був укладений договір № 176 від 24.02.98 на поставку
відповідачу певного виду продукції .
При цьому зазначеним договором було визначено, зокрема, строки
розрахунку за поставлену продукцію, а також обумовлено зворотню
дію договору, починаючи з 1.02.98 р. .
По накладній № 13 від 11.02.98р. та доручення № 645768 від
10.02.98 р. на адресу ВАТ “Північний ГЗК” позивачем було
здійснено поставку продукції на суму 220315,07 грн., що
сторонами не оспорювалось.
Таким чином, з огляду встановленого, підстав у суду для
застосування положень, які закріплені ст. 165 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, на чому наполягав позивач, не було.
За таких обставин, а також того, що позовну заяву ТОВ
“Укрформлитво” було подано до суду 31.05.2001р., тобто з
пропуском строку позовної давності, поважність пропуску якого
останнім не доведена, суд мав підстави, виходячи з вимог ст. 71,
ч. 1 ст. 80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, відмовити у задоволенні
заявленого позову.
Суд апеляційної інстанції, з обсягу повноважень та межі
перевірки справи в апеляційному порядку, визначених розділом ХП
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для
скасування або зміни прийнятого судом першої інстанції рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10 – 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТОВ “Укрформлитво” залишити без задоволення, а
постанову Дніпропетровського господарського суду від
19.11.2001р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і І.Вовк
П. Гончарук