ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Дух Я.;
Судді апеляційної інстанції:
головуючий – Юркевич М.В.,
судді: Городечна М.І., Бонк Т.Б.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2002 Справа N 1/507-22/342
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Яценко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника позивача – Дручека В.С.
касаційну скаргу ОП “Галицький ринок”
на постанову від 28.01-04.02.2002
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 1/507-22/342
господарського суду Львівської оюласті
за позовом ОП “Галицький ринок”
до Львівської міської ради та управління
ресурсів Львівської міської ради
Про визнання недійсним п. 5 додатку № 2 до ухвали Львівської
міської ради № 962 від 22.02.2001
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про
час і місце слухання сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2001 року орендне підприємство “Галицький ринок”
звернулось з позовом до Львівської міської ради та управління
ресурсів Львівської міської ради про визнання недійсним п. 3
ухвали № 962 від 22.03.2001 Львівської міської ради та п. 5
додатку № 2 до цієї ж ухвали. Свої вимоги позивач обґрунтовував
тим, що зазначеним рішенням були порушені його права, які
випливають із Закону України “Про приватизацію невеликих
державних підприємств” (малу приватизацію).
Рішенням господарського суду Львівської області від 01.10.2001
по справі № 1/507-22/342 позовні вимоги були задоволені за тих
підстав, що оскаржуваним рішенням відповідачі порушили ст. 11
зазначеного закону та позбавили позивача права приватизації
орендованого ним об'єкту шляхом викупу, в той час, як таке право
було ним набуто.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
04.02.2002, за тією ж справою, вищезазначене рішення суду першої
інстанції скасоване. Цією ж постановою по справі прийняте нове
рішення, відповідно до якого підприємству відмовлено у
задоволенні позову, оскільки воно не довело, що в нього виникло
право на приватизацію орендованого майна шляхом викупу
останнього.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої
інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що сукупність наданих по
справі доказів є достатньою для висновку, що на підставі
орендних відносин у нього виникло право на приватизацію об'єкту
оренди шляхом викупу.
Відповідач письмового відзиву на касаційну скаргу до суду не
надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника
позивача, перевіривши правильність застосування Львівським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України знаходить, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2001 Львівська міська
рада прийняла ухвалу за № 962 “Про програму приватизації
об'єктів комунальної власності м. Львова та заходи щодо
забезпечення її виконання”. Відповідно до п. 3 цієї ухвали та
п. 5 додатку № 2 до неї, міська рада передбачила приватизувати
конкурсним способом такий об’єкт у м. Львові, як цілісний
майновий комплекс ринок “Галицький”.
Розглядаючи зазначене рішення органу місцевого самоврядування, з
точки зору його законності, в тій частині, яка стосувалася
інтересів позивача, як суд першої інстанції, так і суд
апеляційної інстанції обґрунтовано виходили з того, що
визначальним для вирішення справи є орендні відносини, за якими
орендувалося те майно, відносно якого було ухвалено про його
приватизацію шляхом конкурсу. Разом з тим, постановлюючи по
справі різні за своїми наслідками рішення, обидва суди допустили
суттєву неповноту у з'ясуванні її обставин, що привело до
грубого порушення процесуальних норм діючого законодавства.
Зокрема, як суд першої так і суд апеляційної інстанцій у своїх
рішеннях зазначили, що орендарем спірного майна є позивач, тобто
орендне підприємство “Галицький ринок”. Зазначені висновки суду
не відповідають фактичним обставинам справи.
Як це вбачається із змісту наявних у справі документів, а саме
договору оренди від 01.12.1993 № 116, додаткових угод від
24.09.1997 та від 02.02.1998 про внесення змін до цього ж
договору, стороною за всіма цими договорами, об'єктом яких
зазначався Галицький ринок, розташований на пл. Воз'єднання, 12
у м. Львові, неодмінно виступала організація орендарів
“Галицький ринок”. Із інших наявних у справі документів видно,
що організація орендарів “Галицький ринок” була зареєстрована
01.04.1991 та надалі, а саме у 1994 і 1997 роках була
перереєстрована. Відомості про те, що організація орендарів
“Галицький ринок” виключена із Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України у матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, зазначеній обставині суди не приділили уваги, не
притягли до участі у справі організацію орендарів “Галицький
ринок” і прийняли по справі рішення, які безпосередньо
стосуються прав і обов'язків цієї особи.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 25.12.1990 з
організацією орендарів також укладався договір оренди, об'єктом
якого був Галицький ринок у м. Львові. зазначена обставина була
встановлена апеляційним судом. Разом з тим, із змісту постанови
останнього видно, що суд не вказав чи має ця обставина будь-яке
правове значення, чи впливає вона на ті правовідносини, що
склалися і які тягне за собою наслідки.
За таких умов, відповідно до вимог п. 3 ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, постановлені по справі судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді суду належить відповідним чином з'ясувати чи
існує на цей день така юридична особа, як організація орендарів
“Галицький ринок”, притягти її участі у справі і з'ясувати у
неї, чи має вона намір заявити самостійні вимоги на предмет
спору, витребувати у неї установчі документи. Встановленим по
справі обставинам, у всій їх сукупності, дати належну оцінку,
яка б відповідала діючому законодавству.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОП “Галицький ринок” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від
02.10.2001, а також постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 04.02.2002, постановлені по справі
№ 1/507-22/342 скасувати, а справу передати на новий розгляд до
господарського суду Львівської області.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Яценко О.В.