ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
16.04.2002                              Справа N 17-6-12/01-7861
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                  Кочерової Н.О.
суддів :                     Рибака В.В.
                             Уліцького А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Колісник В.І. доручення від 11.04.2002 № 1656/10/10013
Дондік В.В. доручення від 29.03.2002 № 1485/10/10-013
Гришко Р.Ю. доручення від 21.03.2002 № 1331/10/10-013
відповідача: Семенов М.В. доручення від 02.01.2002 № 3
розглянув касаційну          Державної податкової адміністрації
скаргу                       в Запорізькій області
на постанову                 від 26.12.2001
                             Одеського апеляційного
                             господарського суду
у справі                     № 17-6-12/01-7861
господарського суду          Одеської області
за позовом                   Державної податкової адміністрації
                             в Запорізькій області
до                           товариства з обмеженою
                             відповідальністю компанія “Маса
                             інвест груп”, м. Запоріжжя;
                             підприємства “Южнянський центр
                             інвалідів”, м. Южне
 
Про   визнання договору поставки недійсним
 
У   серпні   2001   року  Державна  податкова  адміністрація   у
Запорізькій  області  пред’явила в суді позов  до  товариства  з
обмеженою  відповідальністю компанія “Маса інвест  груп”  та  до
підприємства “Южнянський центр інвалідів” про визнання недійсним
укладеного  між  ними  07.05.99  договору  №  106  про  поставку
металобрухту.
 
В  обгрунтування позовних вимог Державна податкова адміністрація
в  Запорізькій області вказала, що сторонами в порушення ст. 245
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         не узгоджено істотні умови
договору:  кількість,  асортимент, а саме:  в  п.  1.2  договору
вказана  загальна кількість не менше 5000 тон брухту; згідно  п.
п.    4.4   Інструкції   про   умови   і   правила   провадження
підприємницької  діяльності  зі здійснення  операцій  з  брухтом
кольорових  і  чорних  металів та контроль  за  їх  дотриманням,
затвердженої  наказом № 71/277 від 16.08.99  Ліцензійної  палати
України  ( z0587-99 ) (z0587-99)
        , Міністерства промислової політики України
брухт  чорних металів має відповідне найменування, клас,  групу,
сорт, тоді як в договорі відсутні відомості про асортимент.
 
Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  16.10.2001
(суддя Юдова В.З.) позов задоволено.
 
Договір  №  106  від  07.05.1999, укладений  між  товариством  з
обмеженою  відповідальністю “Маса інвест груп” та  підприємством
“Южнянський  центр інвалідів” про поставку металобрухту  визнано
недійсним   як   такий,   що  не  відповідає   вимогам   діючого
законодавства.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
26.12.2001 (судді: Величко Т.А., Бєляновський В.В., Жукова А.М.)
рішення скасоване і в позові відмовлено.
 
Скасовуючи   рішення   і  відмовляючи  в   позові,   апеляційний
господарський   суд   виходив  з   того,   що   при   здійсненні
підприємницької діяльності, пов’язаної з металобрухтом,  сторони
діяли  у  відповідності з вимогами закону, а тому  підстави  для
визнання  договору  недійсним  за правилами  ст.  48  Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         відсутні.
 
В  касаційній  скарзі  і  уточненні до  неї  Державна  податкова
адміністрація у Запорізькій області просить постанову  Одеського
апеляційного  господарського суду і рішення господарського  суду
Одеської  області  скасувати, посилаючись  на  те,  що  судовими
інстанціями  порушені норми процесуального  права,  а  саме:  не
задоволено  клопотання  про  відкладання  слухання  справи;   не
розглянуті   доповнення  до  позовної  заяви,  а   в   постанові
апеляційного  господарського  суду  вказано,  що  доповнення  до
позовної заяви не були предметом розгляду господарського суду, а
також норми матеріального права: Закон України “Про металобрухт”
( 619-14  ) (619-14)
          та  Інструкція  про умови  і  правила  провадження
підприємницької  діяльності  (ліцензійні  умови)  зі  здійснення
операцій  з брухтом кольорових  і  чорних  металів  та  контроль
за  їх дотриманням ( z0587-99 ) (z0587-99)
        .
 
Заслухавши    доповідь   судді   Кочерової    Н.О.,    пояснення
представників  сторін,  перевіривши повноту  встановлених  судом
обставин  справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський  суд
України  у  складі  колегії суддів вважає, що  касаційна  скарга
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Пред’являючи 27.08.2001 позов до ТОВ компанія “Маса інвест груп”
та   підприємства  “Южнянський  центр  інвалідів”  про  визнання
укладеного   між  ними  07.05.99  договору  поставки  недійсним,
державна  податкова інспекція вказала, що договір не  відповідає
вимогам ст. 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        , а саме: не
передбачені істотні умови договору: кількість, асортимент.
 
12.10.2001 року до господарського суду Одеської області надійшли
уточнення та доповнення до позовної заяви, які складають  другий
том справи № 17-6-12/01-7861.
 
Податкова   інспекція  просила  визнати  договір  недійсним   на
підставі ст. 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         як  такий,
що укладений з метою суперечною інтересам держави і суспільства.
 
Проте,  як  вбачається  з рішення господарського  суду  Одеської
області  від  16.10.2001  та  постанови  Одеського  апеляційного
господарського  суду  від  26.12.2001  вони  не  були  предметом
розгляду судових інстанцій.
 
Відповідно  до  ст. 111-7 Господарського процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
 
Касаційна  інстанція  не  має права  встановлювати  або  вважати
доведеними  обставини,  що  не були встановлені  у  рішенні  або
постанові  господарського  суду  чи  відхилені  ним,  вирішувати
питання  про  достовірність того чи іншого доказу, про  перевагу
одних  доказів  над  іншими, збирати нові докази  або  додатково
перевіряти докази.
 
Враховуючи, що судовими інстанціями не розглянуті доповнення  до
позовної  заяви і надані в обгрунтування їх докази, що  призвело
до   неповноти  з’ясування  обставин  справи  і  порушення  норм
процесуального  права,  то  постановлені  рішення  і   постанова
підлягають скасуванню.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9-111-11,  Господарського
процесуального  кодексу  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд
України у складі колегії суддів
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   Державної   податкової   адміністрації    в
Запорізькій області задовольнити.
 
Постанову  від  26.12.2001 Одеського апеляційного господарського
суду  та  рішення  від 16.10.2001 господарського  суду  Одеської
області  у  справі № 17-6-12/01-7861 скасувати, справу направити
на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
 
Головуючий     Н.Кочерова
 
С у д д і:     В.Рибак
 
               А.Уліцький